Ухвала суду № 93234724, 30.11.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

30 листопада 2020 рокум. Ужгород№ 260/3310/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши заяву про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задоволено у повному обсязі. Визнано протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85. Визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750000056 від 08 вересня 2020 року “Про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді” на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області починаючи з 19 лютого 2020 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85, з урахування проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.). Допущено до негайного виконання присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.

20 листопада 2020 року на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у даній адміністративній справі.

Заява мотивована тим, що позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на суму 5 000 грн., а відтак у порядку ч.7 ст. 139 КАС України, додають докази по сплаті коштів за надання правничої (правової) допомоги, (а.с. 58-67).

23 листопада 2020 року ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі на 30 листопада 2020 року.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України однією з підстав для ухвалення додаткового рішення є не вирішення судом питання про судові витрати.

Отже, статтею 252 КАС України визначені загальні положення щодо ухвалення додаткового судового рішення у випадку не вирішення судом питання про судові витрати взагалі.

Також частинами другою - п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи положення статей 134 та 139 КАС України, сторона має право на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката за умови подання нею до суду заяви про відшкодування таких судових витрат, яка подана до судових дебатів у справі, подання доказів таких витрат (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, здійснені ним витрати, необхідних для надання правничої допомоги, тощо) до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у справі.

Також законодавцем визначено процесуальний наслідок не заявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат на правничу допомогу або подання доказів таких витрат із пропуском п`ятиденного строку з моменту винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.

Разом з тим, вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19) та в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/8309/18.

За позовними вимогами позивач просив: 1) визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Закарпатського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.09.2020 р. №85; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 071750000056 від 08 вересня 2020 року “Про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді” на підставі довідки Господарського суду Закарпатської області про судову винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85; 3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, починаючи з 19 лютого 2020 року, здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням суддівської винагороди, зазначеної в довідці Господарського суду Закарпатської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07 вересня 2020 року № 85; 4) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Закарпатської області виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щомісячного довічного грошового утримання судді за період з 19 лютого 2020 року по день перерахунку, з урахуванням проведених виплат; 5) допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць; 6) стягнути з головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Отже, позивачем не заявлялася вимога про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати: на професійну правничу допомогу, а тільки ставилася вимога про стягнення судового збору, ( а.с.10).

02 листопада 2020 року представником позивача подано суду попередній розрахунок суми судових витрат.

Як вже зазначалося, рішення по справі прийнято 17 листопада 2020 року.

За вимогами абз.2 частини 7 статті 139 КАС України, докази про розмір витрат подаються до закінчення судових дебатів у справі або потягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Однак жодної заяви, як цього вимагає частина 7 ст. 139 КАС України, позивачем до ухвалення рішення не було подано. Крім того, суд не може розцінити попередній розрахунок суми судових витрат від 02 листопада 2020 року - як заяву, оскільки така не містить вимог про стягнення судових витрат, крім того, у змісті такого розрахунку відсутні відомості, що позивачем будуть подаватися докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі або вказівка на те, що сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів (до винесення рішення по справі) у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, як цього вимагає ч.3 ст. 143 КАС України.

Слід сказати, що позивач такої вимоги не ставив у позовній заяві. Станом на час ухвалення судового рішення від 17 листопада 2020 року, у суду наявний був тільки попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який надісланий на електронну адресу суду 02 листопада 2020 року.

Проте, заяву про ухвалення додаткового рішення із доказами на підтвердження розміру витрат, які сторона сплатила або у зв`язку з розглядом справи позивачем подано лише 20 листопада 2020 року, тобто із пропуском визначеного частиною сьомою статті 139 КАС України строку.

Разом з тим, у свій заяві про ухвалення додаткового рішення представника позивача від 20 листопада 2020 року не просив поновити пропущений процесуальний строк та не вказав про поважність причин його пропуску.

Всі подані докази із заявою від 20 листопада 2020 року на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу датовані 30 жовтня 2020 року (а.с. 60-62), отже, позивач не був позбавлений можливості подати їх до суду у встановлений процесуальним законодавством строк.

Крім того, у прохальній частині позовної заяви, позивач просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір. Дані судові витрати судом стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача при винесенні рішення.

За таких обставин, заява представника позивача про стягнення з відповідача понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 241, 248, 252, 256, 294 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат за надання правничої (правової) допомоги у розмірі 5 000 грн. по справі № 260/3310/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Суддя Т.В.Скраль