Ухвала суду № 93265581, 03.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

"03" грудня 2020 р. № 520/6931/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу, або порядку виконання судового рішення по справі № 520/6931/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд постановити рішення про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення від 27.08.2019 у справі № 520/6931/19 щодо зобов`язання орган ПФУ в Харківській області провести з 25.04.2019 перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19) в частині стягнення нарахованої але не виплаченої суми заборгованості пенсії в розмірі в сумі 1306,74 грн за період з 25.04.2019 по 30.06.2019.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі не виконано, Головне управління ПФУ в Харківській області листом від 31.01.2020 №10/К-14, повідомило заявника, що борг в сумі 1306,74грн за період з 25.04.2019 по 26.09.2019 буде виплачено відповідно до постанови КМУ від 22.08.2018 №649. У зв`язку із тим, що відповідач самостійно не виконує судового рішення ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаною заявою.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, ОСОБА_1 просила проводити розгляд справи без її участі.

Відповідно до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку сторін та заяву заявника, суд приходить до висновку про розгляд заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подану заяву та дослідивши матеріали справи, зазначає наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 по даній справі задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення від 21 червня 2019 року № 9 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області "Про відмову в перерахунку пенсії". Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19).

Вказане рішення набрало законної сили 27.09.2019 та позивач отримав виконавчий лист.

Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства Україн встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими.

Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, при цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Аналізуючи положення статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що правовою підставою для прийняття судом рішення про встановлення чи зміну способу або порядку його виконання є наявність обставини, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання у спосіб чи порядок, які визначені у рішенні суду.

При цьому, під встановленням чи зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений порядок і спосіб.

Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб і порядок виконання рішення суду. При цьому, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб та наявність таких обставин має бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Разом з тим, здійснення судом встановлення чи зміни порядку або способу виконання рішення не повинно змінювати способу захисту порушеного права, обраного судом при вирішенні справи.

Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що рішенням суду від 27.08.2019 зокрема зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19).

Тобто, у рішенні суду від 27.08.2019 у справі №520/6931/19 вирішені позовні вимоги ОСОБА_1 , у відповідності до обраних позивачем способів захисту порушеного права.

Звертаючись до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення від 27.08.2019 у справі № 520/6931/19 ОСОБА_1 просить змінити спосіб виконання рішення в частині стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заборгованості пенсії в розмірі в сумі 1306,74 грн за період з 25.04.2019 по 30.06.2019.

Суд звертає увагу, що відповідно до статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2013 року № 845 передбачено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Крім того, статтею 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Отже, виконання рішень суду про стягнення коштів здійснюється Державною казначейською службою України, з урахуванням особливостей, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013.

Суд зазначає, що пенсійні органи України не обслуговуються в органах Казначейства, тому, погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат та виконання судових рішень, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України.

Таким чином, рішення судів, що ухвалюються після набрання чинності Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а саме після 01.01.2013, виконуються згідно Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого Постановою КМУ України від 22.08.2018 № 649.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 10 Порядку виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Поряд із тим, заявник просить змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість з виплати пенсії в сумі 1306,74 грн за період з 25.04.2019 по 30.06.2019, що суперечить Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого Постановою КМ України від 22.08.2018 № 649.

Крім того, суд зазначає, що заявник просить змінити спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заборгованість з виплати пенсії в сумі 1306,74 грн за період з 25.04.2019 по 30.06.2019, поряд із тим, сума заборгованості не була предметом розгляду справи № 520/6931/19, судом не встановлювалось жодних сум, які підлягають виплаті позивачу та не приймалось рішення про стягнення таких сум з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Суд зазначає, що зміна способу та порядку виконання судового рішення з зобов`язання вчинення дій по перерахунку та виплаті пенсії на стягнення з відповідача нарахованої суми пенсії, спричиняє необхідність перевірки законності нарахованої суми пенсії та витребування у відповідача додаткових документів, тобто тих обставин, які в ході судового розгляду справи не досліджувались та по своїй суті породжують новий спір, що може бути предметом іншого судового позову.

Також, суд зазначає, що заявником не надано доказів існування обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим шляхом зобов`язання пенсійний орган провести з 25 квітня 2019 року перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р(11)/2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у адміністративній справі № 520/6931/19 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу, або порядку виконання судового рішення по справі № 520/6931/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя С.О.Чудних