Рішення № 9323802, 29.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2009 р. Справа № 08/2386

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача Кошова Ю.П. представник за довіреністю,

від відповідача ОСОБА_2- підприємець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивачаВідкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк ( ВАТ «ВіЕйБі Банк»)

до відповідачафізичної особи підприємця ОСОБА_2

простягнення 113904,95 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк») звернувся до суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 113904,95 грн., в тому числі 89982,89 грн. заборгованості за кредитом, 2128,29 грн. процентів за користування кредитом, 21 793,76 грн. пені відповідно до кредитного договору № SME/004/08/4 від 17.07.2008 та відшкодування у звязку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк») (Банк Позивач по справі) в особі начальника відділення №4 Черкаської філії ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк Черниці Валерія Анатолійовича, який діє на підставі довіреності від 10.07.2007 № 2843 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савченком В.С. та Положення про відділення №4 Черкаської філії ВАТ Всеукраїнський Акціонерний Банк затвердженого рішенням Правління протокол №11 від 18.04.2007 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник Відповідач по справі), який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особипідприємця НОМЕР_2 від 25.05.1998 уклали кредитний договір № SME/004/08/4 (Далі Договір).

На підставі Договору Відповідачу було надано кредит на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності (процентна ставка 20,5% річних) та цільового характеру використання у сумі 200000 грн. терміном користування до 16 червня 2009 року.

26 листопада 2008 року сторонами укладено договір № SME/004/08/4/1 про зміни до кредитного договору, відповідно до якого процентна ставка за користування кредитом збільшена до 27% річних.

Відповідно до п.2.3 Договору Позивальник зобовязаний забезпечити повернення кредиту в строки та на умовах, що визначені Договором:

- до 16 числа кожного місяця по 16667 грн., починаючи з липня 2008 року, останній платіж до 16 червня 2009 року в сумі 16663 грн.

Згідно договору, проценти за користування траншем нараховуються з дня перерахування коштами з позичкового рахунку до моменту фактичного повернення траншу.

З серпня 2008 по січень 2009 повернення кредиту та сплата процентів за його користування відповідачем здійснювалась з порушенням строків. Заборгованість по кредитному договору Позичальником погашено частково в сумі 110017,11 грн. Станом на 01.09.2009 заборгованість за кредитом становить 89982,89 грн.

26.12.2008 та 28.01.2009 на адресу Відповідача були направлені листи-повідомлення на погашення простроченої заборгованості по Договору, яка залишена без відповіді та задоволення.

Судом встановлено, що Договір відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, ст. 1054 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит, а позичальник повернути кредит та сплати проценти за користування ним на умовах договору; підписаний повноважними представниками Позивача та особисто Відповідачем, містить в собі всі істотні умови, встановлені для відповідних договорів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться

Відповідно до п. 2.3 Договору Відповідач зобовязаний в строк та у порядку, встановлені цим Договором, забезпечити повернення Позивачу одержаного кредиту та сплатити плату за користування кредитом та фіксовану плату за надання кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не виконав взяті на себе зобовязання, не повернув кредит у сумі 89982,89 грн. у встановлені Договором строки до 16.06.2009.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобовязань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, суд вважає обґрунтованою і законною вимогу Позивача про стягнення з Відповідача простроченої суми заборгованості за кредитом.

У п. 2.7.1, 2.7.3, 2.8.1 Договору встановлено, що відсотки за користування кредитом нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення Траншу ( в тому числі і за період прострочення погашення Траншу), нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць та сплачуються щомісячно Відповідачем не пізніше 03 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Як вбачається з поданих суду матеріалів та розрахунку суми позову і не спростовано Відповідачем, заборгованість Відповідача по відсотках за користування кредитом станом на 01.09.2009 становить 2128,29 грн.

Відповідач не спростував встановлені факти і не подав суду докази проведення розрахунку з Позивачем в повному обсязі відповідно до умов Договору.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом у сумі 89982,89 грн., заборгованості по відсоткам у сумі 2128,29 грн. є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою Відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Крім цього Позивач також просить стягнути з відповідача 21466,52 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.03.2009 по 25.08.2009 та 327,24 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 04.03.2009 по 08.07.2009, розмір пені визначений Позивачем передбачений п.4.3 Договору та визначений у розмірі подвійної процентної ставки, визначеної п.1.1.3 Договору (20,5%, а з 26.11.2008 року 27%).

Розмір пені, яка підлягає до стягнення не відповідає приписам чинного законодавства, а саме Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року №543/96-ВР (далі ЗУ №543).

Статтями 1, 3 зазначеного Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення пункту 49 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року №01-8/211 та згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Положення ж Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Суд задовольняє позов в цій частині частково в сумі 9165,22 грн., в іншій частині позовних вимог про стягнення пені - відмовляє.

На підставі викладеного, з Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню 101276,40 грн., в тому числі : 89982,89 грн. боргу по кредиту, 2128,29 грн. відсотків за користування кредитом, 9 066,70 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та 98,52 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів відповідно до кредитного договору №SME/004/08/4 від 17.07.2008.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача, пропорційно розміру задоволених вимог, витрати на сплату державного мита в сумі 1 012,76 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь відкритого акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк (ВАТ «ВіЕйБі Банк»), (м. Київ, вул. Зоологічна, 5, код 19017842) - 101276,40 грн., (в тому числі 89982,89 грн. боргу по кредиту, 2128,29 грн. відсотків за користування кредитом, 9066,70 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 98,52 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів), 1 012,76 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко