Рішення № 93264985, 03.12.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8925/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

03 грудня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правову допомогу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (65009, м. Одеса, вул. Французький б-р, 66/1) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500050/2020/000014/2 від 24.07.2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року, адміністративний позов ТОВ «Барбатекстіль» до Одеської митниці Держмитслужби задоволено.

02.12.2020 року, на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Барбатекстіль» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення по справі №420/8925/20.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат на професійну (правничу) допомогу суд, відповідно до положень ч.5, ч.6 ст.13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, ч.5 ст.242 КАС України враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права.

Так, відповідно до висновків Верховного Суду, які викладені у постанові від 15 травня 2018 року у справі №821/1594/17, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що компенсація таких витрат здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат позивачем на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. представником позивача надано до суду копії: договору про надання правової допомоги від 30.07.2020 року №21\30072020 між адвокатом Божком А.В. та позивачем; рахунку № 1/21/30072020 від 30.07.2020 року; платіжного доручення № 131 від 30.07.2020 року, акту про надання адвокатських послуг № 1 від 30.11.2020 року із детальним описом надання послуг адвоката.

Як зазначено в акті про надання адвокатських послуг, вартість адвокатських послуг (гонорар адвоката) з урахуванням положень підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Договору складає 6000 грн., з детального переліку наданих послуг вбачається, що фактично адвокатські послуги надані на суму 6000 грн.

Таким чином, суд зазначає, що наданими представником Позивача документами, фактичний обсяг витрат, які сторона сплатила у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги підтверджено належними та допустимими доказами на загальну суму 6000,00 грн., а тому суд приходить до висновку, що вимога представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правовничу допомогу підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткове рішення чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення про стягнення з Одеської митниці Держмитслужби на користь ТОВ «Барбатекстіль», судові витрати на професійну правовничу допомогу в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 241-243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Клопотання представника позивача від 02.12.2020 року – задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення по справі №420/8925/20, яким:

Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-А) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Барбатекстіль» (65009, м. Одеса, вул. Французький б-р, 66/1, код ЄДРПОУ 40314889) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Додаткове рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення додаткового судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.