Рішення № 93242609, 01.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 року м. Київ № 826/13434/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно- аналітичний центр» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій, скасування вимоги від 19 вересня 2017 року №15-14/808,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі - відповідач, Держаудитслужба) з вимогами про визнання протиправними дій посадових осіб Держаудитслужби щодо оскарження, встановлення та віднесення факту порушення абзацу 2 пункту 6 статті 75 Господарського суду України, статті 4 Статуту, що стали обґрунтуванням висновків відносно дій, внаслідок яких підприємством не перераховано до загального фонду Державного бюджету України грошові кошти від продажу нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень №1, №2, №3, №8, інвентарний №103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 на суму 8522,5 тис.грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на вказану суму, та щодо скасування відповідної частини вимоги від 19 вересня 2017 року №15-14/808 як необґрунтованої.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідачем відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року у справі №757/35156/17-к у період з 11 по 31 липня 2017 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», за результатами якої винесено вимогу щодо усунення порушень фінансової дисципліни, що призвели до збитків державі на загальну суму 10452,00 тис.грн. Частково не погоджуючись із висновками Акту ревізії від 11 серпня 2017 року №15-21/35, позивач надіслав відповідачу свої заперечення, які були прийняті, але не враховані.

За висновками відповідача підприємство не перерахувало до Державного бюджету України грошові кошти від продажу нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 на суму 8522,5 тис. грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) державі.

Вважаючи висновки відповідача хибними, побудованими на невірній оцінці фактичних обставин, позивач стверджує, що ніяких дій у розумінні пункту 12 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803 щодо об`єкту відчуження замовником не вчинялося, проводилася лише дооцінка майна, яка не вплинула на фактичну ринкову вартість, зазначену у висновку ТОВ «Експертно-консалтинговий союз» після проведення аукціону.

Посилаючись на такі обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Власенкової О.О. від 26 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.

Відповідачем 27 листопада 2017 року надано письмові заперечення проти позову, у яких зазначено, що проведеною ревізію встановлені обставини заподіяння збитків Державному бюджету України, у зв`язку з чим відповідні матеріали передано до Генеральної прокуратури України. Окрім того відповідач стверджує, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує права та обов`язки для позивача, а оскільки оскаржувана вимога Держаудитслужби вказує на виявлені збитки та їхній розмір, то відповідно їх стягнення можливе лише за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення має перевірити суд, який розглядає такий позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 04 червня 2018 року №929 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №826/13434/17, за результатами якого для розгляду визначено суддю Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2018 року справи прийнято до провадження, визначено розгляд здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Відповідно до ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 червня 2017 року у справі №757/35156/17-к, винесеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016060000000069 від 02 вересня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, Держаудитслужбою проведено позапланову ревізію окремих питань фінансового-господарської діяльності ДП ««Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» за період з 01 вересня 2016 року по 01 червня 2017 року та за її результатами складено Акт ревізії від 11 серпня 2017 року №15-21/35, який підписано позивачем із запереченнями.

За висновками Акту ревізії від 11 серпня 2017 року встановлені порушення пункту 12 Порядку відчуження об`єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803, відповідно до якого після проведення оцінки майна суб`єкту господарювання забороняється вчиняти дії щодо об`єкта відчуження, які можуть призвести до зміни його вартості. Натомість, підприємством не перераховано до загального фонду Державного бюджету країни грошові кошти від продажу нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, інвентарний номер №103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 в сумі 8 522 646,02 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на зазначену суму.

До Акту ревізії додано Договір на проведення незалежної оцінки від 19 жовтня 2016 року №ДГ-0000012, укладений між ТОВ «Експертно-консалтинговий союз» в особі генерального директора Мещерякова В.В. - Виконавець, та Центром в особі заступника генерального директора Сколоти Я.Ю. - Замовника.

Предметом договору є незалежна оцінка Ѕ частини адміністративної будівлі загальною площею 610,6 кв.м., розташованої за адресою: м. Київ, вул.. Електриків, 29.

Також, до ревізії надано Акт від 21 жовтня 2016 року №0000046, підписаний Виконавцем та Замовником, згідно якого Виконавець виконав та передав роботи з незалежної оцінки 1/2 частини адміністративної будівлі, а також Звіт про оцінку нерухомого майна - групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, загальною площею 610,6 кв.м.,складений суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Експертно-консалтинговий союз» від 20 жовтня 2016 року. Мета оцінки - визначення ринкової вартості для погодження Фондом державного майна України та подальшого відчуження згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2007 року №803.

Відповідно до висновку про оцінку майна ринкова вартість об`єкта оцінки без податку на додану вартість, склала на 20 жовтня 2016 року 7806000,00 грн.

Окрім того, до ревізії додано копію супровідного листа позивача до Держагентства лісових ресурсів України від 21 жовтня 2016 року №3/629 з додатками стосовно нерухомо8го майна - групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, інвентарний номер №103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 для розгляду та прийняття рішення про його відчуження, підписаний заступником генерального директора з інноваційних питань позивача - Сколотою Я.

До ревізії також надано копію листа Фонду державного майна України від 29 листопада 2016 року №10-24-23191 про погодження відчуження зазначеного вище майна, а також копію наказу Держагентства лісових ресурсів України від 01 грудня 2016 року №437 про надання згоди на відчуження майна підприємства.

Надалі за договором купівлі-продажу об`єкту нерухомості (групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, інвентарний номер №103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29), укладеного між позивачем та ТОВ «Інбук», зазначене майно було реалізовано за 10303920,00 грн. (з ПДВ).

ТОВ «Інбук» 20 січня 2017 року перерахувало позивачу грошові кошти відповідно до зазначеного Договору суму 10303920,00 грн.

Наказом позивача від 30 грудня 2016 року №72 призначено дооцінку основних засобів 3 групи , залишкова вартість яких на дату балансу дорівнювала нулю.

Згідно картки рахунку 10 «необоротні активи» проведено дооцінку адмінбудівлі по вул. Електриків, 29 за період з 01 вересня 2016 року по 31 травня 2017 року на суму 7 570 200,00 грн., загалом її балансова вартість складала 8313181,03 грн.

Отже, за висновками відповідача, у порушення пункту 12 Порядку №803 наказами по підприємству проведено дооцінку на суму 7570200,00 грн. та модернізацію на суму 746 547,65 грн., що призвело до заміни вартості адмінбудівлі по вул. Електриків,29. При цьому відповідач не заперечує обставин проведення дооцінки, на чому наполягає позивач у справі.

Водночас, твердження позивача не спростовують наведених вище висновків відповідача щодо зміни вартості адмінбудівлі, а також безплатної передачі майна, а саме: влаштування котельної для обігріву Ѕ частини адмінбудівлі по вул. Електриків, 29» на суму 746547,65 грн. ТОВ «Інбук», що призвело до матеріальної шкоди (збитків) підприємству на зазначену суму.

Позивач лише зазначає, що дії з дооцінки не вплинули на фактичну, ринкову вартість майна після проведення аукціону, проте, відповідачем документально підтверджено зворотнє.

На підставі висновків Акту, а також згідно пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю» та пункту 46 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550 (далі - Порядок №550) Держаудитслужбою направлено позивачу вимогу від 19 вересня 2017 року №15-14/808 щодо усунення виявлених ревізією порушень (із зазначенням про необхідність повідомлення про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих документів, як-то: первинних, розпорядчих та інших документів до 10 жовтня 2017 року).

Зокрема, у вимозі в тій частині, що оскаржується позивачем, зазначено, що в порушення абз.2 пункту 6 статті 75 Господарського кодексу України, статті 4 Статуту підприємством не перераховано до загального фонду Державного бюджету України грошові кошти від продажу нерухомого майна, а саме: групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, інвентарний номер №103-1, 1978 року побудови, площею 610,6 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 в сумі 8 522 646,02 грн., що призвело до матеріальної шкоди (збитків) Державному бюджету України на зазначену суму.

У вимозі зазначаються й інші виявлені порушення в ході ревізії, але, позивачем щодо іншої частини позовних вимог не висувається, висновки в інший частині не оскаржуються, тому предметом розгляду суду є законність/протиправність вимоги саме у зазначеній вище частині.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначено Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваної вимоги, далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Згідно частини першої статті 1 Закону № 2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 «Про утворення Державної аудиторської служби України», яка набрала чинності 03 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

За пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 Положення № 43 визначено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів довгострокових зобов`язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу; дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; дотриманням законодавства про закупівлі; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності; виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах; усуненням виявлених недоліків і порушень; реалізацією інвестиційних проектів.

Пунктом 6 зазначеного Положення передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 9 Положення № 43, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; вертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пунктів 7, 10 та 13 статті 10 Закону №2939-XII, згідно із якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII обумовлено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, у органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Відтак, збитки, щодо наявності яких зроблено висновок Держаудитслужбою, стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю. Наявність збитків, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов про відшкодування збитків, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, неодноразово висловленою у постановах, зокрема, у постановах від 07 жовтня 2014 року у справі № 21-368а14, від 14 жовтня 2014 року у справі №21-453а14, від 18 листопада 2014 року у справі №21-461а14, від 20 січня 2015 року у справі №21-601а14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-436а14, від 10 лютого 2015 року у справі №21-632а14, від 15 квітня 2014 року у справах №№ 21-40а14, 21-63а14), від 13 травня 2014 року у справі № 21-89а14, від 29 травня 2017 року у справі №826/6304/16, від 23 лютого 2016 року у справі №818/1857/14 тощо.

Подібні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 та у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №1440/1820/18, від 10 грудня 2019 року у справі № 808/6509/13-а.

У справі що розглядається, позивач ставить питання таким чином: визнати дії посадових осіб Держаудитслужби щодо оскарження, встановлення та віднесення факту виявленого порушення (внаслідок якого не перераховано до Державного бюджету України грошові кошти від продажу нерухомого майна) протиправними, а вимогу від 19 вересня 2017 року №15-14/808 в зазначеній частині скасувати, як необґрунтовану.

Таке формулювання позовних вимог (окрім вимог щодо скасування самої оскаржуваної вимоги в частині), не є чітким, та хоча і вказує, на думку суду, на незгоду позивача з позицією та міркуваннями відповідача, покладеними в основу Акту ревізії та вимоги від 19 вересня 2017 року, проте не відповідає способам судового захисту, визначеним статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, в частині вимог щодо часткового скасування вимоги від 19 вересня 2017 року судом встановлено, що Держаудитслужби пред`явила вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії, при цьому така вимога вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Суд наголошує, що предметом оскарження у порядку адміністративного судочинства може бути лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Позивачем не обґрунтовано жодним чином, на які його права впливає вимога в оскаржуваній частині, та які безпосередні обов`язки зачіпає зазначена вимога. Основними твердженнями позивача є те, що у випадку, який ліг в основу ревізії, Акту та вимоги, проводилася не реалізація, а дооцінка майна, а саме: групи нежитлових приміщень №1,2,3,8, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 29 на суму 7570200,00 грн. відповідно до звіту ТОВ «Авантаж-Консалт», роз`яснюється які підходи використовувалися під час проведення оцінки майна. Проте, такі аргументи можуть бути оцінені судом в рамках розгляду справи за позовом органу державного фінансового контролю з перевіркою правильності та обґрунтованості обчислень тієї шкоди, яка можливо спричинена державі.

Враховуючи, що орган фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання без додаткових заходів лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних зі стягненням виявлених в ході перевірки збитків та, приймаючи до уваги, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю і правильність їх обчислення та обґрунтованість вимог перевіряє суд, який розглядає цей позов, то твердження позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог є передчасними.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26 лютого 2020 року по справі № 520/2759/19, що враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

До того ж, оскаржувана вимога від 19 вересня 2017 року №15-14/808 містить і інші пункти, зокрема, щодо порушень позивачем Положення про преміювання, безоплатної передачі майна іншому товариству, укладення договорів без процедур закупівель, що також спричинило збитки державі. Щодо зазначених порушень вимогою від 19 вересня 2017 року поруч з іншими порушеннями, щодо яких має заперечення позивач, також вимагалося усунення порушень законодавства в установленому законодавством порядку.

З огляду на наведене, вимоги щодо надання інформації про вжиті заходи з наданням копій підтверджуючих документів в рівній мірі стосуються й інших виявлених порушень, допущених позивачем, а не тільки тих, щодо яких він має заперечення, тому їх відокремлення з вимоги не є можливим.

У сукупності викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправними дій, скасування вимоги від 19 вересня 2017 року №15-14/808 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне найменування сторін:

Позивач: Державне підприємство «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», адреса: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна,1, код ЄДРПОУ 00994207.

Відповідач: Державна аудиторська служба України:04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 40165856.

Суддя Н.М. Клименчук