Ухвала суду № 93265610, 03.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 У Х В А Л А

"03" грудня 2020 р. № 520/17234/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Мар`єнко Л.М. розглянувши в м. Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду, 03.12.2020 року, звернувся ОСОБА_1 з заявою про забезпечення позову по справі №520/17234/2020, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу до набрання законної сили рішення суду у справі №520/17234/2020:

- передавати у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5321681000:00:002:1086;

- у будь-який спосіб змінювати межі або цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5321681000:00:002:1086, у тому числі шляхом поділу або об`єднання з іншою земельною ділянкою;

- заборонити територіальним громадам в особі міських, селищних або сільських рад до набрання законної сили рішення Суду у справі 520/17234/2020 приймати у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 5321681000:00:002:1086.

Також, просить суд доручити контроль за виконанням цієї ухвали Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (36014, м. Полтава, вул. Героїв-пожежників, 13).

В обґрунтування вищевказаної заяви зазначив, що 01.12.2020 року ОСОБА_1 подано позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії. Зазначив, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, за захистом яких, він звернувся, або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №18555-СГ від 01.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8036 га земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Карлівського району Полтавської області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8036 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Карлівського району Полтавської області, згідно із клопотанням ОСОБА_1 від 24 квітня 2020 року;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Згідно п.2 ч.1 ст. 153 КАС України - заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, у чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд враховує співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (третіх осіб) і вважає, що заявлені позивачем заходи забезпечення позову є не співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки посилаючись на наявність у нього правомірного очікування щодо земельної ділянки, яка на момент звернення до суду не перебувала у його користуванні (розпорядженні, власності), позивач, фактично, просить заборонити відповідачу та його структурним підрозділам вчиняти будь-які дії відносно зазначеної земельної ділянки в інтересах третіх осіб, щодо яких відсутні будь-які посилання на порушення (недодержання) ними (третіми особами) встановленого порядку отримання прав на земельну ділянку.

Суд зазначає, що відповідно до практики Верховного Суду у справі №813/1631/14 надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.

Позивачем надаються міркування стосовно того, яким чином відповідач може діяти у майбутньому в контексті визначення права власності земельної ділянки, що, фактично, є припущеннями, а не конкретними фактами, на основі яких суд може аналізувати ситуацію. Припущення, на думку суду, не можуть вказувати на очевидність неправомірності прийнятого рішення.

Суд вважає, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити шляхом заборони вчиняти дії відповідачу, не є такими заходами у розумінні пункту 4 частини першої статті 151 КАС України, позаяк заявник просить заборонити вчиняти дії, які не стосуються предмета спору. На думку суду, обрані заявником заходи забезпечення позову не можуть бути визнані судом прийнятними та співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, суд зауважує на тому, що за змістом позову, вбачається, що його предметом є правомірність рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах - а саме наказ №18555-СГ від 01.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення документації щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,8036 га земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Карлівського району Полтавської області, тому заявлені заходи забезпечення позову - є такими, що не відповідають вимогам статті 150 КАС України.

Отже, з поданої заяви про забезпечення позову, позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 150 КАС України підстав для забезпечення позову, у зв`язку із чим у задоволенні заяви про забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії належить відмовити. Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності поведінки відповідача, зокрема його рішень, у спірних правовідносинах.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 150, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Мар`єнко Л.М.