Ухвала суду № 93235814, 30.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12951/20

УХВАЛА

30 листопада 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 24 листопада 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо непроведення конкурсного відбору на посаду керівника Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» у період з 28 листопада 2019 року по сьогодні;

2. Визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішень (інших розпорядчих документів) та невжиття заходів стосовно забезпечення функціонування Державного підприємства «Центр обслуговування громадян»;

3. Зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про ліквідацію Державного підприємства «Центр обслуговування громадян» (код за ЄДР: 40404060).

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст.160, 161 КАС України.

Згідно п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивачем в порушення вищевказаних норм у позовній заяві не зазначено свого індексу.

Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суддя зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішень (інших розпорядчих документів) та невжиття заходів стосовно забезпечення функціонування Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», однак не конкретизує, яких саме рішень та яких саме заходів.

Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Однак позивач, заявляючи таку похідну вимогу як зобов`язати Одеську обласну державну адміністрацію прийняти рішення про ліквідацію Державного підприємства «Центр обслуговування громадян», що є по суті похідною вимогою, не заявляє щодо неї основної позовної вимоги (визнати протиправними рішення, дії, бездіяльність).

Таким чином, позивачу слід надати до суду позовну заяву з уточненими позовними вимогами.

Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач у позовній заяві посилається на:

1) те, що з 17 травня 2018 року обіймає посаду начальника юридичного відділу Державного підприємства «Центр обслуговування громадян»;

2) розпорядження № 171/А-2016 Одеської обласної державної адміністрації від 06 квітня 2016 року;

3) наказ Міністерства юстиції України № 1270/5 від 28.04.2016 р.

Однак засвідчених доказів на підтвердження вказаного позивачем до суду не надано.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до суду подано позов без доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивач разом з позовною заявою подала до суду клопотання про звільнення її від сплати судового збору, яку обґрунтовує тим, що з жовтня 2019 року не отримує заробітну плату, а підприємство де позивач працює не функціонує та що додаткового заробітку немає, на підтвердження чого надала до суду виписки за картковим рахунком позивача за період з 01.11.2019 року по 19.11.2020 року, довідку за формою ОК-5 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.11.2020 року.

Вирішуючи таке клопотання позивача, суддя зазначає наступне.

Частиною 1 ст.133 КАС України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору, з урахуванням передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» умов, є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суддя зазначає, що виписки по карткових рахунках однієї банківської установи не є належним доказом відсутності доходу у особи, оскільки вона не виключає можливості отримання такою особою доходу на картковий рахунок іншої установи.

Окрім цього, з наданої позивачем довідки з Пенсійного фонду України форми ОК-5 вбачається інформація про доходи позивача за період з 2000 року по 2019 рік, що не є належним доказом на підтвердження доводів позивача, що вона не отримувала доходи з листопада 2019 року по момент звернення до суду з даним адміністративним позовом.

При цьому, надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 19.11.2020 року також не містять інформації про відсутність у позивача доходу у 2020 році.

Отже, позивачем до суду не надано належних та достатніх доказів свого незадовільного майнового стану, зокрема інформації з органів державної податкової служби України, які і володіють повною інформацією про отримані особою доходи, зокрема щодо отриманих позивачем доходу у 2020 році.

Таким чином суддя вважає за доцільне у задоволенні клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору відмовити.

Суддя зазначає, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру (дві вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність та одну вимогу зобов`язального характеру, яка не є похідною до вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача).

У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 2102 гривні.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відтак, враховуючи те, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, позивачу за подання до суду даного позову необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 2522,40 грн. (2102*0.4*3).

Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з уточненими позовними вимогами та із засвідченими копіями доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин та доказів сплати 2522,40 грн. судового збору (з копією учасникам справи).

Суддя роз`яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Вовченко