Ухвала суду № 93265013, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12954/20

УХВАЛА

03 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН”, заінтересовані особи – ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Райфайзен банк Аваль» про заміну сторони виконавчого провадження

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН”, заінтересовані особи – ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Райфайзен банк Аваль» про заміну сторони виконавчого провадження, за результатом розгляду якої заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 1539 від 15.06.2020 року з Публічного акціонерного товариства «Райфайзен банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН”, у зв`язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН” прав кредитора, відповідно до Договору про прав вимоги від 31.07.2020 року.

Заявник, звертається до суду в порядку статті 379 КАС України, при цьому у заяві, також, наявні посилання на приписи статті 287 КАС України.

В обґрунтування заяви представник ТОВ “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН” вказує, що 15 червня 2020 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. вчинено виконавчий напис №1539 щодо стягнення коштів для задоволення кредиторських вимог. Вищевказаним виконавчим написом пропонується звернути стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,0 кв.м., житловою площею 18,9 кв.м., яка належить на праві власності ОСОБА_1 , якою задовольнити вимоги стягувача АТ " Райффайзен Банк Аваль " у розмірі 212 008, 36 доларів США, що еквівалентно станом на дату розрахунку 5 113 429,64 гривень. Правовою підставою для вчинення виконавчого напису став іпотечний договір, укладений в якості забезпечення зобов`язань згідно Кредитного договору № 014/0027/74/75535 від 29.05.2007 року – передане в іпотеку Акціонерному товариству «Райффайзен Банк Аваль», код ЄДРПОУ 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, IBAN НОМЕР_1 . 31 липня 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0027/74/75535 від 29.05.2007 року. Надалі, 31 липня 2020 року між АТ "ОКСІ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» укладено Договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/0027/74/75535 від 29.05.2007 року. Відповідно до умов Договору про відступлення прав вимоги від 31.07.2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю « ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками Публічного акціонерного товариства « Райффайзен Банк Аваль ».

Ухвалою суду від 25.11.2020 року заяву ТОВ «ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН» прийнято до розгляду.

Від представника заявника 03.12.2020 року надійшла заява про розгляд заяви без його участі.

Інші учасники процесу до судового засідання не з`явились, належним чином та завчасно повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви.

Згідно з ч.2 ст. 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно з ч. 6 ст.7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено наступне.

Заявник звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса № 1539 від 15.06.2020 року з Публічного акціонерного товариства «Райфайзен банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН”, у зв`язку з переходом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН” прав кредитора, відповідно до Договору про прав вимоги від 31.07.2020 року.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (ст. 1 КАС України).

Розділ IV КАС України «Процесуальні питання, пов`язані з виконання судових рішень в адміністративних справах» містить статтю 379 «Заміна сторони виконавчого провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При цьому, суд наголошує, що розділ IV КАС України, до якого включена стаття 379, регулює порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Дія норми, що визначена статтею 379 КАС України, не розповсюджується на питання пов`язані з виконанням виконавчих написів нотаріуса, вказана стаття регламентує порядок заміни сторони виконавчого провадження з виконання судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.3 ч.1 ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Тобто, приписами ЗУ «Про виконавче провадження» визначено порядок здійснення заміни сторони виконавчого провадження незалежно від того, за яким виконавчим документом було відкрите виконавче провадження.

Заявник звертається до Одеського окружного адміністративного суду в порядку статті 379 КАС України із заявою про заміну стягувача в виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, та посилається на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 826/7941/17.

Так, Верховний Суд в постанові від 16.01.2019 року (справа № 826/7941/17) зазначає, що законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК, в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) за аналогією із нормами КАС також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження (стаття 378 ЦПК). Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 181 КАС (статті 287 КАС у чинній редакції). Отже нормами ЦПК та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 264 КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, в постанові від 16.01.2019 року (справа № 826/7941/17) Верховним Судом визначено, що питання заміни сторони повинно вирішуватися в адміністративному судочинстві. При цьому, Велика Палата Верховного Суду, також зазначила, що норми ЦПК, ГПК та КАС України щодо заміни сторони виконавчого провадження встановлюють тим самим судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами. Отже, за заявами зацікавлених осіб заміна сторони виконавчого провадження, не пов`язаного з прийняттям судового рішення, не може розглядатись у порядку норм вказаних кодексів щодо заміни сторони виконавчого провадження.

В той же час, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 зазначено, що необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до статті 3 Закону № 1404-VIII.

Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону № 1404-VIII, у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно зважати, що ЦПК України, Господарський процесуальний кодекс України та КАС України мають розділи «Судовий контроль за виконанням судових рішень», у яких передбачено розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на виконання відповідного судового рішення.

Також, в постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 Велика Палата Верховного Суду вказує, що при визначенні юрисдикційності справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження, скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно встановити, на підставі яких виконавчих документів здійснюється виконавче провадження. Якщо виконавче провадження відкрито і примусове виконання здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, передбачених у пунктах 1, 11, 2 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII, тобто на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, а також судових наказів; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, то заяви та скарги розглядаються судом, який видав рішення, що перебуває на примусовому виконанні.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17 зазначено, що якщо примусове виконання здійснюється на підставі документів, виданих іншими органами, - такі заяви та скарги учасників виконавчого провадження розглядають у порядку, передбаченому статтею 181 КАС України (у редакції, чинній на час звернення до суду) чи статтею 287 цього Кодексу (у редакції від 03 жовтня 2017 року).

Таким чином, враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, що наведені у постанові від 20.09.2018 року по справі № 324/1018/17, ТОВ “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН” має звернутися до суду із заявою в порядку статті 287 КАС України, а не в порядку статті 379 КАС України.

За таких підстав, суд зробив висновок, що заявником обрано невірний спосіб захисту своїх порушених прав, а тому заява ТОВ “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН” про заміну стягувача у виконавчому провадженні є необґрунтованою та не належить до задоволення.

Керуючись ч. 9 ст. 205, ст. ст. 243, 248, 379 КАС України, ч. 5 ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТМЕНТ КОРПОРЕЙШЕН”, заінтересовані особи – ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Райфайзен банк Аваль» про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Суддя Н.В.Бжассо