Ухвала суду № 93234866, 01.12.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

01 грудня 2020 року Справа № 280/8592/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-57068-50 від 19 травня 2020 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону “Про збір та облік внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 8 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон№ 2464-VI) поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Таким чином, вимога про сплату єдиного внеску може бути оскаржена в адміністративному або судовому порядку протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску такої вимоги.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 08 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а, від 17 липня 2019 року у справі №0740/1050/18.

Суд зауважує, що предметом оскарження у даному позові є вимога Головного управління ДПС у Запорізькій області №Ф-57068-50 від 19 травня 2020 року, а з позовом до суду позивач звернувся лише 26.11.2020.

При цьому, доказів того, коли саме позивач ознайомився із оскаржуваною вимогою до матеріалів позову не надано. У зв`язку з викладеним, суд наразі не може встановити, коли почав спливати строк звернення до суду із даним позовом.

Клопотань про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску позивачем до матеріалів позову також не додано.

З огляду на вказане, позивачу необхідно надати до суду докази в обґрунтування дотримання позивачем строку звернення до суду або клопотання про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску.

Зокрема, згідно пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві Згідно пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, у прохальній частині позову відповідачем зазначено Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, код ЄДРПОУ 39396146.

Судом встановлено, що за кодом ЄДРПОУ 39396146 зареєстроване Головне управління ДФС у Запорізькій області, що наразі перебуває у стані припинення.

При цьому, оскаржуване рішення винесено Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, код ЄДРПОУ якого 43143945.

З огляду на викладене, позивачу слід уточнити відповідача у справі та відомості щодо нього, визначені п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2102,00 грн.

Так, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі не надано, натомість, подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши вказане клопотання та матеріали позову, суд встановив, що позивачем в обґрунтування матеріального стану надано лише довідку УПСЗН від 04.09.2020 про розмір виплаченої ОСОБА_1 пенсії за період з березня по серпень 2020 року.

Суд зауважує, що за приписами ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, доказів, з яких би суд міг встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу) до матеріалів позову не надано.

З огляду на таке, суд наразі не може встановити наявність чи відсутність у позивача підстав, передбачених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" для звільнення від сплати судового збору.

Вищевикладені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам КАС України, а тому, згідно з ч.1 ст.169 КАС України, вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Суд зазначає, що недоліки даної позовної заяви можуть бути усунуті протягом 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів на підтвердження того, коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваної вимоги та, у разі необхідності, клопотання про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску; доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження матеріального стану позивача (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу тощо); уточненого позову із вірним зазначенням відповідача у справі та відомостей щодо нього, визначених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (у примірниках відповідно до кількості учасників справи).

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги,- залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду доказів на підтвердження того, коли саме позивач дізнався про існування оскаржуваної вимоги та, у разі необхідності, клопотання про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням та доказами поважності причин його пропуску; доказів в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження матеріального стану позивача (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відомості Пенсійного фонду України про застраховану особу тощо); уточненого позову із вірним зазначенням відповідача у справі та відомостей щодо нього, визначених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (у примірниках відповідно до кількості учасників справи).

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Суддя Л.Я. Максименко