Рішення № 93242718, 04.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2020 року м. Київ №640/7983/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс»до Головного управління Державної податкової служби у м. Києвіпровизнання протиправними скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників: - від позивача - Литвиненко В.О.,

від відповідача - Данелюк Ю.І.;

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10 січня 2020 року №0000510509.

За клопотанням позивача, яке обґрунтовувалось наявністю в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва справ за №640/7983/20, №640/7987/20, №640/7991/20, №640/7993/20 з однорідними позовними вимогами та пов`язаними спірними правовідносинами, які звернені одним і тим же позивачем до одного і того самого відповідача, що виникли з одних і тих самих підстав та пов`язані між собою однаковим способом захисту, згідно вимог пункту 3 частини другої статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року справи №640/7983/20, №640/7987/20, №640/7991/20, №640/7993/20 об`єднано в одне провадження по справі №640/7983/20.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що висновки актів перевірки, складених за результатам податкової перевірки позивача, та на підставі яких відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення, є хибними, не відповідають дійсності та зроблені в результаті невірного тлумачення норм податкового законодавства України.

Натомість, за доводами відповідача висновки про виявлені податковою перевіркою позивача порушення підтверджуються наявними доказами та встановленими обставинами, а тому оскаржувані ним податкові-повідомлення рішення винесені правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, зокрема з мотивів, викладених у поданому відзиві.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, враховуючи доводи, пояснення та заперечення сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно наказів ГУ ДПС у Миколаївській області від 11 листопада 2019 року №662, від 28 жовтня 2019 року №536, від 11 листопада 2019 року №663, від 28 жовтня 2019 року №535 та на підставі направлень від 20 листопада 2019 року №891/14-29-01-04-36, №892/14-29-01-04-36, №897/14-29-01-04-36, №898/14-29-01-04-36, №894/14-29-01-04-36, №893/14-29-01-04-36, №895/14-29-01-04-36, №896/14-29-01-04-36 уповноваженими особами податкового органу проведена фактична перевірка ТОВ «Преміум Фінанс» (код ЄДРПОУ 39727881) щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакзцизних товарів, дотримання роботодавцем трудових відносин з працівниками (найманими особами) за місцями здійснення діяльності, а саме за адресами: вул. Океанівська, буд. 39, просп. Центральний, буд. 27/1, просп. Центральний, буд. 191, вул. Декабристів, буд. 23А/4 у м. Миколаєві.

За результатами вказаної перевірки складено акти від 29 листопада 2019 року №0075/14/29/05/39727881, №0074/14/29/05/39727881, №0073/14/29/05/39727881, №0072/14/29/05/39727881, відповідно до висновків яких встановлено порушення ТОВ «Преміум Фінанс» пункту 7 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не забезпечено відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місцях проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту. Перевищення сум готівкових коштів та іноземної валюти на місцях проведення операцій над сумами коштів, зазначених у фіскальних звітах ТОВ «Преміум Фінанс» переведених у національну валюту України, з урахуванням курсу Національного банку України станом на 21 листопада 2019 року, становили: 422578,06 грн., 894684,38 грн., 402311,17 грн. та 286894,43 грн. відповідно.

Не погоджуючись з висновками вищевказаних актів перевірок та викладеними в них обставинах, позивачем до ГУ ДПС у Миколаївській області подавались заперечення від 18 грудня 2019 року №18-3/12/19, №18-2/12/19, №18-1/12/19, №18/12/19, які на думку податкового органу, згідно відповідей від 09 січня 2020 року №К90/10/14-29-05-06-09, №К93/10/14-29-05-06-09, №К92/10/14-29-05-06-09, №К91/10/14-29-05-06-09, були безпідставними та необґрунтованими.

Надалі, згідно висновків раніше зазначених актів перевірок ГУ ДПС у м. Києві винесено податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2020 року №0000490509, №0000500509, №0000510509, №0000520509 із застосуванням у відношенні позивача штрафних (фінансових) санкцій за виявлені податковою перевіркою порушення у відповідності до пункту 4 статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Також, не погоджуючись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем до контролюючого органу вищого рівня подавались скарги від 20 січня 2020 року №75, №74, №73, №72, за результатами розгляду яких рішенням ДПС України від 23 березня 2020 року №10588/6/99-00-08-05-06-06 останні вирішено залишити без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - без змін, що власне і стало підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

За викладеними у позовній заяві доводами заперечення позивача щодо протиправності висновків податкового органу про виявлені у ході перевірки ТОВ «Преміум Фінанс» порушення та, відповідно, винесених на їх підставі спірних податкових повідомлень-рішень ґрунтуються зокрема на тому, що під час перевірки операційних кас позивача перевіряючими не було прийнято до уваги звітні довідки про касові обороти за день і залишки цінностей, які щоденно ведуться операційними касами ТОВ «Преміум Фінанс» засобами програмно-технічного комплексу згідно вимог пункту 22 Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затверджених постановою Національного банку України від 02 січня 2019 року №2.

Оскільки наявні в операційних касах ТОВ «Преміум Фінанс» на момент проведення перевірки кошти готівки національної та іноземної валют відповідали зазначеним у відповідних довідках сумам, на думку позивача контролюючим органом було безпідставно віднесено вказані суми готівкових коштів, котрі є залишком цінностей в операційній касі на початок зміни, до коштів які є перевищенням суми готівкових коштів на місці проведення операцій над сумами коштів, які зазначені у фіскальному звіті, з кваліфікацією дій позивача як порушення пункту 7 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", з подальшим застосування фінансової санкції згідно пункту 4 статті 18 даного Закону.

Крім того, позивач звернув увагу на ту обставину, що в чинній з моменту проведення перервіки ТОВ «Преміум Фінанс» та станом на час звернення до суду редакції Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідні норми, які застосовано контолюючим органом при проведенні перевірки та винесенні спірних податкових повідомлень-рішеннь, мають відношення до таких суб`єктів, як уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єктів господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з упоноваженими банками.

Наголошуючи на тому, що ТОВ «Преміум Фінанс» є небанківською установою і на момент проведення перевірки здійснювало свою діяльність відповідно до виданої Національном банком України генеральної ліцензції на здійснення валютних операцій, на переконання позивача вказане свідчило про відсутність підстав для притягення товариства до відповідальності.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Так, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 листопада 2018 року, основним видом економічної діяльності ТОВ «Преміум Фінанс» є - 64.99 надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), не віднесених до інших угрупувань.

Згідно генеральної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій від 28 грудня 2016 року №201, остання надана ТОВ «Преміум Фінанс» на право здійснення операцій, зазначених у пункті 3 частини першої статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (діяльність з обміну валют), якщо вони є валютними операціями.

Також, згідно витягу з Електронного реєстру ліцензій на здійснення валютних операцій від 17 грудня 2019 року №27-0015/66022, НБУ 16 грудня 2019 року видана ТОВ «Преміум Фінанс» ліцензція за №29 на право здійснення небанківською фінансовою установою торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Відповідно до пункту 7 статті 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (тут і надалі - нормативно-правовий акт в редакції, чинній станом на час проведення податкової перевірки позивача та винесення спірних податкових-повідомлень рішень) уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.

За пунктом 4 статті 18 Закону №265/95-ВР у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі до банків, небанківських фінансових установ, суб`єктів господарювання, які здійснюють такі операції на підставі агентських угод з банками, що здійснюють торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у п`ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.

Як встановлено частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 27 червня 2019 року по справі №826/12328/17 (провадження №К/9901/47601/18) вказав на помилковість висновків щодо можливості застосування встановлених статтею 18 Закону №265/95-ВР санкцій до суб`єкта, який не є уповноваженим банком чи суб`єктом господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, оскільки відповідальність за відповідне правопорушення таким суб`єктом (незабезпечення відповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків) встановлена іншими положеннями Закону №265/95-ВР.

Підсумовуючи викладене суд зауважує, що при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом у відношенні позивача застосовано саме норми пункту 4 статті 18 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", всупереч того, що ТОВ «Преміум Фінанс» не є уповноваженим банком чи суб`єктом господарювання, що здійснює свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, а здійснює свою діяльність на підставі генеральної ліцензії НБУ.

Як наслідок, згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи практику суду касаційної інстанції у справі з подібними правовідносинами та аналогічним предметом спору, при вирішенні даного адміністративного спору суд вбачає відсутність належних обґрунтувань щодо правомірності винесених відповідачем та оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 10 січня 2020 року: №0000510509, №0000490509, №0000520509, №0000500509.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Фінанс» (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, буд. 13, офіс 525, код ЄДРПОУ 39727881) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Щолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені витрати у вигляді судового збору у розмірі 84 080,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко

Повний текст рішення складено 30.11.2020.