Рішення № 93254698, 01.12.2020, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№ 328/2053/20

01.12.2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 грудня 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., за участю секретаря судового засідання Ладики М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість у розмірі 19712,78 грн.за кредитним договором № б/н від 22.05.2006 року та судові витрати у розмірі 2102,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 22.05.2006 року. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами банку», складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну відповідно до п.п.3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим станом на 07.09.2020 року має заборгованість 19712,78 грн., з яких: 18741,36 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 971,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягає, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до ст.130 ЦПК України; відзив на позов не надав, клопотання про перенесення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не надходило. Суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалює заочне рішення, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 22.05.2006 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», правонаступником якого в свою чергу є Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, отримавши платіжну картку. Анкетою-заявою передбачено тип картки: НОМЕР_1 , валюта: гривня, тип кредитного ліміту:фінансовий фіксований, сума кредитного ліміту: 5000,00 грн., базова процентна ставка: 3% в місяць з розрахунку 360 днів в році, строк дії кредитного ліміту: відповідно строку дії картки, порядок погашення заборгованості: щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, згідно з якою приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно підписаного кредитного договору № б/н від 22.05.2006 року ОСОБА_1 було надано кредитні картки: 22.05.2006 року № НОМЕР_2 - терміном дії до 05.2013 року, 03.02.2011 року № НОМЕР_3 - терміном дії до 10.2014 року, 14.09.2011 року № НОМЕР_4 – терміном дії до 06.2015 року, 09.07.2015 року № НОМЕР_5 - терміном дії до 05.2018 року, 25.05.2018 року № НОМЕР_6 – терміном дії до 10.2021 року.

ОСОБА_1 було надано кредитну картку: 22.05.2006 року № НОМЕР_2 та 06.06.2006 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн.; 28.07.2007 року змінено кредитний ліміт, збільшено кредитний ліміт до 6000,00 грн.; 13.08.2007 року змінено кредитний ліміт, збільшено кредитний ліміт до 10000,00 грн.; 26.12.2008 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 6000,00 грн.; 21.05.2009 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 5560,00 грн.; 06.07.2009 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 5300,00 грн.; 19.11.2009 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 4640,00 грн.; 25.12.2012 року змінено кредитний ліміт, збільшено кредитний ліміт до 8000,00 грн.; 27.06.2013 року змінено кредитний ліміт, збільшено кредитний ліміт до 14800,00 грн.; 09.07.2015 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 14800,00 грн., 31.12.2019 року змінено кредитний ліміт, зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 .

Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 останній активно користується вказаними картками, про що відображено відповідні операції, а саме: оплата за товар, зняття готівкових коштів в банкоматі, перекази з картки, тощо.

В даному випадку укладений сторонами кредитний договір на підставі заяви позичальника від 22.05.2006 року відповідає загальним вимогам чинності правочину, при підписанні вказаної заяви позичальника всі передбачені чинним законодавством вимоги для укладення договорів були дотримані, заява позичальника містить усі передбачені діючим законодавством відомості. Крім того, умови надання кредиту не порушують співвідношення майнових інтересів сторін та не позбавляють заінтересовану особу того, на що вона розраховувала при укладенні договору, оскільки укладаючи кредитний договір, відповідач зобов`язувалася повернути позивачу кредит, сплатити відсотки.

В той же час, наданий Банком до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою не може бути прийнятий судом, оскільки за відсутності підпису відповідача у вказаних документах, неможливо встановити, що саме ці умови та правила були запропоновані відповідачу для ознайомлення. В той же час судом встановлено, що позивачем доказів отримання позичальником Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку не надано.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першоїстатті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які наведені у витягу з Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою, та вважає узгодженими банк.

Такі висновки, відповідають правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

Разом з тим, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови,а не інші.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 07.09.2020 року складає у розмірі 19712,78 грн., з яких: 18741,36 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 971,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Факту отримання грошових коштів від Банку за вищезазначеним кредитним договором у цій справі відповідачем не спростовано.

Відповідач частково сплачував грошові кошти в погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконує, станом на 07.09.2020 року має заборгованість.

Згідно з ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

З огляду на викладене, заборгованість за тілом кредиту в сумі 18741,36 грн. підлягає повному задоволенню з огляду на вимоги статей 526 та 1054 ЦК України.

Суд не знаходить підстав для зменшення розміру відсотків за користування кредитом, оскільки, вони є платою за користування коштами та не відносяться до поняття неустойки. Аналогічна позиція закріплена в п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин».

Оскільки у добровільному порядку відповідач вказану заборгованість позивачеві не відшкодував, суд вважає що дана сума підлягає стягненню у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає, що позов АТ КБ «Приватбанк» є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволенню позову на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) на р/р № НОМЕР_8 , МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.05.2006року станом на 07.09.2020 року у розмірі 19712,78 грн., з яких: 18741,36 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 971,42 грн. – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (місце знаходження 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) на р/р № НОМЕР_8 , МФО 305299 судовий збір у розмірі 2102,00грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Печерський район, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: