Рішення № 93231873, 01.12.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/30627/20

Провадження № 2/947/4489/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.,

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить суд зняти арешт, накладений Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Вакулою Іваном Анатолійовичем, з всього рухомого та нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладений на підставі постанови № 56993503 про арешт майна від 12.02.2019р., запис про обтяження за №30242646 від 12.02.2019р.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що 12.02.2019 року Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області Вакулою Іваном Анатолійовичем було винесено постанову про арешт майна боржника ВП № 56993503, відповідно до якої було накладено арешт на все її рухоме та нерухоме майно.

Позивач вказує, що 18.02.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про стягнення виконавчого збору в рамках виконавчого провадження ВП №56993503.

01.03.2019 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним погашенням боргу в рамках виконавчого провадження ВП № 56993503.

04.03.2019 року державним виконавцем було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58530819 щодо стягнення виконавчого збору в рамках ВП № 56993503.

Однак, як стверджує позивач, 09.04.2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду було визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про стягнення виконавчого збору від 18.02.2019 року ВП № 56993503, а також визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2019 року ВП № 58530819.

Позивач вказує, що 14.05.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області Вакулою Іваном Анатолійовичем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 58530819, а 18.05.2020 року до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було подано заяву про зняття арешту з її рухомого та нерухомого майна.

Однак, як зазначає позивач, 06.07.2020 року від Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було отримано відповідь, в якій було вказано, що не має підстав для зняття арешту та рекомендовано звернутися до суду.

Так, позивач стверджує, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 229160263 від 22.10.2020 року до теперішнього часу міститься запис про обтяження №30242646 від 12.02.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника №56993503 у вигляді арешту на все її рухоме та нерухоме майно, що створює перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядженні майном, яке їй належить.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною позовною заявою про зняття арешту з майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 27.10.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 01.12.2020 року не з`явилась, однак 01.12.2020 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також зазначив, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судове засідання 01.12.2020 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про час та місце судового засідання також повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне у матеріалах справи, у судове засідання 01.12.2020 року не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомив, письмових пояснень щодо позову не надав.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, впровадженні Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області перебувало виконавче провадження ВП № 56993503 з примусового виконання виконавчого листа № 520/4138/13-ц, виданого 04.07.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 704 048,55 грн.

12 лютого 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакулою І.А. винесено постанову ВП № 56993503 про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

18 лютого 2019 року старшим державним виконавцем Березанського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винесено постанову ВП №56993503 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 170 404,86 грн.

01 березня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було винесено постанову ВП № 56993503 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №520/4138/13-ц, виданого 04.07.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 704 048,55 грн., на підставі п. 9 ст. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з тим, що на адресу відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області надійшла заява представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Київського районного суду м. Одеси від 07.07.2013 року по справі №520/4138/13-ц у зв`язку з повним погашенням боргу.

04 березня 2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області Вакулою І.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58530819 з виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 56993503, виданої 18.02.2019 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Однак, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року було визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про стягнення виконавчого збору від 18.02.2019 року ВП № 56993503; визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2019 року ВП №58530819.

14.05.2019 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакули І.А. про закінчення виконавчого провадження ВП № 58530819, виконавче провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору №56993503, виданої 18.02.2019 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 170 404,86 грн. було закінчено.

18.05.2020 року представник ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області з заявою про зняття арешту з майна.

Однак, листом від 29.05.2020 року №6232 Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повідомив про відсутність підстав для звільнення майна боржника з-під арешту.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухмое майно, Державного реєстру іпотек, Єиного реєстру заборон відчжуення обєктів нерухомого майна щодо суб`єкта, індексний номер №229160263 від 22.10.2020 року вбачається, що до теперішнього часу міститься запис про обтяження №30242646 від 12.02.2019 року на підставі постанови про арешт майна боржника №56993503 у вигляді арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При цьому, суд враховує, що арешт на все рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_1 було накладено державним виконавцем в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 520/4138/13-ц, виданого 04.07.2013 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 704 048,55 грн., яке, у подальшому, було закрито на підставі п. 9 ст. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним погашенням боргу.

Також, суд враховує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2019 року було визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про стягнення виконавчого збору від 18.02.2019 року ВП № 56993503; визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Миколаївській області про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2019 року ВП №58530819.

Викладене вище дозволяє суду дійти висновку, що наявність арешт на всьому рухомому та нерухомому майні, яке належить ОСОБА_1 створює їй перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 за № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна – задовольнити.

Зняти арешт з всього рухомого та нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), накладений Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Вакулою Іваном Анатолійовичем на підставі постанови ВП № 56993503 про арешт майна боржника від 12.02.2019 року, запис про обтяження за № 30242646 від 12.02.2019 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Петренко В. С.