Рішення № 93270117, 14.09.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7777/18

№ провадження 2/208/255/20

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

14 вересня 2020 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого, судді Нельге Д.В.

за участю секретаря Федик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» «Про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування», -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 16742,09 грн. - різницю між фактичним розміром шкоди, завданої відповідачем, та страховим відшкодуванням, сплаченим позивачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що, 06.08.2016р. з вини відповідача мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль SKODA Fabia д/№ НОМЕР_1 . На виконання умов договору страхування позивач здійснив страхову виплату страхувальнику у сумі 30 256,69 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння останнім ДТПбула застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», остання відшкодувала позивачу завдану відповідачем шкоду у розмірі 13 514,60 грн. Водночас, різниця між фактичним розміром шкоди складає 16742,09 грн.(30 256,69 грн. - 13 514,60 грн. = 16742,09 грн. ). Враховуючи, що, відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, що страхувальник має до особи, відповідальної за заподіяні збитки, просить суд стягнути на свою користь з відповідача заподіяні останнім збитки у розмірі 16 742,09 грн., разом із понесеними позивачем судовими витратами.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій позов підтримав, та, водночас, просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності, а також зазначив про те, що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки в судове засідання відповідача.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому ЦПК України порядку, причину неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав, що дозволило суду визнати його неявку в судове засідання з неповажних причин та, за згодою позивача, відповідно до ст.280 ЦПК України, провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в судове засідання не з`явився, надав суду письмову заяву, у якій просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 17.08.2016р. відповідача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальностіза недотримання п.13.1 ПДР України під час керування 06.08.2016р. транспортним засобом ВАЗ 21013 д/№ НОМЕР_2 у м.Кам`янське,що спричинило пошкодження транспортних засобів, зокрема автомобіля SKODA Fabia д/№ НОМЕР_1 .

Як випливає з матеріалів справи, на час вчинення вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність власникаавтомобіляSKODA Fabia д/№ НОМЕР_3 застрахованапозивачем, цивільно-правова відповідальність власникаавтомобіля ВАЗ 21013 д/№ НОМЕР_4 ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Згідно Рахунку №СЧТ0060113 від 06.09.2016р., наданого ТОВ «Автоцентр-Україна плюс», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля SKODA Fabia д/№ НОМЕР_1 становить 30 818,81 грн.

Згідно звіту № PZU/2313/16 про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, виконаного ТОВ «СОС Сервис Україна» 18.10.2016р., вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу SKODA Fabia д/№ НОМЕР_1 становить 13514,60 грн.

На виконання умов договору страхування позивач здійснив страхову виплату страхувальнику у розмірі 30 256,69 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння останнім ДТП була застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», остання відшкодувала позивачу завдану відповідачем шкоду у розмірі 13 514,60 грн.

Оскільки різниця між фактичним розміром шкоди складає 16 742,09 грн.(30 256,69 грн. - 13 514,60 грн. = 16742,09 грн. ), позивач, на підставі ст.993 ЦК України,просить суд стягнути на свою користь з відповідача заподіяні останнім збитки у розмірі 16 742,09 грн., разом із понесеними позивачем судовими витратами.

встановлені судом вищевказані обставини свідчать про те, що, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються наступними нормами права.

Згідно ст.979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.27 ЗУ «Про страхування» N 85/96-ВР від 07.03.1996р.,до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст.993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто, у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу в потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою потерпіла особа уклала договір добровільного страхування автомобіля. У разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї у межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпіла сторона звернулась до страхової компанії - позивача, з якою потерпіла уклала договір добровільного страхування автомобіля, та, від якої отримала страхове відшкодування, і яке, в свою чергу, на підставі ст. 993 ЦК України, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача на час скоєння останнім ДТП була застрахована ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», яка, в свою чергу, відшкодувала позивачу завдану відповідачем шкоду у розмірі 13 514,60 грн.

згідно роз`яснень, наданих у п.16 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» N 4 від 01.03.2013р., непред`явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі. Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик. При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов`язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Отже, з вищенаведеного суд вбачає, що, при відшкодуванні страховиком відповідачачастини розміру шкоди, завданої відповідачем потерпілій стороні, відповідач повинен сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка складає: 16 742,09 грн.(30 256,69 грн. - 13 514,60 грн. = 16742,09 грн.)

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, задовольняючи позов, суд, при розподілі судових витрат вважає необхідним, на підставі ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім, та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючисьст.993 ЦК України, ст.ст.4,5,12, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» «Про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування» -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (код ЄДРПОУ 20782312):

- 16 742 ( шістнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 09 коп. - різницю між фактичним розміром шкоди, і страховою виплатою (страховим відшкодуванням);

- 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення повністю або частково, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 16.09.2020р.

Суддя Нельга Д. В.