Ухвала суду № 93262185, 02.12.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.12.2020Справа № 910/4681/20

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд"

про забезпечення позову, без виклику сторін

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Укрбудмонтаж";

про стягнення 95 246 720,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/4681/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інститут портфельних інвестицій», яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого недиверсифікованого пайового інвестиційного фонду «Дивіденд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Укрбудмонтаж» про стягнення 83 888 797,06 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог). Предметом позову, з яким звернувся позивач є стягнення заборгованості за п`ятьма договорами позики, за якими відповідач є позичальником, а позивач - позикодавцем, а також 3% та інфляційних втрат річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, на загальну суму 83 888 797,06 грн.

Через канцелярію суду 26.11.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд" надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 83 888 797,06 грн на всіх відкритих, та які будуть відкриті в майбутньому банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудмонтаж» в усіх банківських установах.

Необхідність забезпечення позову заявник обгрунтовує тим, що, відповідач протягом тривалого часу активно ухиляється від виконання своїх грошових зобов`язань з повернення позики та процентів за користування позикою за договорами, незважаючи на те, що при розірванні договорів підтвердив такі свої зобов`язання, а також ухиляється від будь-яких переговорів щодо погашення заборгованості. Крім того заявник посилається на те, що відповідач має значну заборгованість не лише перед позивачем, а й перед іншими суб`єктами господарювання та державою, що підтверджується, зокрема, судовими рішеннями у справі №910/17693/19, №910/5938/20, №910/5868/20.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з положеннями якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд відзначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Як вже зазначалося вище, предметом спору у цій справі є вимоги ТОВ "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд" про стягнення заборгованості, а також 3% та інфляційних втрат, за прострочення виконання грошового зобов`язання за п`ятьма договорами позики , на загальну суму 83 888 797,06 грн.

Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а отже застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Судом встановлено, що ТОВ "БК "Укрбудмонтаж" не вживалися дії щодо погашення заборгованості перед позивачем, у відповідача наявний великий обсяг грошових зобов`язань перед третіми особами, що в сукупності свідчить про імовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Накладення арешту на кошти у межах спірної суми забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.

Таким чином, оскільки метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову, суд, з урахуванням пов`язаності заходу забезпечення позову з його предметом, вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БК"УКРБУДМОНТАЖ" та будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову, в межах заявлених позовних вимог в розмірі 83 888 797,06 грн.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування вищезгаданих заходів забезпечення позову не призводять до втручання у звичайну господарську діяльність відповідних осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для запобігання перешкод у виконані рішення суду у разі задоволення позовних вимог та належному захисті та відновленні порушеного права.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій", яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд" про забезпечення позову задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/4681/20 накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "УКРБУДМОНТАЖ" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610, ідентифікаційний код 34482827) в межах суми 83 888 797 (вісімдесят три мільйони вісімсот вісімдесят вісім тисяч сімсот дев`яносто сім) грн. 06 коп., що знаходяться на банківських рахунках ТОВ "БК "УКРБУДМОНТАЖ" у будь-яких банках та інших фінансових установах.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Інститут портфельних інвестицій" (ідентифікаційний код 36470876), яке діє від власного імені, в інтересах та за рахунок Венчурного закритого не диверсифікованого пойового інвестиційного фонду "Дивіденд" (04050, місто Київ, вул. Юрія Іллєнка, будинок 81, літера А, ідентифікаційний код 2331348);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "БК "УКРБУДМОНТАЖ" (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610, ідентифікаційний код 34482827)

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з 02.12.2020 р., дійсна для пред`явлення до виконання до 02.12.2023 р. та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Олександр Володимирович Мандриченко