Ухвала суду № 93264822, 01.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 грудня 2020 р. № 400/2613/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Військової частини А2802, пр. Героїв Сталінграду, 60, м. Миколаїв, 54025

про:заява про судовий контроль,

ОСОБА_2 звернувся з позовною заявою до Військової частини А2802, в якій просив:

- визнати протиправними дії Військової частини А 2802 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.07.2017 р. по 14.05.2020 р. включно.

- стягнути з Військової частини А 2802 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.07.2017 р. по 14.05.2020 р. включно в сумі 131193,58 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 14.07.2017 року по 28.02.2018 рік – січень 2008 року, в період з 01.03.2018 по 14.05.2020 рік – березень 2018 рік з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Постанови КМУ від 17.07.2003 року №1078.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 р. позовну заяву задоволено частково: визнано протиправними дії Військової частини А2802 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 14.07.2017 р. по 14.05.2020 р. включно; зобов`язано Військову частину А2802 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.07.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 року по 14.05.2020 р. включно з урахуванням раніше здійсненої виплати, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення березень 2018 року.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду від 07.09.2020 року учасниками справи не було оскаржено до апеляційного суду.

Рішення суду від 07.09.2020 року по справі 400/2613/20 набрало законної сили 08.10.2020 року.

13.10.2020 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист.

25.11.2020 року від представника позивача надійшло клопотання в порядку ст.382 КАС України, в якому просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 р. у справі № 400/2613/20; зобов`язати відповідача у десятиденний строк подати до суду звіт про виконання судового рішення від 07.09.2020 р. по справі № 400/2613/20 щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період 14.07.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року, в період з 01.03.2018 року по 14.05.2020 р. включно з урахуванням раніше здійсненої виплати, із застосуванням базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення березень 2018 року.

При розгляді даного клопотання суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Норми частини першої статті 382 КАС України кореспондують з положеннями частини шостої статті 246, пункту 4 частини першої статті 322 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині рішення суду першої інстанції зазначається, відповідно, встановлений судом порядок та строк виконання рішення, встановлений судом строк для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України” від 13.03.2017 № 3, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов`язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.

Пленум Вищого адміністративного суду України також наголосив, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.

Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду 10 грудня 2018 року у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).

З огляду на викладене, зважаючи, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень можливе лише під час прийняття такого рішення, та враховуючи, що встановлення зазначеного зобов`язання є правом суду, а не його обов`язком, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України по справі № 400/2613/20.

Керуючись статтями 241, 243, 246, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2802 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар