ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" листопада 2009 р. Справа №18/1529
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.
секретар судового засідання –Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 05.11.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за первісним позовом
товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки”
м. Черкаси
до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України м. Черкаси
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за первісним позовом:
товариства з обмеженою відповідальністю “Бурос - М”, м. Черкаси
про визнання недійсним рішення,-
за зустрічним позовом
Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки”
м. Черкаси
про стягнення 5000 грн. 00 коп.,
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки” до Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України в особі Черкаського обласного територіального відділення від 08.05.2009 року № 17 по справі №03-26.1-04/09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Під час розгляду справи відповідач - Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до суду із зустрічним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки” про стягнення штрафу в розмірі 5000 грн. 00 коп. (а.с.197 - 205 т. ІІ).
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.08.2009 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки” про стягнення штрафу в розмірі 5 000 грн. 00 коп., та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом –товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос - М”, м. Черкаси.
За клопотанням сторін, ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.06.2009 року продовжено строк вирішення спору.
Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю, при цьому посилався на відсутність у діях позивача порушень норм Закону України “Про захист економічної конкуренції”, недотримання відповідачем вимог Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку від 05.03.2002 року (далі –Методика), в зв’язку з чим просив суд визнати недійсним рішення Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 08.05.2009 року № 17 по справі №03-26.1-04/09.
Позивач за первісним позовом також вважає вищевказане рішення відповідача незаконним, оскільки під час розгляду справи №03-26.1-04/09 адміністративною колегією не було доведено обставин, які мають значення для справи, та не повно було з’ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, а також порушено норми матеріального права. Проти зустрічного позову заперечував з мотивів наведених у відзиві (а. с. 227 - 228 т. ІІ).
Представник позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд зустрічний позов задовольнити повністю, та стягнути з відповідача за зустрічним позовом штраф у розмірі 5 000 грн. 00 коп. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Проти первісного позову заперечував з мотивів наведених у відзиві ( а.с. 30 -33 т. І, 219 –220 т. ІІ).
В судовому засіданні, яке відбулося 05.11.2009 року за згодою учасників судового процесу було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1529.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги, а також зустрічний позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного:
Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України.
Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Законів України “Про Антимонопольний комітет України”, “Про захист від недобросовісної конкуренції” та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Отже, спори про визнання недійсними рішення АМК відносяться до підвідомчості господарських судів і підлягають вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України
При цьому судом враховано п. 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 року № 3.2-2005, а також висновки викладені в постанові Вищого господарського суду України від 28.04.2009 року зі справи №38/175.
Як вбачається з матеріалів справи, Розпорядженням адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.02.2009 року за № 5-РК за результатами позапланової перевірки було розпочато розгляд справи за ознаками порушення товариством з обмеженою відповідальністю “Бурос –М”, товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктами 2, 1 ч. 2 ст. 13, пунктом 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації шляхом застосування різних цін та умов до рівнозначних угод із споживачами без об'єктивно виправданих на те причин, а також встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
За результатами розгляду справи №03-26.1-04/09 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, 08.05.2009 року адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято спірне рішення за №17, відповідно до якого:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос –М” визнано таким, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації у межах Черкаської області за результатами діяльності в 2007 році з частками відповідно 91,29%, 100%, 100%.
2. За результатами діяльності у 2008 році на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” в період їх гарантійного строку експлуатації у межах Черкаської області визнано такими, що займали монопольне (домінуюче) становище:
- товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр -Горки” з часткою 80, 28% (автомобілі марки “Нуundаі”);
- товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос - М” з часткою 100% (автомобілі марки „Skoda”);
- товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос - М” з часткою 100% (автомобілі марки “Volkswagen”).
3. Визнано дії товариств з обмеженою відповідальністю “Бурос - М”, “Технологічний центр - Горки” щодо стягнення із юридичних осіб та фізичних осіб необґрунтованої вартості послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” в період їх гарантійного строку експлуатації порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації у межах Черкаської області шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.
4. Визнано дії товариств з обмеженою відповідальністю “Бурос - М”, “Технологічний центр - Горки” щодо встановлення різних цін та різних умов надання послуг юридичним та фізичним особам з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” в період їх гарантійного строку експлуатації порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним ( домінуючим ) становищем на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації в межах Черкаської області шляхом застосування різних цін та різних інших умов до рівнозначних угод з юридичними та фізичними особами без об’єктивно виправданих на те причин.
5. За вчинення порушення, зазначеного в п. 3 цього рішення, згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накладено штраф на :
- товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос - М” у розмірі 3500,00 грн.;
- товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки” у розмірі 2500,00 грн.
6. За вчинення порушення зазначеного в п. 4 цього рішення, згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” накладено штраф на :
- товариство з обмеженою відповідальністю “Бурос - М” у розмірі 3500,00 грн.;
- товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр - Горки” у розмірі 2500,00 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” суб'єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Під час розгляду вказаної справи адміністративною колегією було встановлено, що у розумінні ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” ТОВ “Технологічний центр –Горки” та ТОВ “Бурос-М” пов’язані відносинами контролю в зв’язку з суміщенням посад директора, головного бухгалтера одними і тими ж особами. Також вказаними товариствами здійснюється спільна господарська діяльність, а засновниками товариств є пов'язані фізичні особи.
В зв’язку з викладеним, та відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про Антимонопольний комітет України” та ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” вказані підприємства було визнано єдиним суб'єктом господарювання.
Під час розгляду справи в господарському суді, вищенаведений висновок відділення Антимонопольного комітету України ні позивачем за первісним позовом, ні третьою особою, належними та допустимими доказами спростовано не було.
Також, під час розгляду справи адміністративною колегією було встановлено, що товариства (позивач та третя особа) здійснювали протягом 2007-2008 років діяльність щодо реалізації автомобілів марок „Hyundai”, „Volkswagen”, „Skoda”, надання послуг по їх технічному обслуговуванню в період гарантійного строку експлуатації та технічне обслуговування автомобілів у післягарантійний період експлуатації юридичним та фізичним особам.
Надання послуг по гарантійному технічному обслуговуванню автомобілів товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” здійснювало згідно дилерського договору про співробітництво з постачальником автомобілів „Hyundai” з товариством з обмеженою відповідальністю „Хюндай Моторс Україна” від 01.01.2008 року № ДД-27.
Відповідно до зазначеного договору товариство здійснювало продаж автомобілів марки „Hyundai”, їх гарантійне технічне обслуговування.
Сервісними книжками, що видаються товариством покупцям, визначено, що гарантійне технічне обслуговування автомобілів необхідно проводити тільки на станціях технічного обслуговування уповноважених дилерів, перелік яких наводився.
У разі проходження технічного обслуговування автомобілів у період їх гарантійного строку експлуатації поза межами визначеної дилерської мережі власник автомобіля втрачає право гарантії на зазначені марки автомобілів.
Дослідження ринків послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” за 2007-2008 роки в Черкаській області проводилося відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку від 05.03.2002 року.
Статтею 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначено, що товар –це будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери).
Ринок товару (товарний ринок) –це сфера обороту товару (взаємозамінних товарів), на який протягом певного часу і в межах певної території є попит і пропозиція.
Товарами, щодо яких визначалося монопольне (домінуюче) становище, були послуги з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda”.
За результатами дослідження відділенням Антимонопольного комітету України було з’ясовано, що товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” займало монопольне (домінуюче) становище у межах Черкаської області в 2008 році на ринках послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” з часткою 80,28%.
У вирішенні спору зі справи, обставини які пов'язані з визначенням меж товарного ринку та/або монопольного становища суб'єкта господарювання на ньому, господарський суд не повинен знову визначати такі межі та/або монопольне становище після того, як це зробив орган Антимонопольного комітету України, і таким чином перебирати на себе повноваження зазначеного органу, а має перевірити відповідність прийнятого у зв'язку з цим рішення органу Антимонопольного комітету України вимогам чинного законодавства, як це, зокрема, зазначено в листі Вищого господарського суду України від 24.10.2006 року, № 01-8/2361 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкуренційного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)”.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” листами від 10.11.2008 року №111, від 03.12.2008 року №134 повідомило територіальне відділення, що протягом 2008 року надавало послуги з технічного обслуговування автомобілів у період їх гарантійного строку експлуатації лише по автомобілях марки „Hyundai”.
Разом з тим, як було встановлено перевіркою, товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” у 2007 - 2008 роках виконувало гарантійне технічне обслуговування автомобілів марки „Skoda”, що підтверджується актами виконаних робіт, перелік яких зазначено в оскаржуваному рішенні.
За повідомленням товариства з обмеженою відповідальністю “Єврокар”, ним не укладалися дилерські договори про співробітництво по реалізації автомобілів марки „Skoda” з товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” у 2007 -2008 роках, а тому товариство з обмеженою відповідальністю “Єврокар” вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” не мало права надавати у 2007 –2008 роках послуги з технічного обслуговування автомобілів марки „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації ( лист від 24.04.2009 року №90).
Стаття 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції” визначає монополізацію як досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару підтримання або посилення цього становища. Монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання визначається згідно з приписами статті 12 названого Закону.
Відповідно до Методики монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання - становище суб'єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб'єкт господарювання:
не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;
є одним із двох чи більше суб'єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб'єкт господарювання є одним із таких суб'єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб'єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п'яти - 70 відсотків.
Також, відповідно до п. 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:
- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання.
- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.
- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).
- визначення товарних меж ринку.
- визначення територіальних (географічних) меж ринку.
- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.
- визначення обсягів товару, який обертається на ринку.
- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.
- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.
- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.
Проте, етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо, як це передбачено п. 2. 2 Методики.
Матеріалами справи (т. ІІ а. с. 128 -130, 155- 157) підтверджується, що визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання включало в себе такі дії як встановлення об’єкту аналізу, переліку товарів, товарних меж ринку, територіальних (географічних) меж ринку (які було визначено в межах Черкаської області), часових меж дослідження ринку (2007 - 2008 роки), визначення бар’єрів вступу на ринок та виходу з ринку (до яких віднесено значні капітальні вкладення та наявність договорів з постачальниками автомобілів, що надають право на технічне обслуговування в період їх гарантійного строку експлуатації, а також визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єкта господарювання на ринку.
При цьому слід зазначити, що при визначенні монопольного (домінуючого) становища, відповідачем було використано інформацію отриману від Головного управління статистики у Черкаській області, що, зокрема, підтверджується листом №06-17/4205 від 17.09.2008 року та інформацію отриману від суб’єктів господарювання, що відповідає вимогам п.11 Методики.
За результатами вищевказаних проведених досліджень було встановлено, що на ринку послуг з технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” в період їх гарантійного строку експлуатації у Черкаській області у І півріччі 2008 року діяли ТОВ “Технологічний центр –Горки” та ТОВ “Український автомобільний холдінг” в особі Черкаської філії, фактичні обсяги послуг яких за І півріччя 2008 року становили:
ТОВ “Технологічний центр –Горки” –13654,00 грн. ;
ТОВ “Український автомобільний холдінг” в особі Черкаської філії –21208,89 грн.
Фактичні обсяги послуг з технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” в період їх гарантійного строку експлуатації у Черкаській області за 2008 рік становили:
ТОВ “Технологічний центр –Горки” –455440,00 грн. (в кількості 1400 автомобілів).
ТОВ “Український автомобільний холдінг” в особі Черкаської філії –111878,21 грн.
Частка суб’єктів господарювання на ринку послуг розраховувалась за відповідною формулою, та була встановлена в розмірі 100% у І півріччі 2008 року, у 2008 році в розмірі 80,28% для ТОВ “Технологічний центр –Горки” (автомобілі марки „Hyundai”).
Пунктом 10.1 Методики передбачено, що установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає, зокрема, такі дії:
- визначення частки суб'єкта господарювання, сукупна частка кількох суб'єктів господарювання, яким належать найбільші частки на ринку (відповідно п'яти, чотирьох, трьох або двох).
- установлення перевищення часткою суб'єкта господарювання, сукупною часткою кількох суб'єктів господарювання, яким належать найбільші частки на ринку, кількісних показників, які передбачені статтею 12 Закону, а саме для:
одного суб'єкта господарювання - 35 відсотків;
трьох або двох суб'єктів господарювання - 50 відсотків;
п'яти або чотирьох суб'єктів господарювання - 70 відсотків.
- спростування (при потребі) доводів відповідача (відповідачів), щодо відсутності монопольного (домінуючого) становища на ринку.
- визнання монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання, частка якого на ринку перевищує 35 відсотків, кожного з кількох (п'яти, чотирьох, трьох або двох) суб'єктів господарювання, яким належать найбільші частки на ринку, що у сукупності перевищують відповідно 70 або 50 відсотків.
Частиною 2 ст. 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції” встановлено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.
Під час розгляду справи позивач за первісним позовом не довів належними доказами, що останній зазнає значної конкуренції.
Посилання позивача за первісним позовом на лист Головного управління статистики у Черкаській області від 30.09.2009 року за №02-2-7/361, стосовно того, що при визначенні монопольного становища відповідачем не було враховано потенційних конкурентів, зокрема, підприємства котрі можуть надавати відповідні послуги, судом до уваги не приймається, оскільки інформація вказана в даному листі надана станом на 29.09.2009 року, а не на момент прийняття спірного рішення від 08.05.2009 року.
Також позивачем за первісним позовом не було доведено, що при визначенні монопольного становища, відповідачем було допущено порушення Закону та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, а доводи викладені в первісному позові є помилковими.
В зв’язку з викладеним, суд дійшов висновку, що визначення товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” таким, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з технічного обслуговування автомобілів марки “Нуundаі” в період гарантійного строку експлуатації в межах Черкаської області у 2008 році з часткою 80,28% є обґрунтованим та правомірним.
Стосовно порушення позивачем за первісним позовом законодавства про захист економічної конкуренції та застосування до нього штрафних санкції, судом враховано наступне:
Що саме є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції встановлено ст. 50 Закону, зокрема, антиконкурентні узгоджені дії; зловживання монопольним (домінуючим) становищем; антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі, тощо.
Також, Закон встановлює санкції за кожен вид порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбаченого ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Зокрема, ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що за порушення, передбачені: пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Тобто, за зловживання монопольним (домінуючим) становищем (що є також порушенням законодавства) передбачено штраф у розмірі передбаченому ст. 52 Закону, але лише один штраф.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції” зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин, тощо.
Отже, Закон України “Про захист економічної конкуренції” не передбачає окремого штрафу за кожну дію, що кваліфікується, як зловживанням монопольним (домінуючим) становищем, а ст. 52 Закону не посилається на підпункти ст.13 Закону.
Водночас, приймаючи спірне рішення адміністративною колегією Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вищенаведене враховано не було, оскільки фактично Антимонопольний комітет України застосував до позивача штраф у розмірі передбаченому ст. 52 Закону, проте, за кожен вид зловживання монопольним (домінуючим) становищем, а не за порушення законодавства про захист економічної конкуренції в цілому.
Тобто, приймаючи спірне рішення Антимонопольним комітетом України було невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 50, 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, що є підставою для скасування чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України в цій частині.
Крім того, як вбачається із змісту спірного рішення Антимонопольний комітет України дійшов висновку, що позивач застосовував різні ціни та різні інші умови до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
В обґрунтування даного висновку Антимонопольний комітет в своєму рішення зазначав наступне:
Згідно листів товариств від 03.12.2008 року № 134, №259 на послуги з технічного обслуговування автомобілів у період їх гарантійного строку експлуатації та після його закінчення вартість однієї нормо –години встановлюється керівництвом і відповідає вимогам імпортерів та цінам, які склалися на території м. Черкаси. Ціна однієї нормо –години залежить від категорії робіт, які згідно довідника по організації сервісу „Hyundai”, “Volkswagen”, „Skoda” діляться на 5 категорій робіт: прості роботи, базові роботи, роботи підвищеної складності, кузовні роботи, роботи по підготовці та рихтуванню автомобілів.
Наказом від 02.01.2008 року №7/1 товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” було затверджено вартість 1 нормо –години на автомобіль марки „Hyundai” по категоріях від 100,00 до 140,00 грн., яка діяла до 01.08.2008 року.
Наприклад, згідно актів виконаних робіт товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” по гарантійному технічному обслуговуванню автомобілів марки „Hyundai” №№ ГК-0000054 від 08.01.2008 року з Озеран Н.Л. на суму 278,00 грн., ГК-0000058 від 09.01.2008 року з ПП Фатулою О.П. на суму 276,75 грн., ГК-0000078 від 10.01.2008 року з ПП “Ремпромбуд” на суму 288,50 грн. вартість 1 нормо –години становила 100,00 грн.
В той же час, наказом ТОВ “Бурос - М” від 30.08.2006 року №315 було затверджено вартість 1 нормо –години на автомобіль марки „Hyundai” по категоріях робіт від 85,00 грн. до 130,00 грн., яка діяла до 01.03.2008 року.
Так, наприклад, згідно актів виконаних товариством з обмеженою відповідальністю „Бурос –М” робіт по гарантійному технічному обслуговуванню автомобілів „Hyndai” №№ БМ -0027 від 09.01.2008 року з ВАТ „Азот” на загальну суму 793,50 грн., БМ - 0000086 від 18.01.2008 року з ВАТ „Азот” загальну суму 1013,00 грн., БМ-0000132 від 22.01.2008 року з КП „АТП” Черкаської обласної ради на загальну суму 780,50 грн., БМ - 0000329 від 21.02.2008 року з ВАТ „Азот” на загальну суму 2639,00 грн. вартість 1 нормо-години становила 95,00 грн.
Накази товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” та товариства з обмеженою відповідальністю “Бурос –М” на встановлення вартості 1 нормо–години гарантійного технічного обслуговування підписані однією і тією ж особою, обслуговування виконувалось на одній і тій же станції технічного обслуговування (пров. Хоменка, 8, м. Черкаси) практично спільними для товариств працівниками.
Такі дії товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” щодо встановлення юридичним та фізичним особам різних цін та різних умов надання послуг гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” відповідач кваліфікував як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” шляхом застосування різних цін та різних інших умов до рівнозначних угод із суб’єктами господарювання, покупцями (юридичними та фізичними особами) без об’єктивно виправданих на те причин.
Разом з тим, судом враховано наступне:
Порівнюючи вищезазначені акти виконаних робіт та вартість виконаних робіт товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” та товариством “Бурос – М” Антимонопольним комітетом України не було враховано, що за даними актами ремонтувалися автомобілі марки „Hyundai”, проте: різних моделей, різних років випуску та комплектації, а тому угоди були не рівнозначні.
Так, зокрема, порівнювалась вартість технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” моделей: Tucson, Sonata, Elantra, Santa Fe, Getz, Matrix.
Дані моделі автомобілів є різними, вартість даних автомобілів різна, відповідно і вартість технічного обслуговування в гарантійний період також відрізняється.
Дані обставини свідчать, що відповідачем за первісним позовом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а даний висновок про застосування позивачем різних цін до рівнозначних угод не відповідає обставинам справи.
Відповідно до ст. 59 Закону вищенаведені порушення є самостійною підставою для скасування чи визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України в цій частині.
Що стосується висновку Антимонопольного комітету України стосовно того, що позивач зловживав монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку, то даний висновок є обґрунтований та документально підтверджений, оскільки:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр – Горки” наказом від 02.01.2008 року №7/1 встановило вартість 1 нормо –години гарантійного технічного обслуговування автомобіля марки „Hyundai” у розмірі 110,00 грн.
Разом з тим, наприклад, згідно актів виконаних робіт №№ ГК -0001333 від 21.07.2008 року з Вентом В.С. на загальну суму 913,00 грн., ГК –0001335 від 21.07.2008 року з Єфімовим І.О. на загальну суму 1119,00 грн., ГK - 0001339 від 22.07.2008 року з Ковтуном В.І. на загальну суму 1239,00 грн., ГК- 0001342 від 22.07.2008 з Хоменком М.П. на загальну суму 983,00 грн., ГК- 0001343 від 22.07.2008 року з Таненком С.Г. на загальну суму 995,00 грн., ГК-0001349 від 23.07.2008 року з ПП “Три – Ч” на загальну суму 1120,00 грн., ГК - 001353 від 24.07.2008 року з Летіковим О.Ю. на загальну суму 971,90 грн., ГК- 0001354 від 24.07.2008 року з Поручніком Ф.В. на загальну суму 1016,00 грн., ГК- 0001355 від 24.07.2008 року з Корнійчуком C.O. на загальну суму 913,00 грн., ГК- 0001356 від 24.07.2008 року з Дзюбенком І.С. на загальну суму 1171,00 грн., ГК - 0001372 від 25.07.2008 року з Мединською O.P. на загальну суму 983,00 грн., ГК- 0001392 від 25.07.2008 року з Єфіменко О.В. на загальну суму 983,00 грн., ГК-0001393 від 25.07.2008 року з Лаврик О.В. на загальну суму 5422,85 грн., ГК-001409 від 28.07.2008 року з Яцюком Ю.О. на загальну суму 940,00 грн., ГК- 0001401 від 26.07.2008 року з Гульван П.В. на загальну суму 1150,00 грн., ГК - 0001405 від 26.07.2008 року з Сачуком А.І. на загальну суму 805,00 грн., ГК - 0001402 від 25.07.2008 з Степанчуком О.А на загальну суму 3768,75 грн., ГК -0001400 від 25.07.2008 року з Кокозей О.І. на загальну суму 1242,00 грн., ГК - 0001396 від 25.07.2008 року з Черинько В.А. на загальну суму 1044,00 грн., ГК - 0001413 від 28.07.2008 року з Лісогор С.М. на загальну суму 1539,16 грн., ГК-0001411 від 28.07.2008 року з Ткаченко І.Л. на загальну суму 1873,0 грн., ГК - 0001416 від 29.07.2008 року з Хижняком A.B. на загальну суму 805,00 грн. вартість 1 нормо-години гарантійного технічного обслуговування автомобіля марки „Hyundai” становить 120,00 грн.
Тобто, вартість 1 нормо –години гарантійного технічного обслуговування автомобіля марки „Hyundai” було завищено від максимально встановленої на 10,00 грн.
Такі дії товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” щодо стягнення з юридичних та фізичних осіб необґрунтованої вартості гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” кваліфікуються як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з гарантійного технічного обслуговування автомобілів марки „Hyundai” шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції на ринку.
Як було зазначено вище у відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції” за порушення, передбачене п. 2 ст. 50 цього Закону, накладається штраф у розмірі до 10% від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2008 рік.
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) товариства з обмеженою відповідальністю „Технологічний центр –Горки” за 2008 рік становив (за формою №2) 45491,00 тис. грн.
Під час засідання адміністративної колегії територіального відділення представники відповідачів заявили клопотання про зменшення штрафних санкцій у зв'язку з тяжким фінансовим становищем товариств у 2009 році.
Також з повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” (лист від 18.03.2009 року №034), вбачається, що з метою недопущення порушень законодавства про захист економічної конкуренції по стягненню зі споживачів необґрунтованої вартості послуг та встановленню різних цін і умов надання споживачам послуг з технічного обслуговування автомобілів марок „Hyundai”, „Volkswagen”, „Skoda” у період їх гарантійного строку експлуатації та після його закінчення з січня 2009 року наказом №13 від 05.01.2009 року по підприємству встановлена вартість послуг в залежності від марки автомобіля та категорії складності робіт. Крім того, директором товариства затверджений типовий договір на гарантійне технічне обслуговування автомобілів.
За таких обставин суд вважає, що підстав для скасування рішення адміністративної колегії в цій частині не вбачається.
Що стосується зустрічного позову (т. ІІ а.с.197), то судом враховано наступне:
Статтею 56 Закону України „Про захист економічної конкуренції” встановлено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що рішення було отримано товариством з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” 12.05.2009 року.
Тобто, двохмісячний строк закінчився 12.07.2009 року.
У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Оскільки, рішення органу Антимонопольного комітету України частково визнано недійсним, зокрема, і в частині накладення штрафу в розмірі 2 500,00 грн., то з відповідача за зустрічним позовом в судовому порядку підлягає стягненню штраф лише в розмірі 2 500,00 грн., а в решті зустрічного позову слід відмовити.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Водночас, розмір стягуваного державного мита не може бути меншим ніж зазначено в підпункті “а” пункту 2 ст. 3 Декрету КМУ від 21.01.1993 року “Про державне мито”, що зокрема, зазначено в листі Вищого господарського суду України від 21.05.2008 року №01-14/549/308.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог ( ч. 5 ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним пункт 4 рішення №17 від 08.05.2009 року зі справи №03-26.1-04/09 адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині визнання дій товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” щодо встановлення різних цін та різних умов надання послуг юридичним та фізичним особам з технічного обслуговування автомобілів марки “Нуundаі” в період їх гарантійного строку експлуатації порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках послуг з технічного обслуговування автомобілів марки “Нуundаі” в період їх гарантійного строку експлуатації в межах Черкаської області шляхом застосування різних цін та різних інших умов до рівнозначних угод з юридичними та фізичними особами без об’єктивно виправданих на те причин.
3. Визнати недійсним пункт 6 рішення №17 від 08.05.2009 року зі справи №03-26.1-04/09 адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині накладення штрафу на товариство з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки” у розмірі 2 500,00 грн.
4. В решті вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –
Горки” –в позові відмовити.
5. Стягнути з Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, ідентифікаційний код 21361742, п/р 31114106700002 в УДК в м. Черкаси, МФО 854018 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки”, пров. Хоменка, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30529300, р/р 26006005825001 в ЧФ ВАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 354295 –85 грн. 00 коп. –державного мита та 156 грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Зустрічний позов задовольнити частково.
7. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки”, пров. Хоменка, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30529300, р/р 26006005825001 в ЧФ ВАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 354295 штраф накладений рішенням адміністративної колегії обласного територіального відділення від 08.05.2009 року №17 в розмірі 2500 грн. 00 коп., для зарахування до загального фонду Державного бюджету України через Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21361742, на рахунок, відкритий в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області за місцем знаходження платника, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100 “Адміністративні штрафи та інші санкції”, символ звітності банку 106.
8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Технологічний центр –Горки”, пров. Хоменка, 8, м. Черкаси, ідентифікаційний код 30529300, р/р 26006005825001 в ЧФ ВАТ “Піреус банк МКБ”, МФО 354295:
- 102 грн. 00 коп. державного мита в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в м. Черкаси (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код 34503595) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018 за розгляд справи в господарському суді Черкаської області;
- 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в доход Державного бюджету України для зарахування на р/р 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ідентифікаційний код 22809222, УДК в Черкаській області.
9. В решті вимог Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України –в позові відмовити.
Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 10.11.2009 року.
Судове рішення № 9324013, Господарський суд Черкаської області було прийнято 05.11.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/1529. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: