Рішення № 93249699, 23.11.2020, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/266/20

Провадження № 2/615/159/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретарів судового засідання – Антоненко М.Г., Момот Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа – Служба у справах дітей Валківської районної державної адміністрації Харківської області про усунення перешкод у спілкуванні, визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною

за участі позивачів – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

їх представників – ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

відповідача – ОСОБА_4 ,

його представника – ОСОБА_7 ,

встановив:

04.03.2020 року позивачі звернулися до суду з позовною заявою, в якій просять зобов`язати відповідача не чинити їм перешкод у спілкуванні з їхньою онукою (правнучкою) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення їм усім разом або кожному окремо наступного порядку спілкування з дитиною: кожен день з 15:00 год. до 19:00 год., в тому числі за місцем проживання позивачів, з можливістю прогулянок на свіжому повітрі і відвідування лікаря, закладів культури, дитячих майданчиків з урахуванням віку дитини; кожного тижня з 15:00 год. суботи до 15:00 год. неділі за місцем проживання позивачів з ночівлею дитини; з 12:00 год. до 19:00 год. за місцем проживання позивачів незалежно від дня тижня у дні родинних свят родичів дитини по лінії матері.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_8 , батьками якої є відповідач у справі – ОСОБА_4 та донька позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і відповідно онука ОСОБА_3 – ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказали, що фактично з часу народження онуки, яка проживає разом із відповідачем та його батьками, у них виникають непорозуміння щодо прийняття участі у її вихованні, зі сторони відповідача створюються штучні перешкоди для нормального спілкування з дитиною. Всі намагання позивачів мирним шляхом врегулювати даний спір призводять лише до конфліктів.

Відповідач на власний розсуд, а також за його вказівкою батьки, без зазначення причини може не дати можливості побачитися з онукою, вивести її на прогулянку. Іноді в замін побачень відповідач вимагав віддати йому речі, які належали його дружині.

Завірили, що прагнуть не просто мати можливість побачити свою онуку, але й виводити її на прогулянки, тим більше, що за висновками педіатра вона не достатньо буває на свіжому повітрі, мати можливість займатися її розвитком, формувати у неї відчуття родинних зв`язків, переодягти, викупати, доглянути, оскільки відповідачем, на їх думку, правила гігієни дитини належним чином не виконуються, загальному розвитку дитини взагалі не сприяє.

Зазначили, що в них вдома є всі умови для перебування дитини, з самого народження були придбані необхідні речі, засоби гігієни, дитяче ліжко, є можливість забезпечити необхідне та правильне харчування для дитини відповідного віку. Робочі графіки дозволяють приділяти дитині достатньо уваги. ОСОБА_1 має медичну освіту та працює медичною сестрою, проте, на їхню думку, їх права на спілкування з дитиною на даний час грубо порушується.

Як вказують позивачі, неодноразово зверталися за сприянням у вирішенні спірного питання до Служби у справах дітей Валківської РДА, де їм рекомендовано звернутися до суду. Після чисельних марних спроб вирішити питання мирним чином, а саме шляхом переговорів, взаємних поступок, з метою недопущення страждань та негативного впливу на дитину, змушені звернутися до суду із даним позовом.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 17.03.2020 року відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

21.07.2020 року представник відповідача адвокат Мусаєв Т.С. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає вимоги позивачів необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідач жодним чином не перешкоджав та не перешкоджає позивачам у спілкуванні та побаченнях з їхньою онукою, що підтверджується відсутністю будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві.

Жодного юридичного досудового врегулювання даного спору не було, а навпаки позивачі почали створювати штучні негативні конфлікти з відповідачем та його сім`єю, а саме викликати поліцію за місцем його проживання та стверджувати, що ОСОБА_4 здійснює якийсь негативний догляд за своєю дитиною, що в результаті не знайшло свого підтвердження.

Зауважив, що 13.07.2020 року між ОСОБА_4 та Валківським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді укладено договір №1 про надання соціальної послуги медіації для альтернативного врегулювання суперечки між відповідачем та одним із позивачів, а саме ОСОБА_1 , де закріплені дати та час для побачень з онукою, що на думку представника, свідчить та доводить, що ОСОБА_4 не здійснював та не здійснює будь-яких перешкод у спілкуванні з дитиною.

За змістом відзиву вважає висновок педіатра недопустимим доказом, оскільки містить не достовірні дані, відомості взяті зі слів невстановленої особи, до того ж, педіатр не в праві стверджувати, достатньо чи недостатньо дитина перебуває на свіжому повітрі, чи не приймає батько участь у вихованні дитини, так як на це відноситься до повноважень відповідних органів влади.

Підтвердив, що ОСОБА_4 працює в будівельно-монтажному управлінні №25 ТОВ «Житлобуд-2» з 5-ти денним графіком роботи з 07:00 год. по 16:00 год. За його відсутності вдома догляд за донькою здійснюють батьки відповідача. Враховуючи, що батько зобов`язаний дбати про матеріальне забезпечення сім`ї відповідно до ч.4 ст.55 СК України, будь-яких порушень прав його доньки не вбачає.

Посилаючись на долучені позивачами докази до позовної заяви, зокрема листи Валківської РДА Харківської області від 12.09.2019 року №01-51/582, від 27.09.2019 року №612, від 27.09.2019 №613 вважає, що позивачі штучно створюють негативний образ батька ОСОБА_4 для оточуючих, що завдає останньому та його сім`ї моральної шкоди.

11.08.2020 року позивачі надали відповідь на відзив, в якій просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказали, що заперечення відповідача проти позову свідчать його обґрунтованість, оскільки підставою є саме не отримання одноразових дозволів на спілкування з дитиною в залежності від настрою відповідача, а систематичне та регулярне спілкування з дитиною, участь у її вихованні для реалізації одного із найважливіших прав дитини – права на сімейне спілкування.

Твердження відповідача про відсутність «жодного юридичного досудового врегулювання спору», на думку позивачів, не відповідає дійсності та не може бути взятий до уваги, оскільки попри необов`язковість досудового врегулювання такого спору, неодноразово намагалися мирним шляхом врегулювати порядок спілкування з дитиною не тільки з відповідачем та його батьками, а також за допомогою служби у справах дітей Валківської РДА, яка повідомила, що до її повноважень не входить вирішення питань спілкування баби, діда, прабаби, прадіда з їхніми внуками.

Зазначили, що дійсно між сторонами було укладено договір №1 про надання соціальної послуги медіації між ОСОБА_4 та Валківським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Проте, індивідуальний план надання соціальних послуг, зокрема встановлення додаткових побачень з дитиною, узгоджено (та підписано) не з відповідачем, а з його батьком – ОСОБА_10 , що можливо призвело до нових непорозумінь з відповідачем через продовження часу спілкування з дитиною на 1 годину в неділю, проти чого батько відповідача, як отримувач соціальної послуги медіації, раніше не заперечував.

Звернули увагу, що предметом позову є саме врегульована за допомогою суду можливість бачитись із дитиною та брати участь у догляді за нею і вихованні, тим більше за умови, що у відповідача не має можливості приділяти достатньо уваги дитині та особисто доглядати за нею.

Основним правом дитини, порушення якого позивачі намагаються запобігти, є право на сімейне виховання, в тому числі дідусем та бабусею, оскільки такі родичі, на їх погляд, відіграють у сімейному житті важливу роль, враховуючи смерть матері.

Вважають, що оскільки відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, це якнайкраще доводить те, що їм чиняться перешкоди у спілкуванні з онукою і тому їх права на родинне спілкування підлягає судовому захисту.

Того ж дня, 11.08.2020 року позивачами надано заяву про виклик свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з метою підтвердження обставин, викладених в позовній заяві.

Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК України порядку сторони не скористалися.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися. В судовому засіданні позивачі та їх представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі, просили задовольнити, посилаючи на викладені у позовові на у відповіді на відзив обставини.

Представник позивачів ОСОБА_5 звернула увагу, що сторони не можуть самостійно розділити свої обов`язки з виховання дитини. Просила врахувати необхідність підтримання зв`язків із сім`єю та забезпечення розвитку дитини. Вказала, що рішення суду надасть можливість скоригувати графік відвідувань, оскільки докази свідчать про неналежний догляд відповідачем дитини, його неспроможність забезпечити її розвиток, тому допомагають його батьки, але позивачі, як батьки матері, також хочуть приймати участь в житті дитини. Графік роботи, позитивні характеристики та наявність належних умов для виховання дитини, на думку представника, свідчать про спроможність позивачів виконати свій обов`язок по відношенню до онуки. Вважає, що спілкування необхідне кожного дня, щоб дитини не забувала бабусю, оскільки з часом втрачається спілкування. Мирним шляхом вирішити спір не вдалося.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_6 вказав на бажання відстояти права дитини на сімейне виховання, в тому числі на спілкування з бабою. Оскільки мати дитини померла, її батьки готові віддати любов онуці. Встановлений судом графік дозволить спілкуватися з дитиною, що допоможе батькові дитини та сприятиме її розвитку.

Позивач ОСОБА_1 підтвердила, що дійсно відповідач в порядку мирного врегулювання пропонував встановити графік спілкування з 15 до 19 години кожного вівторка та четверга, але така пропозиція її не влаштовує. Вважає, що рішення суду необхідне для того, щоб вони могли бачити дитини кожен день, щоб з цього приводу не було сварок.

Позивач ОСОБА_2 вказав, що хоче бачити онуку кожного дня, так як вважає ударом для неї відсутність побачень з позивачами.

Позивач ОСОБА_3 , посилаючись на похилий вік, вказала на необхідність бачитися з правнучкою. Дійсно проживає в іншому населеному пункті, але готова приїжджати хоч кожен день.

Відповідач та його представник позов не визнали, посилаючись на викладені у відзиві обставини.

Представник відповідача ОСОБА_7 звернув увагу на не обґрунтованість позовних вимог та не доведення доказами, оскільки, як довідки з лікарні, так і показання свідків ґрунтуються зі слів родичів. До того ж, позивачі не конкретизують, які нібито відповідач чинить перешкоди, а лише вказують на неналежний догляд дитини зі сторони батька, що не знайшло підтвердження під час судового засідання та неодноразових перевірок відповідних служб. Вважає, що враховуючи, що відповідач працює, запропонований ним графік спілкування – 2 рази в тиждень за місцем проживання позивачів достатньо для побачень. В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач ОСОБА_4 вказав, що позивачі постійно створюють конфліктні ситуації з метою відібрати дитину, що підтверджують позовні вимоги, оскільки останні вимагають, щоб дитина перебувала з ними весь час, що зовсім позбавляє його можливості виконувати свої батьківські обов`язки, особливо у вихідний день та після роботи. Звернув увагу, що численні перевірки не знайшли підтвердження посилань позивачів. Вважає, що побачення з онукою двічі на тиждень не змінить її відношення до позивачів.

Представник третьої особи ОСОБА_16 звернула увагу, що будь-яких порушень прав дитини зі сторони відповідача не встановлено. Умови проживання, розвитку та виховання дитини забезпечено відповідачем в достатній мірі відповідно до віку. Позовні вимоги позивачів повністю позбавлять батька можливості виконувати свої обов`язки. Просила врахувати, що батько зобов`язаний працювати, щоб підтримувати належні умови проживання дитини.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.07.2019 року відділом ДРАЦС по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області, актовий запис №95.

ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.06.2019 року Ков`язькою селищною радою Валківського району Харківської області, актовий запис №35.

Її батьками відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.1994 року Ков`язькою селищною радою Валківського району Харківської області, значаться позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №33.

В свою чергу позивач ОСОБА_3 є матір`ю позивача ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 21.08.1985 року Валківським відділом ЗАГС Харківської області, актовий запис №122.

Померла з 07.10.2017 року перебувала в зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_4 , після чого їй присвоєно прізвище ОСОБА_17 , про що свідчить копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 07.10.2017 року відділом ДРАЦС по Валківському та Коломацькому районах ГТУЮ у Харківській області, актовий запис №46.

Служба у справах дітей Валківської райдержадміністрації, розглянувши звернення ОСОБА_1 стосовно передачі їй на виховання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомила, що за місцем проживання дитини здійснено виїзд та встановлено, що на час відвідування сім`ї за дитиною доглядала бабуся, яка пояснила, що батько дитини знаходився на роботі. Відповідно до Акту проведення рівня оцінки безпеки дитини мультидисциплінарною комісією 22.06.2019 року визначено, що дитина знаходиться в безпеці. Актом обстеження житла зафіксовано, що приміщення та санітарні умови достатні для проживання в ньому малолітньої дитини. У листі КЗПН «Валківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» повідомляється, що життю та здоров`ю дитини нічого не загрожує. Батько дитини ОСОБА_4 працює та здійснює матеріальне забезпечення дитини. Зауважень з боку Валківського ВП ГУ НП в Харківській області щодо виховання малолітньої дитини не виявлено (відповідь Служби у справах дітей Валківської РДА Харківської області №613 від 27.09.2019 року).

Відповідно до довідки ТДВ «Житлобуд-2» №18 від 29.03.2020 року, ОСОБА_4 працює підсобним робітником 2 розряду в будівельно-монтажному управлінні №25 вказаного товариства з 03.12.2019 року по теперішній час (наказ №219-П від 26.11.2019 року).

Під час судового розгляду судом неодноразово надавалася можливість сторонам вирішити питання мирним шляхом з урахуванням інтересів та віку дитини.

13.07.2020 року укладено договір №1 про надання соціальної послуги посередництва (медіації) між Валківським районним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді в особі директора ОСОБА_18 , яка діє на підставі Положення та ОСОБА_4 з метою альтернативного врегулювання суперечки. Предметом договору є домовленість про додаткові побачення з онукою ОСОБА_8 . Того ж дня, 13.07.2020 року затверджено індивідуальний план надання соціальної послуги посередництва (медіації) між ОСОБА_10 – батьком відповідача та ОСОБА_1 , відповідно до якого встановлено додаткові побачення з дитиною кожного дня з 17:00 год. по 19:00 год.

Позивач ОСОБА_1 підтвердила обставини укладення договору, але були випадки, коли відповідач позбавляв можливості спілкуватися, на її погляд, безпричинно. Останні 2 місяця відповідач зовсім не дає можливості спілкуватися, посилаючись на необхідність залишення позовних вимог без розгляду.

Відповідач вказав, що дійсно були випадки, коли не дозволяв побачення з бабою враховуючи стан здоров`я дитини. Звернув увагу, що позивачі роблять неможливими умови проживання, що впливає на спокій та емоційний стан дитини.

Згідно довідки №5 від 04.03.2020 року ОСОБА_1 працює в КНП «Валківський районний центр ПМСД» на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини амбулаторії ЗПСМ смт. Ков`яги з 02.01.2014 року (наказ №3-к від 02.01.2014 року) по теперішній час. Зарекомендувала себе з позитивного боку. Володіє великим досвідом роботи, має хороші практичні знання по своїй спеціальності, що дозволяє їй успішно справлятися з роботою. Трудова віддача відповідає висунутим вимогами, зазвичай все робить вчасно. Дисциплінарних стягнень не має. У спілкуванні з хворими ввічлива і тактовна. В особистій поведінці проявляє скромність. За характером спокійна людина. В цілому правильно налагоджує взаємини з колегами. Користується певним авторитетом в колективі. За час роботи на посаді проявила себе як дисциплінований працівник, яка сумлінно та старанно виконує покладену роботу. Зарекомендувала себе справжнім професіоналом відданим і люблячою свою справу. Трудову дисципліну ніколи не порушувала. Легко знаходить спільну мову із співробітниками.

Позивач ОСОБА_2 з 26.02.1991 року працює у виробничому підрозділі «Моторвагонне депо Люботин» регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця», де займає посаду апаратника очищення стічних вод 4 розряду господарчої паросилової дільниці І групи зі змінним графіком роботи (2 дні працює, 2 дні вихідний), про що свідчить довідка №02/24 від 04.02.2020 року.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов за адресою: АДРЕСА_1 , 31.01.2020 року комісією у складі секретаря селищної ради Титаренко Н.А., депутата селищної ради Кисельової Н.В., спеціаліста 2-ї категорії селищної ради Оберемок Л.А. було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 та її сім`ї на предмет можливості перебування малолітньої онуки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована і проживає за вказаною адресою разом зі своєю сім`єю: чоловіком ОСОБА_2 та донькою ОСОБА_11 Загальна площа квартири 40,8 кв.м., житлова площа 28,2 кв.м., в квартирі дві житлові кімнати. Квартира газифікована, є централізоване водопостачання, туалет, ванна кімната, гаряча та холодна вода. Квартира знаходиться на першому поверсі двохповерхового будинку. Всі вікна поміняні на енергозберігаючі, підлога поміняна та утеплена, застелена покриттям. В кімнатах чисто, прибрано, тепло, зроблений ремонт. Для малолітньої дитини створені всі належні умови для перебування в даній квартирі. В наявності багато дитячого одягу для різних пір року, іграшок, памперси, дитячі пляшечки, суміш для харчування дитини. В наявності є дитяче ліжечко, постільна білизна до неї.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердила, що проживає разом з батьками – позивачами у справі, працює в м. Полтава, тому періодично відвідує бабусю – також позивача у справі. Дійсно кожного дня після 15:00 год. приходили до відповідача, щоб взяти дитину до себе, попередньо домовившись по телефону, але останні 2 місяці взагалі не бачили дитину. Зустрічі призводять до конфліктів. Звернула увагу, що раніше просили побачення з дитиною кожного дня, але давали 2-3 рази на тиждень. Вказала, що в сім`ї є всі умови для розвитку дитини. Зазначити, що заважає помиритися, не змогла. Вважає, що батьки повинні кожен день бачитися з онучкою, а відповідач – в інший час. Відмову у спілкуванні з дитиною відповідач ніяк не пояснював, інколи шантажував, щоб віддали речі, хоча вони належать померлій сестрі.

Відповідно до адвокатського запиту 03.03.2020 року, здійснено оцінку потреб сім`ї ОСОБА_1 за результатами якої, ознаки складних життєвих обставин не виявлено, помешкання має задовільний стан, створені належні умови для перебування та проживання немовляти. Сім`я ОСОБА_19 зарекомендувала себе з позитивної сторони, ввічливі, доброзичливі, завжди йдуть на контакт з працівниками Валківського РЦСССДМ. З липня 2019 року здійснено виїзди в сім`ю ОСОБА_4 . На момент відвідування в помешканні тепло, чисто, дитяча суміш в наявності.

В листі Валківського районного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді Харківської області №01-19/65 від 04.03.2020 року вказано, що ОСОБА_1 з 24.07.2019 року отримує послуги згідно державних стандартів. Рекомендовано звернутися до служби у справах дітей Валківської РДА щодо визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_8 на комісії з питань захисту прав дитини.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Ч.1 ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Ч.7 ст.7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-XII (далі – Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1-4 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Ч.1 ст.151 СК України встановлено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (ч.1 ст.155 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктами 1,2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» від 16.07.2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Згідно ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Вимогами ст.18 СК України передбачені способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.

Ст.263 СК України передбачено, що спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст.159 СК України, за положеннями якої суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Оскільки дід, баба, як з боку батька, так і з боку матері є родичами дітей, батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав.

Питання щодо способів участі одного із батьків, баби та діда має вирішуватися судом не тільки з урахуванням інтересів кожного з них, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками, права на безперешкодне спілкування з бабою та дідом, що є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Одним із завдань СК України є забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку (ст.1). Виховання у колі сім`ї, як раз передбачає у повній сім`ї, тобто при участі усіх членів родини, як молодших, так і старших, і баби з дідом у тому числі.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про охорону дитинства» контакт з дитиною - це реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не приймає до уваги надані позивачами докази, а саме: акт від 01.07.2019 року, складений подругами, сусідами та знайомими померлої ОСОБА_9 , інформацію КНП «Валківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Валківської районної ради Харківської області №665/1 від 25.10.2019 року та №170/1 від 13.03.2020 року, акт від 02.02.2020 року мешканців вул. Гагаріна смт. Ков`яги та відповідь ТДВ «Житлобуд-2» №35 від 10.09.2020 року, які у відповідності до ст.ст.77-79 ЦПК України є не належними, не допустимими та не достовірними доказами, оскільки одержані з порушенням порядку, встановленого законом, не містять інформації щодо предмету доказування та спростовуються іншими дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що саме батько несе першочергове право та відповідальність за виховання своєї дитини, що означає лінію батьківського виховання головною. З огляду на це, дід, баба, інші особи мають враховувати, що їхня виховна спрямованість повинна узгоджуватись або хоча би не суперечити тому вихованню, яке дитині дає батько.

Вирішуючи питання порядку та часу спілкування позивачів з онукою, судом враховано графік роботи батька, малолітній вік дитини, графік роботи позивачів, наявність конфліктів між сторонами.

Суд звертає увагу, що обраний позивачами спосіб спілкування з дитиною, а саме кожен день з 15:00 год. до 19:00 год., в тому числі за місцем проживання позивачів, з можливістю прогулянок на свіжому повітрі і відвідування лікаря, закладів культури, дитячих майданчиків з урахуванням віку дитини; кожного тижня з 15:00 год. суботи до 15:00 год. неділі за місцем проживання позивачів з ночівлею дитини; з 12:00 год. до 19:00 год. за місцем проживання позивачів незалежно від дня тижня у дні родинних свят родичів дитини по лінії матері, мінімізує участь батька у вихованні доньки, тобто позивачі фактично просять позбавити відповідача можливості виховувати доньку, що призведе до порушення переважного права відповідача на особисте виховання дитини. Такий спосіб не буде відповідним першоосновам розвитку особистості дівчинки, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені у повному обсязі.

Враховуючи вік дитини, суд вважає слушними зауваження відповідача щодо врахування стану здоров`я дитини, розпорядку дня та інших обставин, що мають істотне значення при визначенні порядку участі інших родичів у її вихованні, тому задовольняє позов лише в частині позовних вимог, які відповідач фактично визнає. Обставин, які б свідчили про перешкоджання відповідачем у спілкуванні з дитиною, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 порядок їх участі у вихованні онуки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у формі систематичних побачень з нею у вівторок та четвер кожного тижня в період часу з 15:00 год. до 19:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , але за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 з урахуванням стану здоров`я онуки, розпорядку дня та інших обставин, що мають істотне значення.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова