Рішення № 9323901, 06.11.2009, Господарський суд Черкаської області

Господарський суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2009 р.                                                            Справа № 14/2383

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Пастуховій О.С., за участю представників за довіреностями –Ганноченко О.В.(керівник, за посадою), розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачавідкритого акціонерного товариства «Євро-Азіатська страхова компанія «Фініст»

до відповідачакредитної спілки «Добросвіт»

третіх осібна стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Станчука Леоніда Васильовича, Корецького Віктора Григоровича

про стягнення 4332,07 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 4332,07 грн. безпідставно отриманого за договором страхування страхового відшкодування у зв’язку з тим, що підстави виплати страхового відшкодування відпали.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що факт недостовірності відомостей, наданих відповідачем для укладення договору страхування, було установлено після виплати страхового відшкодування, що при надісланні відмови у виплаті страхового відшкодування за повторною заявою у нього іще не було доказу (документу) про недостовірність відомостей, що на вимогу повернути зазначені гроші відповіді від відповідача не надійшло, що підтвердження факту надання відповідачем недостовірних відомостей позивач отримав тоді, коли були отримані достовірні докази цьому –довідка з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України від 26.03.2007 №6516/29-023, що саме з цього моменту йому стало об’єктивно відомо про порушення його права, що отримати дану довідку він зміг лише з допомогою і за запитом суду, оскільки така інформація на запити юридичних і фізичних осіб органами ДПІ не надається.

Відповідач двічі заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, суд надавав можливість представнику з’явитись у судове засідання та надати заперечення. Відповідач та треті особи були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак наданих законом прав на участь представника у судовому засіданні не використали, про наявність поважних причин неявки представника не повідомили. Від відповідача надійшов відзив у якому останній просив відмовити у задоволенні позову з підстав пропуску установленого законом трирічного строку позовної давності та умов договору, згідно з яким його застосування є безумовним. Відповідач вважає, що перебіг строку позовної давності розпочався після 06.10.2005, тобто після дати отримання страхового відшкодування.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами, у судовому засіданні оголошено перерву з 29.10.2009 для підготовки судового рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Кредитна спілка “Добросвіт” та фізична особа (член спілки) Станчук Леонід Васильович уклали кредитний договір від 07.07.2005 №00315, за умовами якого відповідач зобов’язався надати Станчуку Л.В. (як позичальнику) у власність грошові кошти (кредит) у розмірі 20000 грн. під 36 % річних на 12 місяців із терміном остаточного погашення не пізніше 07.07.2006 на підприємницькі потреби. Позичальник зобов’язався повернути позикодавцю вказану суму коштів та сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 36 % річних в порядку, на умовах і в строки, визначені цим договором. У додатку №1 до кредитного договору сторонами визначено графік погашення заборгованості по кредиту і процентах у сумах, належних до сплати на 07-ме число кожного місяця протягом усього періоду користування кредитом за договором (що відповідає умовам п.1.3 кредитного договору). Загальна сума кредитного договору складає 23913,96 грн.

Крім цього, відповідно до договору про організацію страхування від 31.03.2005 №03/05-ГК, від 03.01.2005 №01/04-ГК, позивач уклав із відповідачем договір страхування кредиту від 07.07.2005 №Д-124/05-фк та додатковий договір від 06.10.2005, в пункті 2.1. якого вказано, що об’єктом страхування є майнові інтереси, пов’язані з кредитними ризиками страхувальника (позивача) через отримання збитків внаслідок неповернення (неповного повернення) позичальником за кредитним договором суми кредиту та відсотків. Згідно з видатковим касовим ордером №366 від 07.07.2005 про отримання позики, позивач надав позичальнику кошти в розмірі 20000 грн.

Враховуючи невиконання позичальником умов кредитного договору відповідач 06.09.2005 подав позивачу заяву за №316 про настання страхового випадку. Останнім складено страховий акт від 06.10.2005 до договору страхування про настання страхової події на суму 4332,07 грн. (з попереднім вирахуванням франшизи у розмірі 1050,00 грн.). 06.10.2005 платіжним дорученням №369 відповідач перерахував позивачу 4332,07 грн. страхового відшкодування за договором страхування кредиту, наданого Станчук Л.В..

16.02.2006 позивач подав наступну заяву відповідачу про настання страхового випадку, на яку останній направив відповідь з відмовою у виплаті страхового відшкодування з підстав надання недостовірних відомостей про об’єкт страхування.

12.12.2008 за №1/201 (вручено поштою 17.12.2008) позивач направив на адресу відповідача претензію (яку суд розцінює як вимогу, передбачену ст. 530 Цивільного кодексу України) з вимогою про повернення безпідставно отриманого за договором страхування, відповіді на яку відповідач не надіслав, і зобов’язання, що виникло після закінчення строку, передбаченого ст. 530 Цивільного кодексу України, не виконав.

Для отримання кредиту Станчук Л.В надав довідку про розмір середньої заробітної плати у товаристві з обмеженою відповідальністю «Лукрум». Однак згідно з відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України від 26.03.2007 №6516/29-023 про суми виплачених доходів, які були надані на запит суду, Станчук Л.В зазначених у довідці доходів не отримував. Ці відомості мають істотне значення для оцінки страхового ризику, який безпосередньо пов'язаний з об'єктом страхування за договором, пунктом 7.3 якого сторони домовились про те, що подання недостовірних відомостей відносно об'єкта страхування є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Таким чином, виплату страхового відшкодування у розмірі 4332,07 грн. позивачем здійснено за наявності факту надання відповідачем недостовірних відомостей про місце роботи та доходи позичальника (об’єктивна обставина), однак, даний факт було достовірно установлено позивачем після виплати страхового відшкодування –у момент отримання матеріального доказу цього факту, довідки з ЦБД ДРФО ДПА України (суб’єктивна обставина).

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Безпідставне набуття майна відповідачем (безпідставне отримання страхового відшкодування у розмірі 5042,20 грн.) та неповернення його відповідно до вимоги позивача від 12.12.2008 №1/201 є правовою підставою для стягнення заявленої суми у примусовому порядку.

Доводи відповідача про необхідність застосування строку позовної давності суд відхиляє, оскільки відлік строку позовної давності починається від дня, коли сторона дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.

Суд установив, що про порушення свого права сторона (позивач) «дізналась»26.03.2007, тобто з дня отримання довідки з ЦБД ДРФО ДПА України №6516/29-023

Вивчаючи ту обставину чи «повинна була дізнатись»сторона (позивач) раніше названого строку, тобто вивчаючи питання чи міг позивач дізнатись раніше, у який момент мав дізнатись раніше і у якій формі мала бути отримана інформація, суд виходить з наступного:

а) запізніле отримання такої інформації (довідки з ЦБД ДРФО ДПА України) про порушення свого права не є наслідком недбалого ставлення позивача до свого права, а навпаки –оскільки між позивачем і відповідачем судами розглядалися численні спори (наприклад, у справах №02/5170, №14/2103, №14/5891, №14/2424) у яких з’ясовувались правовідносини сторін по дотриманню ними договорів про організацію страхування від 31.03.2005 №03/05-ГК, від 03.01.2005 №01/04-ГК, та укладених на їх основі конкретних і аналогічних кредитному договору від 07.07.2005 №00315 договорів; оскільки позивач самостійно намагався отримати довідку з ЦБД ДРФО ДПА України але не зміг, що підтверджується відмовою Черкаської ОДПІ від 06.04.2006 №5840/04-034 на запит позивача (тому навіть якби й було б визнано факт пропуску строку позовної давності, то вказані обставини є підставою визнання причин його пропуску поважними /ст. 267 ЦК України/ для його відновлення);

б) момент виникнення думки (здогадки) позивача про те, що довідка про зарплату позичальника недостовірна і тому його право порушено не є моментом виникнення права на позов. Думки (здогадки) не є доказом і на цій підставі позов задоволений бути не може, тому і підстав у позивача для пред’явлення позову у момент виплати страхового відшкодування чи у момент відмови повторної виплати страхового відшкодування немає;

в) матеріальний доказ порушення права позивач отримав у момент ознайомлення з довідкою з ЦБД ДРФО ДПА України у матеріалах судової справи, учасником по якій був позивач. Оскільки позивач не зміг точно вказати дату зняття копії довідки з ЦБД ДРФО ДПА України суд вважає такою датою дату її видачі.

Саме з моменту суб’єктивного отримання позивачем об’єктивної інформації і починає свій відлік строк позовної давності.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати у розмірі 338 грн. (102 грн. витрат на оплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з кредитної спілки “Добросвіт” (18000, м.Черкаси, вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний код 33018140) на користь відкритого акціонерного товариства “Євро-Азіатська страхова компанія “Фініст” (18036, м. Черкаси, бул. Шевченка, 208, ідентифікаційний код 14199815) 4332,07 грн. як безпідставно набутого майна, 338 грн. судових витрат –разом 4670,07 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя                                         Хабазня Ю.А.

Повний текст рішення підписано 06.11.2009