Ухвала суду № 93230567, 30.11.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11167/20

2-а/357/265/20

У Х В А Л А

30.11.2020 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_26 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії 1АВ № 00443640, 00443659, 00444108, 00444133, 00450287, 00460293, 00478022, 00491234, 00503151, 00503979, 00525366, 00526374, 00548698, 00548922, 00557675, 00600881, 00611524, 00618038, 00618954, 00657440, 00672050, 00674538, 00726283, 00744644, 00753643, 00754908, 007775660 в період з 06.07.2020 року по 26.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 3 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафів у розмірі 7650 грн.

Позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду не було сплачено судовий збір у розмірі визначеному чинним законодавством. Проте, до позову було додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою судді від 17 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки позивачем не було надано жодного належного доказу про його незадовільний майновий стан та про те, який реальний дохід він отримує, та запропоновано було надати для усунення недоліків позовної заяви або належним чином оформлене клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними доказами скрутного матеріального становища або оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн. за кожну позовну вимогу або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

23 листопада 2020 року до канцелярії суду надійшла заява ОСОБА_1 за вх. № 45265 про усунення недоліків позовної заяви. До заяви позивачем ОСОБА_27 було додано клопотання про звільнення або зменшення сплати судового збору з додатками, а саме: копія трудової книжки, копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копія відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Велика Палата ВС у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають та дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 420,40 грн).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, згідно чинного законодавства, сума сплаченого судового збору за подання позивачем ОСОБА_1 адмінпозову, який містить 27 позовних вимог немайнового характеру, повинна становити в загальному 11350,80 грн.

Частинами 1, 2 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Приписами статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому положення Закону України "Про судовий збір" кореспондуються з положеннями статті 9 КАС України, якими розкривається зміст однієї із засад адміністративного судочинства, а саме, рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Таким чином, всі учасники процесу є рівними при здійсненні своїх прав та обов`язків, в тому числі у питанні необхідності сплати судового збору.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

На підтвердження скрутного матеріального становища, позивач ОСОБА_1 надав копію трудової книжки, копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків.

Вивчивши надані докази скрутного матеріального становища позивача, суддею встановлено, що позивач з 2016 року по даний не офіційно не працює. З копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23 листопада 2020 року вбачається, що у позивача ОСОБА_1 у приватній спільній частковій власності перебуває 1/3 частини квартини АДРЕСА_1 . Згідно копії відомостей з Державного реєстру фізичних осіб- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_28 у 2019 році отримав дохід у розмірі 15078,80 грн. Наведене підтверджує, що 5% річного доходу позивача за попередній календарний рік становить 753,94 грн., що є меншим за розмір судового збору, який згідно чинного законодавства повинен позивач сплатити за поданий ним до суду позов.

Інших доказів на підтвердження скрутного матеріального та фінансового становища позивачем надано не було.

Дослідивши надані докази матеріального становища позивача, суддя вважає, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів наявності обставин щодо відсутності коштів на оплату судового збору, як підстави для звільнення від сплати судового збору. Надані позивачем докази не можуть свідчити про те, що позивач не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб (вклади, рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини, тощо). Надані позивачем докази на підтвердження скрутного матеріального стану не повністю відображають розмір доходів позивача за попередній календарний рік.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року по справі № 215/3329/19, від 16 жовтня 2019 року по справі №215/5288/18, від 17 жовтня 2019 року по справі № 215/3786/18

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 № 10 (в редакції від 25.09.2015), Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Саме такого висновку Європейський суд доходить у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001 року.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, надані позивачем докази не можуть бути розцінені суддею як підстава для звільнення від сплати судового збору в повному обсязі, оскільки не відображають відомості про об`єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу, проте, на думку судді, можуть слугувати підставою для зменшення розміру судового збору, який необхідно сплатити позивачу.

З оглядку на вищевикладене, суддя дійшов висновку, що позивач має скрутне фінансове становище, немає змогу сплатити судовий збір у розмірі визначеному законодавством, а тому його клопотання про звільнення від сплати судового збору або зменшення суми судового збору підлягає задоволенню в частині зменшення розміру судового збору, а саме: позивачу ОСОБА_28 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5675,40 грн., що становить половину розміру судового збору передбаченого чинним законодавством (11350,80 грн.)

Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.132,133, 294 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або зменшення розміру сплати судового збору, - задовольнити.

Зменшити позивачу ОСОБА_1 розмір судового збору, який необхідно сплатити за подачу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позову до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, з 11350,80 грн. до 5675,40 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО. І. Орєхов