Рішення № 9323998, 10.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2009 р.                                                                       Справа № 11/2597

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Атамась Т.В., за участю представників сторін: позивача –Солод Р.Р. за довіреністю, відповідача –Брайон В.О. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства „СПС" до приватного підприємства "Бізнес - Гранд” про стягнення 134434 грн. 96 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 134434 грн. 96 коп.. боргу за поставлений, на умовах укладеного сторонами договору, товар з урахуванням пені, інфляційних та 3% річних. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що на виконання укладеного 09 січня 2009 року між приватним підприємство „СПС” (позивач) та приватним підприємством "Бізнес –Гранд” (відповідач) договору №10 позивач поставив відповідачу товар в асортименті, за які останній повного розрахунку не провів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечив та вказав, що відповідно до облікової системи ПП. „Бізнес –Гранд”, станом на 10.11.2009р. немає заборгованості за отриманий товар згідно накладних в межах договору №10 від 09.01.2009р.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне:

На підставі укладеного сторонами договору №10 від 09 січня 2009 року позивач поставив відповідачу товари в асортименті на загальну суму 133090 грн. 95 коп., що підтверджується накладними №0306/5 від 03.06.2009 року, №0306/6 від 03.06.2009 року, №1106/10 від 11.06.2009 року, №1706/12 від 17.06.2009 року, №2406/14 від 24.06.2009 року, №0107/16 від 01.07.2009 року, №1007/13 від 10.07.2009 року, №0508/27 від 05.08.2009 року, №2608/20 від 26.08.2009 року.

Відповідач сплатив за товар лише 847 грн. 66 коп., що підтверджується банківською випискою №227 від 22.09.2009р. та повернув частину товару на загальну суму 5872 грн. 35 коп., що підтверджується зворотними накладними №678/1 від 10.07.2009р., № 678/2 від 10.07.2009р. та №678/3 від 10.07.2009р.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 166370 грн. 94 коп.

Згідно п. 5.2 договору, покупець сплачує за товар по цінам вказаним в накладних з відстроченням платежу до 21 календарного дня.

Таким чином, покупець не виконав взяте на себе за договором зобов'язання у визначений строк сплатити постачальнику вартість переданого товару, визначеного договором, тим самим не виконав і порушив умови договору №10 від 09 січня 2009 року.

Згідно п. 7.1. Договору сторонами передбачена відповідальність за несвоєчасну чи неповну оплату товару у вигляді пені за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період нарахування пені від суми неперерахованих грошових коштів.

Позивачем була направлена претензія №1 від 18.09.2009 року про оплату боргу, яка отримана відповідачем 28.09.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яку останній залишив без відповіді та задоволення.

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. ст.ст. 525, 526, 530, 536, 546, 549, 625, 655, 692 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

-          з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору №10 від 09 січня 2009 року. Даний договір, виходячи з його умов, є договором купівлі-продажу. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар в асортименті.

Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості поставлених товарів на умовах договору. Однак відповідач в порушення даних умов свої зобов’язання щодо оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 126370 грн. 94 коп.

Виходячи з викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Крім того, у відповідності до умов договору та ст. 625 ЦК України відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 6493 грн. 33 коп., інфляційні збитки в розмірі 681 грн. 45 коп. та 3% річних, що становлять 889 грн. 24 коп. Розрахунок зроблено вірно.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Бізнес - Гранд", 18015, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 55, код 22797750 на користь приватного підприємства „СПС”, 61020, м. Харків, пр. Постишева, 93, код 31062161 –126370 грн. 94 коп. боргу, 6493 грн. 33 коп. пені, 681 грн. 45 коп. інфляційних, 889 грн. 24 коп. річних, 1344 грн. 35 коп. відшкодування витрат на оплату державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         К.І.Довгань