Ухвала суду № 93231413, 01.12.2020, Зіньківський районний суд Полтавської області

Зіньківський районний суд Полтавської області

________________

38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95

Справа № 524/3592/15-к

Номер провадження 1-кп/530/132/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2020 р. м. Зіньків

Колегія суддів Зіньківського районного суду Полтавської області в складі

головуючого-судді Дем`янченка С.М.,

суддів Ситник О.В., Должка С.Р.

при секретарі - Тараненко Т.І.,

за участю прокурора – Костенка І.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Кулика В.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області, обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13,ч.2 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

З Полтавського апеляційного суду до Зіньківського районного суду Полтавської області для розгляду за визначеною підсудністю надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13, ч.2 ст.115 КК України, який ухвалою колегії суддів від 25.11.2020 року призначений до розгляду у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 524/3592/15-к між суддями Зіньківського районного суду Полтавської області від 24.11.2020 року головуючим суддею у справі визначено суддю Дем`янченка С.М. у складі колегії: Должка С.Р., Ситник О.В.

Обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст.291 КПК України.

Підстав для закриття провадження, згідно з положеннями п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України відсутні.

У підготовчому судовому клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено. Таким чином, вислухавши прокурора, який доповів про можливість призначення обвинувального акту та доданих до нього документів до судового розгляду, розглянувши клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та клопотання обвинуваченого про розгляд справи судом присяжних, та повернення обвинувального акту прокурору, заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Кулика В.О., які заперечували стосовно задоволення клопотання прокурора посилаючись на невмотивованість та невідповідність вимогам КПК заявленого клопотання та підтримали клопотання обвинуваченого про розгляд справи судом присяжних, заперечували стосовно призначення справи до судового розгляду, потерпіла ОСОБА_2 та її представник адвокат Цвирк М.В. у підготовче судове засідання не з`явилися належним чином повідомлені, про причину неявки суд не повідомили, колегія суддів вважає, що є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора, стосовно обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, розгляд справи проводити судом присяжних, та відмови в поверненні обвинувального акту прокурору, призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 , ч.2 ст.115 КК України, складений відповідно до вимог КПК України, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві, не встановлено. Обставини на які посилається обвинувачений не є підставою для повернення обвинувального акту в розумінні положень кримінально-процесуального закону. Суд приходить до висновку, що з огляду на виключний перелік підстав для повернення обвинувального акту, який зазначений в п.3 ч.3 ст 314 КПК України, вказані обвинуваченим обставини не можуть бути підставою для повернення обвинувального акту, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про розгляд справи судом присяжних, то колегія суддів виходить з наступного

Згідно ч.3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Санкція ч.2 ст. 115 КК України за якою обвинувачується ОСОБА_1 передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі. Таким чином судовий розгляд має бути проведений у складі двох професійних суддів та трьох присяжних у відкритому судовому засіданні, підстави для проведення судового розгляду у закритому судовому засіданні відсутні.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді триманні під вартою, посилаючись на те, що наявні у даному випадку ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали і не змінилися.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження у ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді від 09.02.2015 року до ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 05.04.2015 року. Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 неодноразово продовжувався ухвалами суду, востаннє ухвалою Шишацького районного суду Полтавської області від 09.10.2020 року до 07 грудня 2020 року.

Відповідно до ч.1 статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.02.2010 року у справі „ Гарькавий проти України" зазначив, що особа не може бути позбавлена або не може позбавлятися свободи, крім випадків, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст. 5 п. „С" Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183 КПК України.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»), оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі. При цьому суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ілійков проти Болгарії", що "суворість передбаченого покарання" є суттєвим елементом при оцінюванні "ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 6.11.2008 у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтованої підозри у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, однак застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, з огляду на тяжкість покарання за вчинення злочину, який йому інкримінується ,або вчинити нові кримінальні правопорушення, колегія суддів приходить до висновку про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на максимальний термін.

При прийнятті такого рішення колегія суддів також враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий до реального покарання за умисне вбивство, вчинив новий злочин проти життя та здоров`я особи, у стані алкогольного сп`яніння, наслідком якого є смерть людини, його моральні якості, соціальний стан, що може свідчити не тільки про ухилення від суду, а й про невиконання його процесуальних рішень/ризик переховування/, характер протиправних дій та їх тяжкість, обгрунтовану підозру у вчиненні яких йому пред`явлено. За сукупності таких обставин, у колегії суддів відсутні будь-які підстави вважати, що інші менш суворі запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків визначених ч.5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку та попередити вчинення ним нових злочинів.

Зважаючи на те, що дане кримінальне провадження стосується підозри у особливо тяжкому насильницькому злочині, який спричинив загибель людини, суд, керуючись правилами ч.4 ст. 183 КПК України, не вбачає правових підстав для визначення обвинуваченому ОСОБА_1 розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не бере до уваги твердження обвинуваченого та його захисника про безпідставність, необгрунтованість та невмотивованість, заявленого прокурором клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.177,197, 314-316,331, 369-372 КПК України, колегія суддів , -

У Х В А Л И Л А:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за обвинуваченням ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13, ч.2 ст.115 КК України у відкритому судовому засіданні на 17 грудня 2020 року о 15 годині 00 хвилин, в залі Зіньківського районного суду Полтавської області, за участю прокурора, обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Кулика В.О. потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої, адвоката Цвирк М.В. та свідків згідно реєстру.

Розгляд кримінального провадження здійснювати судом присяжних колегіально в складі двох суддів та трьох присяжних.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ,ч.2 ст.115 КК України передати до канцелярії суду для визначення через автоматизовану систему документообігу складу суду присяжних, відповідно до вимог ст.35 КПК України.

Здійснити виклик в судове засідання присяжних у кількості семи осіб, яких визначити автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, які внесені до списку присяжних.

Одночасно зі здійсненням виклику повідомити присяжним їхні права та обов`язки, перелік вимог до присяжних, а також підстави для увільнення їх від виконання обов`язків припис про явку, а також обов`язок присяжного (чи іншої особи, яка одержала виклик для передачі його присяжному) невідкладно повідомити суд про причини неможливості явки.

Обрати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. В. Поділ Семенівського району, місце реєстрації АДРЕСА_1 та жителю АДРЕСА_2 , українцю, громадянину України, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, не одруженому, раніше судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят ) днів.

Строк дії запобіжного заходу рахувати з 14 год. 30 хв. 01 грудня 2020 року по 14 год. 30 хв. 29 січня 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Зіньківського відділу Миргородської місцевої прокуратури Костенка І.А.

Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» для виконання, вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.

В судове засідання на 15 год. 00 хв. 17 грудня 2020 року, доставити обвинуваченого ОСОБА_1 , який утримується під вартою в ДУ Полтавська державна установа ВП ( №23) ( м. Полтава, вулиця Пушкіна, 91).

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Головуючий суддя - підпис

Судді -