Ухвала суду № 93240578, 10.11.2020, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7089/18

провадження № 2/753/1614/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Москаленко А.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфамарис Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, Київської міської ради, треті особи на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже 14», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю шляхом визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання незаконним рішення, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора та запису про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 р. ОСОБА_1 'ївна (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю шляхом визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання незаконним рішення, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора та запису про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 25.06.2018 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою від 30.01.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по сутіна 03.06.2019.

03.06.2019 в судове засідання з`явились представники відповідачів та треті особи, від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи, яку суд задовольнив та відклав розгляд справи на 05.11.2019.

В судове засідання 05.11.2019 з`явилися учасники справи, однак після відмови у задоволені клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, розгляд справи було відкладено на 17.03.2020.

17.03.2020 позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив та відклав розгляд справи на 06.08.2020.

06.08.2020 позивач та її представник не з`явилися в судове засідання, судова повістка, яка направлялась позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою, повернулася з відміткою «адресат відсутній». У зв`язку з неявкою позивача та її представника розгляд справи відкладено на 10.11.2020.

В судове засідання 10.11.2020 позивач не з`явилась, від представника позивача по електронній пошті надійшло клопотання про оголошення перерви на 3 год. у зв`язку із її зайнятістю в Київському апеляційному суді.

Представником відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_26 подане клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду в разі чергової неявки позивача в судове засідання.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд визнав дане клопотання обґрунтованим з таких підстав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно частині 1 статті 5 цього Кодексу здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За положеннями статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).

За правилами цивільного судочинства учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (статті 43, 44 ЦПК України).

Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Рішеннями Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

Вказане узгоджується з позицією ЄСПЛ, що викладена у рішенні по справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), в частині того, що «…сторони в розумінні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України», заява № 50966/99, рішення від 14.10.2003).

З цього приводу прецедентними є також рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічна норма міститься і у частині 5 статті 223 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач тричі нез`явився в судове засідання з розгляду справи по суті, заяв від сторони позивача про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Отже ураховуючи встановлені обставини, вищенаведені положення цивільного процесуального закону та практику Європейського суду з прав людини, суд вбачає підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав його повторної неявки в судове засідання.

З огляду на результат розгляду справи суд відповідно до положень частини 9 статті 158 ЦПК України скасовує заходи забезпечення позову.

Керуючись частиною 5 статті 223, пунктом 3 частини 1 статті 257, статтями 158, 260, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфамарис Плюс», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумової Ольги Іванівни, Київської міської ради, треті особи на стороні позивача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княже 14», Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , про усунення перешкод у користуванні спільною сумісною власністю шляхом визнання договору купівлі-продажу нікчемним, визнання незаконним рішення, визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора та запису про реєстрацію права власності, зобов`язання вчинити діїзалишити без розгляду.

Скасувати арешт об`єктів нерухомого майна відповідача - суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 ), накладений ухвалою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2019 року, а саме:

?нежилих приміщень в (літ. А) з АДРЕСА_1, загальною площею 26,7 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

?допоміжного приміщення АДРЕСА_2 , площею 187,2 кв.м. - частина основної (підвал), вхід у підвал за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: