Ухвала суду № 9323495, 21.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"21" квітня 2010 р. Справа № 12/330/08

За скаргою Боржника - ППФ “Нові часи” (54044, м. Миколаїв, пр-кт. Миру, 17, кв. 348, код ЄДРПОУ 31319279)

на дії органу ДВС - Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юсти-ції ( 54031, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238)

про скасування рішення про оцінку майна та зобов’язання вчинити певні дії.

Стягувач - ВАТ “ВТБ Банк” (01601, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24, код ЄДРПОУ 34379759),

Миколаївська філія ВАТ “ВТБ банк” 54029, м. Миколаїв, пр-кт. Леніна, 55.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від стягувача: Лупов І.І.- довіреність № 586/11.5.2 від 21.12.09 р.

Від боржника: не з’явився;

Від органу ДВС: Годін П.О.- довіреність № 15113 від 21.04.10 р.

СУТЬ СКАРГИ: скасування рішення про оцінку майна та зобов’язання вчинити певні дії.

Приватне підприємство фірма “Нові часи” звернулося до господарського суду зі скаргою в порядку ст. 121-2 ГПК України та просить скасувати рішення про оцінку ареш-тованого майна й зобов’язати орган ДВС здійснити нову незалежну оцінку нерухомого майна.

В якості підстави скарги скаржник зазначає те, що експертну оцінку нерухомого майна, арештованого майна здійснена невірно, його реальна вартість занижена.

Стягувач письмовий відзив на скаргу надав, проти скарги заперечує, обґрунтовуючи це тим, що дії органа державної виконавчої служби відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Орган ДВС письмове заперечення проти скарги надав. Проти скарги заперечує з тих підстав, що її предметом є оскарження експертного висновку, підготовленого суб'єк-том господарювання, а не дії або бездіяльність державного виконавця.

Представником боржника надіслано до господарського суду письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибути у судове засідання 21.04.2010 року та необхідності надати додаткові докази.

Заслухавши думку представника стягувача та органу ДВС, які проти клопотання боржника заперечують, господарський суд у задоволенні даного клопотання відмовив, з наступного.

Боржником всупереч вимог статті 33 ГПК України не подано доказів на обґрунту-вання клопотання, а саме неможливості прийняти участь в судовому засіданні 21.04.2010 року..

Відповідач є юридичною особою, а, отже, не позбавлений права направити у судо-ве засідання для представлення своїх інтересів іншого повноважного представника.

Згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухва-лою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржни-ка, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У скарзі боржник клопоче про зупинення на час розгляду справи здійснення вико-навчих дій стосовно реалізації арештованого майна.

Представники органу ДВС та стягувача проти цього клопотання заперечують.

Виконавче провадження може бути зупинено відповідно до підстав, зазначених у статті 35 Закону України «Про виконавче провадження, у тому числі у разі прийняття скарги на дії державного виконавця. Скаржник підстав з яких він просить зупинити ви-конавче провадження не зазначив, доказів на їх обґрунтування не навів.

Зупинення виконавчого провадження є правом, а не обов’язком саме органу ДВС , а не суду.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України та Закону України «Про виконавче про-вадження»господарський суд не наділений правом зупиняти виконавче провадження.

Отже, в задоволенні клопотання боржника про зупинення виконавчого проваджен-ня слід відмовити.

Розглянувши матеріали справи та скарги, заслухавши думку представника стягу-вача та органу ДВС, господарський суд встановив.

30.07.2008 року Акціонерний комерційний банк «Мрія», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, звернувся до господарського суду Миколаївсь-кої області з позовом про стягнення з ППФ «Нові часи»заборгованості за кредитним до-говором № 31/2005 від 15.12.2005 року .

22.09.2008 року господарським судом Миколаївської області по справі № 12/330/08 було прийнято рішення, згідно якого позовні вимоги ВАТ ВТБ Банк задоволенні в повно-му обсязі та стягнуто грошових коштів на загальну суму 458706 грн. 37 коп., а також 4587 грн. 06 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне за без-печення судового процесу.

03.11.2008 року господарським судом Миколаївської області на виконання рішен-ня Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2008 року по справі № 12/330/08 був виданий наказ.

20.11.2008 року за вихідним № 2070/2200-04-2 ВАТ ВТБ Банк в особі Миколаївсь-кої філії ВАТ ВТБ Банк відповідно до ст. 3 ЗУ «При виконавче провадження»направив вказаний наказ на примусове виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби.

28.11.2008 р. постановою головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби ММУЮ Гаркушею О.М. в порядку ст. 3, 8,24 ЗУ «Про вико-навче провадження»відкрито виконавче провадження та наданий строк на добровільне виконання, яким боржник не скористався.

23.04.2009 р. при примусовому виконанні державним виконавцем було проведено опис та арешт майна, належного ППФ «Нові часи», а саме: нежилого приміщення магази-ну продтоварів, що знаходиться за адресою м. Миколаїв, пр. Леніна, 6 Б.

30.04.2009 р. державний виконавець Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського МУЮ, керуючись ст.ст. 14,57 ЗУ «Про виконавче провадження»,

виніс постанову про призначення Оконської Н.С. експертом у виконавчому провадженні по примусовому виконанню наказу Господарського суду Миколаївської області № 12/330/08, виданого 03.11.2008 року. Оконська Н.С. має свідоцтво на право зайняття експертною діяльністю № 1288, яке видано Міністерством юстиції України 04.11.2008 р.

11.06.2009 року експертом Оконської Н.С. був наданий експертний висновок № 31-Д будівельно-технічного дослідження по визначенню ринкової вартості нежитлового при-міщення магазину продтоварів, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Микола-їв, пр. Ленін, 6 Б. згідно, якого ринкова вартість майна на той час становила 236113 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 23 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМ Украї-ни №1891 від 10.12.2003 року, висновок про вартість майна, складений для цілей прива-тизації майна шляхом викупу або продажу конкурентними способами (для договору ку-півлі -продажу, оголошення умов продажу, у тому числі повторного продажу), дійсний протягом шестимісячного строку від дати його затвердження.

Враховуючи, що вищезазначене майно не було реалізовано до 11.12.2009 року, тоб-то в шестимісячний строк, державний виконавець своїм вих.. №43102 від 22.12.09 року зобов’язав експерта ФОП Н.С. Оконську провести актуалізацію ринкової вартості не жит-лового приміщення магазину продтоварів, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр. Леніна, 6 Б.

29.12.2009 року експертом був наданий висновок № 60-Д по ринковій вартості не житлового приміщення магазину продтоварів, розташованого за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр.. Ленін, 6 Б. згідно, якого ринкова вартість майна становить 271525 грн. 00 коп.

13.03.2010 року орган державної виконавчої служби повідомив стягувача та борж-ника про результати оцінки арештованого майна, здійсненої експертом Оконською Н.С.

Дослідивши матеріали скарги та справи, господарський суд дійшов до висновку про відхилення скарги з нижченаведеного.

Згідно ст.14 ЗУ «Про виконавче провадження»для з'ясування та роз'яснення пи-тань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експер-тів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження»для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійс-нює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до ст. 33 Господарського Процесуального кодексу України кожна сто-рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Органом ДВС та Стягувачем доведено, що дії державного виконавця, пов'язані з арештом та оцінкою майна відповідають вимогам ст.ст. 14, 55, 57 Закону України ''Про виконавче провадження'.

Боржником не доведено, що дії державного виконавця є протиправними та не від-повідають вимогам Закону України ''Про виконавче провадження'.

Скарга боржника мотивована тим, що експертна оцінка арештованого майна здійс-нена не вірно, його реальна вартість занижена, оскільки оцінювачем не врахований той, факт, що на теперішній час магазин по пр-ту Леніна, 6 –Б є ліквідним.

Частиною четвертою ст. 57 Закону України ''Про виконавче провадження '' перед-бачено право сторін виконавчого провадження оскаржити до суду здійснену державним виконавцем оцінку арештованого майна.

Скарга на дії або бездіяльність органу ДВС має розглядатися господарським судом на підставі та в порядку, передбаченому статтею 121І ГПК України.

Згідно зі статтею 3 Закону України ''Про оцінку майна, майнових прав та професій-ну оціночну діяльність в Україні '' оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку май-на. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або орга-ном місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та про-фесійну оціночну діяльність в Україні»суб'єктами оціночної діяльності є:

- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фі-зичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяль-ність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оці-ночної діяльності відповідно до цього Закону;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноважен-ня на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпо-рядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.

Із матеріалів скарги вбачається, що в даному випадку оцінка майна боржника про-водилась не державним виконавцем, а суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господа-рювання –фізичною особою підприємцем Оконської Н.С. Фактично боржник оскаржує експертний висновок, підготовлений суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господа-рювання - фізичною особою підприємцем Оконської Н.С., оскаржує дії експерта –оціню-вача. Тобто, в даному випадку існує спір, щодо оцінки майна.

Згідно зі статтею 33 Закону України ''Про оцінку майна, майнових прав та профе-сійну оціночну діяльність в Україні '' спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, ви-рішуються в судовому порядку. Проте, зазначені спори вирішуються на загальних підста-вах, а не в порядку, передбаченому ст. 121І ГПК України.

Оскарження дій експерта-оцінювача не може здійснюватися за правилами статті 121-2 ГПК, яка передбачає оскарження дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, оскільки відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" експерт є учасником виконавчого провадження, а не органом Державної виконавчої служ-би.

Така правова позиція викладена у Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.07.2004 року № 01-8/1270. (Див. також постанову Верховного Суду України від 07.10.2003 року зі справи № 18/478).

Отже, такі спори вирішуються на загальних підставах, а не в порядку, передбачено-му ст. 121І ГПК України.

За таких обставин, доводи ППФ «Нові часи», які викладені в його скарзі, є неправо-мірними, скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Визнати доводи приватного підприємства фірма «Нові часи», які викладені в скарзі на дії органу ДВС - Ленінського відділу ДВС Миколаївського міського управління юсти-ції, неправомірними.

Скаргу ППФ «Нові часи»відхилити.

Суддя А.К.Семенов