Рішення № 93233859, 01.12.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

01 грудня 2020 р. Справа № 120/4825/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Спеціалізованої офтальмологічної МСЕК про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративні позов ОСОБА_1 до Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Спеціалізованої офтальмологічної МСЕК, в якому просив:

- визнати незаконним дії та рішення Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Спеціалізована офтальмологічна МСЕК щодо присвоєння ІІ групи інвалідності

- скасувати довідку МСЕК видану 06.08.2020, призначити комплексну судово-медичну експертизу, з висновків якої призначити групу інвалідності 1Б.

Ухвалою суду від 16.09.2020 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

21.09.2020 від представника позивача надійшли матеріали на усунення недоліків, та позовна заява в новій редакції, в якій позивач просить:

- визнати незаконними дії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, Спеціальна офтальмологічна МСЕК щодо непроведення повного медичного обстеження та необхідного дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 і неправомірно зроблено висновок про присвоєння ІІ групи інвалідності

- зобов`язати Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, Спеціалізована офтальмологічна МСЕК провести комплексну судово-медичну експертизу, з висновків якої призначити групу інвалідності 1Б.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.08.2020 відповідачем проведено комісійний огляд позивача, однак огляд проведений візуально без відповідних технічних засобів та спеціального обладнання із застосуванням одного ліхтарика та без перевірки фактичного зору станом на проведення огляду, що є порушенням Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561. За підсумками огляду позивачу присвоєну ІІ групу інвалідності, однак позивач не погоджується з такими діями, оскільки останній скаржився на погіршення зору ще з лютого 2020, однак відповідачем такий огляд проведено лише в серпні 2020 та без відповідного спеціалізованого технічного обладнання.

Ухвалою суду від 25.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, у письмовому провадженні. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов та витребувано у відповідача додаткові докази.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов та витребувані судом документи. У задоволені позову просив відмовити, виходячи з того, що рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 2 групи прийняте відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (далі - Положення про МСЕК), Положення №1317, Інструкції №561, тому відсутні підстави для визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю І групи відсутні.

В період з 23.11.2020. по 27.11.2020 суддя Віятик Н.В. перебувала у відпустці.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 2009 по теперішній час відбуває покарання довічно в Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1».

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого № 18 від 10.01.2017, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні міжобласної багатопрофільної лікарні при Стрижавській ВК № 81 з 27.12.2016 по 10.01.2017 з діагнозом правобічна пахова кіла.

У період з 23 травня 2019 року по 10 червня 2019 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Стрижавській багатопрофільній лікарні №8 І, про що свідчить виписка із медичної карти хворого №103 від 10.06.2019 року.

За наслідком зазначеного вище лікування, позивачу встановлений діагноз: хронічний бронхіт в стадії ремісії, вторинна неоваскулярна глаукома, зріла катаракта на правому оці; OS ускладнена незріла глаукома.

ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в Стрижавській багатопрофільній лікарні №81 в офтальмологічному відділенні з 10 лютого 2020 року по 25 травня 2020 року, що підтверджується випискою №40 від 02.07.2020 року.

За вищевказаним лікуванням позивачу був встановлений діагноз: термінальна глаукома, катаракта, відкритокутова ІІІ-а глаукома (оперована), незріла катаракта; гострота зору обох очей. ОД -0 (нуль) ВОТ 17мм нд, OS- 0,07 н.к, BOT - 15мм н.д. Очне дно не офтальмоскопується.

11 березня 2020 року ОСОБА_1 було зроблено операцію на оці OS - синусотрабекулоектомія з мікросклеректомією.

Позивач вказує, що неодноразово звертався до Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України у Вінницькій області» (далі - Філія ЦОЗ ДКВС України у Вінницькій області) про надання йому допомоги у зв`язку з погіршенням зору, однак Філія ЦОЗ ДКВС України у Вінницькій області листами № 666/ВІ-20 від 09.07.2020 та №690/ВІ-20 від 20.07.2020 повідомлено позивача, що з метою вирішення питання щодо групи інвалідності, 02.07.2020 проведено засідання ЛКК (виїзна) та направлено матеріали до Вінницької обласної офтальмологічної МСЕК з метою визначення групи інвалідності. Також вказали, що медична допомога ОСОБА_1 надається відповідно до вимог законодавства про охорону здоров`я. Щодо оперативного лікування вказали, що через відсутність матеріально-технічної бази оперативне втручання провести неможливо.

Так, згідно наявного в матеріалах справи засідання ЛКК № 28 від 02.07.2020, видано направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) №28 Доброхотову Б.В., з якого слідує, що відповідно до обстеження ОСОБА_1 окулістом, встановлено такі дані: VOD - 0 (нуль), VOS — 0, 07 н.к., BOT OS: 17, BOT OD:15. Рогівка OD - набряк. Райдужка - неоваскуляризація, зіниці звужені, атрофія пігментної кайми, задня сінехія. Райдужка OS: зіниця звужена, атрофія пігментної кайми.

Засіданням виїзної ЛКК №28 від 02.07.2020 року, ОСОБА_1 встановлений діагноз: OD: термінальна глаукома, катаракта OS; в/к IIІ-а глаукома, незріла катаракта.

06.08.2020 Спеціалізована офтальмологічна МСЕК провела комісійний огляд ОСОБА_1 , за наслідком чого склала Акт № 968 від 06.08.2020, на підставі якого видано довідку до Акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 834114 від 06.08.2020.

Зі змісту цих документів випливає, що ОСОБА_1 було встановлено II (другу) групу інвалідності безтерміново за клініко-функціональним діагнозом та кодом за МХК-10: Н40.1 - «Захворювання органу зору», а саме у позивача наявна термінальна глаукома, ускладнена катаракта обох очей; в/к оперована глаукома, ускладнена катаракта лівого ока.

Індивідуальною програмою реабілітації ОСОБА_1 від 06.08.2020 №932 визначено потребу у відновній терапії, профілактичних заходах, реконструктивній хірургії, медичне спостереження офтальмолога з метою відновлення обмеження життєдіяльності.

Однак, позивач не погоджується із встановлення йому ІІ групи інвалідності, оскільки відповідачем не проведено повного дослідження здоров`я та належним чином не перевірено гостроту зору, а тому дії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи Спеціалізована офтальмологічна МСЕК щодо присвоєння ІІ групи інвалідності вважає протиправними.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд входив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 №2961-ІV медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ визначено, що інвалідність, як міра втрати здоров`я, визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій осіб з інвалідністю.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи» було затверджено в тому числі Положення про МСЕК, яке визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, осіб з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Пунктом 3 Положення про МСЕК встановлено, що медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Як встановлено судом, відповідно до вказаної норми ОСОБА_1 було надано направлення на медико-соціально-експертну комісію до Вінницької обласної спеціалізованої офтальмологічної МСЕК.

При цьому відповідно до п.1 п. 11 Положення про МСЕК, зокрема, міжрайонні комісії визначають серед іншого ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

За приписами п.12 Положення про МСЕК обласні комісії, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

06.08.2020 Спеціалізована офтальмологічна МСЕК провела комісійний огляд ОСОБА_1 , за наслідком чого склала Акт № 968 від 06.08.2020, на підставі якого видано довідку до Акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 834114 від 06.08.2020, згідно якої позивачу і встановлена ІІ група інвалідності.

При цьому, варто відмітити, що згідно з п.17 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я (п.18 Положення про МСЕК).

Згідно з п.19 Положення про МСЕК комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. При цьому, за приписами п.20 Положення про МСЕК комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України, якою є Інструкція №561, згідно з пунктом 1.10, якої при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Так, позивач в позовній заяві наголошує, що відповідач 06.08.2020 здійснив його огляд лише візуально, без проведення спеціального дослідження і спеціального обладнання із застосуванням одного ліхтарика та без перевірки фактичного зору.

Однак, з матеріалів справи слідує, що огляд проведений спеціальним медичним приладом – офтальмоскопом, який наявний в Переліку виробів медичної техніки вітчизняного та імпортного виробництва для задоволення першочергових потреб установ і закладів охорони здоров`я України, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою КМУ № 427 від 05.05.1997.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що повне медичне обстеження, як того вимагає Положення про МСЕК, та необхідні дослідження ОСОБА_2 були проведені під час його стаціонарного лікування у період з 23 травня 2019 року по 10 червня 2019 року, а також під час його стаціонарного лікування в офтальмологічному відділенні з 10 лютого 2020 року по 25 травня 2020 року та під час комісійного огляду.

Відповідно до п. 20 Положення про медико-соціальну експертизу, комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначений Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009.

Згідно п. 3 вищевказаного Положення, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Відповідно до п. 22 даного Положення, повторний огляд осіб з інвалідністю, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою

такої особи з інвалідністю, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності або за рішенням суду.

Згідно із п. 23 вищевказаного Положення, у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Відповідно до п. 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється І, II чи III група інвалідності. І група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров`я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я від 05.09.2011 року №561, здатність до орієнтації - можливість самостійно орієнтуватися у просторі та часі, мати уяву про навколишні предмети. Основними системами орієнтації є зір та слух (за умови нормального стану психічної діяльності та мови). Значне обмеження життєдіяльності виникає внаслідок значних порушень функцій органів чи систем організму, що призводить до неможливості або значного порушення здатності чи можливості навчання, спілкування, орієнтації, контролю за своєю поведінкою, пересування, самообслуговування, участі у трудовій діяльності, та супроводжується необхідністю в сторонньому догляді (сторонній допомозі).

Згідно з п. 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Пунктом 3.3. вищезазначеної Інструкції передбачено, що група ІІ інвалідності встановлюється при таких захворюваннях, як стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органа зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,05-0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 град, від точки фіксації на обидва ока або на око, що краще бачить.

Згідно із п. 27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, підставою для встановлення II групи інвалідності є стійкі, вираженої важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, травмою або вродженою вадою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності особи, при збереженій здатності до самообслуговування та не спричиняють потреби в постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі.

Критеріями встановлення II групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження у вираженому II ступені однієї чи декількох категорій життєдіяльності особи: обмеження здатності до орієнтації II ступеня - здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб.

Таким чином, враховуючи те, що направленням на медико-соціально- експертну комісію (МСЕК) №28 від 02.07.2020 року встановлено, що відповідно до обстеження ОСОБА_1 окулістом, встановлено такі дані: VQD - 0 (нуль), VOS-0,07 н.к., оцінивши соціальні потреби позивача, провівши повне медичне обстеження під час неодноразового стаціонарного лікування позивача в лікарні, провівши необхідні дослідження, визначивши клініко-функціональний діагноз, професійний, трудовий прогноз, комісією було встановлено, що наявні у ОСОБА_1 порушення функцій організму, обумовлені захворюваннями, обмежують його відповідають вимогам пп. 26, 27 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1317 від 03 грудня 2009 року, а тому суд визнає, що процедура проведення медико-соціальної експертизи позивача Спеціалізованою офтальмологічною МСЕК дотримана відповідачем в повній мірі.

При цьому, варто відмітити, що відповідно до Закону України, «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про МСЕК саме до компетенції медико-соціальної експертизи відноситься визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Тобто, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Завданням суду, при розв`язанні зазначеного спору, є перевірка дотримання медико-соціальною експертною комісією встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у даній справі.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04 березня 2019 року (справа №805/773/17-а).

Як вже зазначено вище, розглядаючи питання про встановлення групи інвалідності позивачу, судом на встановлено порушення відповідачем порядку розгляду цього питання, його дії відповідають положенням Інструкції №561, Положенню №1317, Положенню про МСЕК, тобто вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, такі його дії відповідає критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання незаконними дії Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, Спеціальна офтальмологічна МСЕК щодо непроведення повного медичного обстеження та необхідного дослідження стану здоров`я ОСОБА_1 і неправомірності зробленого висновку про присвоєння ІІ групи інвалідності та зобов`язання відповідача провести комплексну судово-медичну експертизу, з висновків якої призначити ОСОБА_1 групу інвалідності 1Б не підлягають задоволенню.

Інші доводи та аргументи, наведені сторонами, судом не оцінюються, позаяк не мають вирішального значення для правильного вирішення судового спору по суті.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За приписами частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені в обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору у цій справі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи Спеціалізованої офтальмологічної МСЕК (вул. Магістратська, 21, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 20097160)

Рішення в повному обсязі складено: 01.12.2020.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна