Рішення № 93235484, 02.12.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4135/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якій просить:

- визнати неправомірними дії та рішення відповідача щодо невключення позивача до загального страхового стажу періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992;

- зобов`язати відповідача включити до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія;

- зобов`язати відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням періодів роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі N°2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія з дати призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 03 червня 2020 року позивач звернувся із заявою до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про призначення пенсії за віком.

Відповідач у своїй відповіді від 23.06.2020 зазначив про те, що при розгляд; заяви від 03.06.2020 пенсію за віком було призначено, про те до загального та страхового стажу не було зараховано період моєї роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 з Автобззі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992.

До заяви від 03.06.2020 про призначення пенсії було додано копію трудової книжки НОМЕР_1 , копію атестату №7816 від 28.07.1978, копію військового квитку НОМЕР_2 , виданого 16.05.1979, посвідчення водія, довідки про заробітну плату.

Відповідач у своїй відповіді від 23.06.2020 зазначив, що «запис про звільнення (Автобаза №2 тресту «Донбасшляхбуд») виконано з порушенням, запропонував позивачу оскаржити рішення про відмову в зарахуванні до стажу роботи період моєї роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі N11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 до суду, про те саме рішення про відмову не надав.

Вважаю такі дії відповідача у відмові в зарахуванні до стажу роботи період роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 протиправними а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними.

Ухвалою суду від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 35-38), в якому зазначив, що позивач звернувся 03.06.2020 до управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до наданих позивачем документів для призначення пенсії за віком встановлено, що його загальний стаж становить 32 роки, 3 місяців та 10 днів.

До стажу не було зараховано: з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» у зв`язку із виправленням у даті звільнення та номері наказу на звільнення; з 16.02.1982 по 07.05.1992 Період роботи в «Ворошиловградській Спецбазі №11», тому що у даті наказу на звільнення виправлення.

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

З копії паспорта громадянина України та картки фізичної особи-платника податків встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , (арк. спр. 24-25, 26).

Позивач 03.06.2020 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, що підтверджено копією цієї заяви (арк. спр. 49).

До заяви про призначення пенсії позивача. були надані наступні документи:

трудова книжка НОМЕР_4 від 05.01.1979;

диплом про навчання №7816;

довідка про період роботи №19,19 від 26.05.2020 про період страхового стажу до 01.07.2000;

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 №637 - №32;

паспорт НОМЕР_5 від 04.06.2002,

інших документів про трудовий стаж заявником надано не було.

Рішенням відповідача від 04.06.2020 № 123750001736 позивачу з 07.06.2020 призначено пенсію за віком, зокрема, встановлено, що страховий стаж складає 32 роки 03 місяці 10 днів (а.с. 41).

В роздруківки з Підсистеми призначення та виплати пенсії «Стаж для розрахунку» вбачається, відповідачем до страхового стажу позивач не зараховано періоди з 16.11.1981 по 11.12.1981 та з 16.02.1982 по 07.05.1992 (а.с. 42).

22.06.2020 позивачем подано заяву про перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням (а.с.79), до якої додано документ про стаж № 54/04-20.

Рішенням від 09.07.2020 № 123750001736 позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку з додатковими документами з 07.06.2020 (а.с.89).

26.06.2020 позивачем подано заяву про перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням (а.с.79).

Рішенням від 03.08.2020 № 123750001736 позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв`язку із звільненням з 10.06.2020 (а.с. 101).

На звернення позивача від 22.06.2020 відповідачем листом від 22.06.2020 № 6-9/В-01/8-1237/20 повідомлено позивачу, що до його страхового стажу не було зараховано періоди з 16.11.1981 по 11.12.1981 та з 16.02.1982 по 07.05.1992 у зв`язку із виправленням у наказі про звільнення (а.с. 14).

Згідно із записами у трудовій книжці (а. с. 15-17) позивач, зокрема, за спірний період:

- з 16.11.1981 по 11.12.1981 - працював водієм 3 класу;

- з 16.02.1982 по 07.05.1992 - працював водієм 3 класу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.

Стаття 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закон України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій (далі - Закон № 1788).

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини першої статті 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Згідно Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.

При цьому даний порядок підтвердження трудового стажу є обов`язковим в разі відсутності в трудовій книжці відомостей про роботу, але в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірний період, які завірені печаткою підприємства. Даний порядок не вимагає будь-який інших підтверджень.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 надання уточнюючих довідок передбачено лише у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу.

Копія трудової книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах. Вищенаведені записи трудової книжки про роботу позивача за вищевказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день.

Головним документом, який підтверджує стаж та характер роботи є трудова книжка, з якої можливо встановити, що позивач має необхідний стаж.

Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, яка затверджена Наказом Міністерства праці України N 58 від 29.07.1993, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993". Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, обов`язок з належного оформлення трудової книжки законом покладено на страхувальника.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періодів роботи до страхового стажу за порушення, вчинені підприємствами, на яких він працював.

Суд зазначає, що внаслідок неналежного виконання обов`язку з оформлення трудової книжки позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи період з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття своїх дій щодо відмови в зарахуванні до трудового стажу деяких періодів роботи, у зв`язку з чим, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та необхідністю задоволення позову.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося невнаслідок винесення відповідачем протиправного рішення, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992; зобов`язання відповідача включити до загального страхового стажу позивача періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія, а також зобов`язання відповідача перерахувати пенсію позивачу з урахуванням періодів роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія з дати призначення пенсії.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, суд вважає за судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246789, 92200, Луганська область, смт. Білокуракине, вул. Історична, буд. 81) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо відмови в зарахуванні до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області включити до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія.

Зобов`язати Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з урахуванням періодів роботи з 16.11.1981 по 11.12.1981 в Автобазі №2 тресту «Донбасшляхбуд» та в Ворошиловградській Спецавтобазі №11 з 16.02.1982 по 07.05.1992 на посадах водія з дати призначення пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов