Рішення № 93262388, 03.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2020Справа № 910/14644/20Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо»

до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

про стягнення 8518,25 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення 8518,25 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов`язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв`язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу Citroen, державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002725124, та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 відкрито провадження у справі №910/14644/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

20.11.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі №910/14644/20 у зв`язку з відсутністю предмета спору, так як відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування у повному обсязі.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.04.2020 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок якої було пошкоджено вказані транспортні засоби, зокрема права фара та бампер автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 .

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода за взаємним погодженням водіїв була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).

Згідно з абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» № 1306 від 10.10.2001, визначено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка, водії таких транспортних засобів після складення ними зазначеного повідомлення звільняються від обов`язків, передбачених підпунктами "д" - "є" пункту 2.10 цих Правил.

Відповідно до пункту 33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку

Судом встановлено, що наявне в матеріалах справи повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А (Renault, державний номер НОМЕР_1 ) та транспортний засіб В (Citroen, державний номер НОМЕР_2 ), зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми. Крім того, у повідомленні міститься інформація про наявність полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс 102585639 щодо автомобіля А та Поліс 2725124 щодо автомобіля в).

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 № 698 «Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України», затверджено максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: на період з дня набрання чинності цим розпорядженням до 31 грудня 2012 року в розмірі 10000 гривень потерпілому; з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому, з 01 лютого 2016 року - 50000 гривень потерпілому.

Отже, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи чинного законодавства, суд приймає повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 22.04.2020 як належний доказ настання 22.04.2020 дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1 , та транспортного засобу Citroen, державний номер НОМЕР_2 .

Дослідивши схему та обставини дорожньо-транспортної пригоди, які вказані водіями у повідомленні, суд дійшов висновку про порушення Правил дорожнього руху водієм транспортного засобу Citroen, державний номер НОМЕР_2 , та наявності вини водія автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_2 , у вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

07.08.2019 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №8110844-02-16-01, яким передбачено страхування майнових інтересів страхувальника (вигодонабувача), пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Renault, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до п. 3.4 договору добровільного страхування строк його дії встановлено до 21.08.2020 (включно).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до рахунку-фактури №АГ-00003272 від 24.04.2020, виставленого СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Груп+», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 8518,25 грн.

Згідно з Актом виконаних робіт №АГ-00004748 від 30.05.2020, складеним СТО - ТОВ «Авто Груп +», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 279,59 грн.

Крім того, згідно з Актом виконаних робіт №АГ-00004061 від 16.05.2020, складеним СТО - ТОВ «Авто Груп +», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 8238,66 грн.

Відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №21390 від 10.09.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-Асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №227/18 від 16.03.2018), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 0,00.

Згідно з страховим актом №2028184-1 від 05.05.2020, складеним Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо», розмір страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №8110844-02-16-01 від 07.08.2019 становить 8518,25 грн.

02.11.2015 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Вусо» (страхова компанія) та ТОВ «Авто Груп+» (СТО) укладено Договір про співробітництво №04/1115, предметом якого є співробітництво страхової компанії з СТО в області забезпечення додаткових гарантій фінансової стабільності, прибутковості і безпеки сторін.

У п. 4.5 договору зазначено, що з метою збільшення продуктивності співпраці страхова компанія вносить на рахунок СТО суму попередньої оплати (авансу) в рахунок належних платежів за цим договором в розмірі 400000,00 грн.

Сторони домовились, що вартість робіт оплачується за рахунок отриманої СТО суми попередньої оплати (авансу). В процесі виконання цього договору сума попередньої оплати (авансу) зменшується на суму сплачуваного страхового відшкодування, про яке страхова компанія письмово повідомляє СТО. Якщо сума попередньої оплати (авансу) у процесі виконання умов, становитиме менш ніж 200000,00 грн страховик зобов`язаний внести на рахунок СТО відповідну суму попередньої оплати (авансу) в рахунок належних платежів за цим договором, яка разом з залишком повинна становити суму, зазначену у п. 4.5 договору.

Додатковою угодою №1 від 10.08.2017 сторони погодили, що з метою збільшення продуктивності співпраці страхова компанія вносить на рахунок СТО суму попередньої оплати (авансу) в рахунок належних платежів з цим договором у розмірі 500000,00 грн.

Як вбачається з платіжних доручень (копії долучені позивачем до позовної заяви), позивачем на користь СТО були сплачені грошові кошти у розмірі 700000,00 грн.

Як вбачається з довідки-підтвердження заліку страхового відшкодування, страхова компанія (позивач) здійснила виплату страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №8110844-02-16-01 від 07.08.2019 шляхом заліку вартості робіт з відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , на умовах Договору про співробітництво №04/1115 від 02.11.2015, укладеного з СТО - ТОВ «Авто Груп+».

Судом встановлено, що станом на дату ДТП (22.04.2020) цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Citroen, державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» на підставі Полісу АО/002725124 (ліміт за шкоду майну - 130000,00 грн, франшизи - 0,00 грн) - відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, долученої позивачем до позовної заяви.

Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування у розмірі 8518,25 грн.

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 0315071177247, вказана вимога була отримана відповідачем 24.06.2020.

Позивач у позовній заяві вказав на те, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування за Полісом АО/002725124 у сумі 8518,25 грн, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Citroen, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002725124, відповідно до положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Citroen, державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу Renault, державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом АО/002725124).

Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов`язку щодо проведення такої оцінки саме суб`єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.

Суд дійшов висновку, що проведення оцінки завданої шкоди суб`єктом оціночної діяльності є необхідним лише у випадку наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу у випадках і порядку, передбаченому Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092; зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395).

Відповідно до пункту 7.38 вказаної Методики значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Згідно з п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, строк експлуатації - період часу від дати виготовлення КТЗ до дати його оцінки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , вбачається, що рік випуску автомобіля - 2017, з огляду на що, враховуючи дату ДТП (22.04.2020), суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для визначення величини коефіцієнта фізичного зносу автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 .

Крім того, як встановлено судом, відповідно до Звіту про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу №21390 від 10.09.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Експертно-Асистуюча компанія «Фаворит» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №227/18 від 16.03.2018), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 0,00.

Таким чином, позивач має право на стягнення з відповідача суми вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу на підставі

Як встановлено судом, згідно з Актом виконаних робіт №АГ-00004748 від 30.05.2020, складеним СТО - ТОВ «Авто Груп +», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 279,59 грн.

Крім того, згідно з Актом виконаних робіт №АГ-00004061 від 16.05.2020, складеним СТО - ТОВ «Авто Груп +», вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 , становить 8238,66 грн.

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002725124 становить 0,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 130000,00 грн.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО/002725124 у межах фактично здійснених ним витрат (8518,25 грн) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1 (8518,25 грн.), беручи до уваги розмір франшизи - 0,00 грн., суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу страхове відшкодування за Полісом АО/002725124 у розмірі 8518,25 грн.

Судом встановлено, що 24.09.2020 відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 7389,23 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14054 від 24.09.2020 (у призначенні платежу наявне посилання на реквізити надісланої позивачем вимоги про виплату страхового відшкодування за Полісом АО/002725124).

Крім того, судом встановлено, що 28.10.2020 відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти у розмірі 1129,02 грн, що підтверджується платіжним дорученням №14914 від 28.10.2020 (у призначенні платежу наявне посилання на реквізити надісланої позивачем вимоги про виплату страхового відшкодування за Полісом АО/002725124).

Таким чином, відповідачем було виплачено позивачу страхове відшкодування за Полісом АО/002725124 у загальному розмірі 8518,25 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Судом встановлено, що з даним позовом позивач звернувся до суду 25.09.2020 (відповідно до інформації з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень - за ідентифікатором пошуку 0303915320344).

Таким чином, оскільки частина страхового відшкодування за Полісом АО/002725124 у сумі 7389,23 грн була сплачена відповідачем до дати звернення позивача з даним позовом до суду (24.09.2020), суд дійшов висновку про відмову у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 7389,23 грн.

При цьому, враховуючи, що предмет спору (частина заборгованості у розмірі 1129,02 грн.) припинив своє існування після звернення позивача з даним позовом до суду та відкриття провадження у справі (відповідачем сплачено решту частину страховго відшкодування 28.10.2020), суд дійшов висновку закрити провадження у справі про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 1129,02 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (у зв`язку з відсутністю предмета спору).

Відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в частині позовних вимог, в задоволення яких судом відмовлено, покладається на позивача.

Судовий збір в частині позовних вимог, щодо яких суд дійшов висновку закрити провадження у справі, покладається на відповідача на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236-240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у позові Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення грошових коштів у розмірі 7389,23 грн.

2. Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» грошових коштів у розмірі 1129,02 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40; ідентифікаційний код: 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Вусо» (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31; ідентифікаційний код: 31650052) судовий збір у розмірі 278 (двісті сімдесят вісім) грн 60 коп.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256 та п.п. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Спичак