Рішення № 9322965, 27.04.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

27.04.2010                                         Справа № 15/43

За позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії, м. Ужгород

до закритого акціонерного товариства „Укртранс – Ужгород”, смт. Чинадієво Мукачівського району

до комерційного банку „Київ”, м. Київ в особі представництва АКБ „Київ” в Закарпатській області, м. Ужгород

про стягнення суми 2 028 грн. 48 коп. боргу згідно договору № 60 від 22.10.2003 року про надання послуг електрозв’язку.

Суддя господарського суду – В.В.Мокану

представники:

Позивача - Дюдіков В.Ю., довіреність № 388 від 30.03.2010 року

Відповідачів –не з’явилися

СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії, м. Ужгород заявлено позов до закритого акціонерного товариства „Укртранс – Ужгород”, смт. Чинадієво Мукачівського району про стягнення суми 2 028 грн. 48 коп. боргу згідно договору № 60 від 22.10.2003 року про надання послуг електрозв’язку. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.07.2009 року в якості відповідача у справі залучено акціонерний комерційний банк „Київ”, м. Київ в особі представництва АКБ „Київ” в Закарпатській області, м. Ужгород.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.07.2009 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010 року вищевказані рішення господарського суду Закарпатської області та постанова Львівського апеляційного господарського суду скасовані, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області.

При новому розгляді представник позивача підтримав позовні вимоги, які обґрунтовано невиконанням відповідачем ЗАТ „Укртранс – Ужгород” договірних зобов’язань по оплаті за надані телекомунікаційні послуги в період з 01.09.2007 року по 31.03.2008 року.

Відповідач ЗАТ „Укртранс – Ужгород” проти позову заперечив, пославшись на те, що послуги електрозв’язку у період з вересня 2007 року він не отримував, оскільки телефонні апарати знаходились в адміністративному будинку по вул. Брестська, 7 в м. Ужгород, який був проданий АКБ „Київ” 30.07.2007 року. Телефонні номери і телефонні апарати залишилися покупцю, який починаючи з 10.08.2007 року їх використовував. Стверджує, що не може вважатися споживачем телекомунікаційних послуг у розумінні Закону України „Про телекомунікації”, оскільки втратив право користування кінцевим обладнанням, до якого були підключені зазначені у додатку № 3 до договору телефонні номери.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.04.2010 року у справі № 15/34

Відповідач –комерційний банк „Київ” факт наявності заборгованості не визнав, повідомив, що після купівлі адмінбудинку АКБ „Київ” листом № 63 від 07.09.2007 року звернувся до позивача з проханням переоформити на нього телефони, розміщені в приміщенні по вул. Брестська, 7 в м. Ужгород. Договір про надання послуг електрозв’язку був укладений 19.11.2007 року, нараховані відповідно до договору кошти щомісячно сплачувались.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення

          представника позивача,

суд встановив:

Між ВАТ „Укртелеком” в особі начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Закарпатської філії та ЗАТ „Укртранс – Ужгород” 22.10.2003 року був укладений договір № 60 про надання послуг електрозв’язку.

Відповідно до умов вищевказаного договору підприємство зв’язку надає послуги електрозв’язку, перераховані в додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в додатку 2 (п.1 договору); надані підприємством послуги оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1 договору). Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Предметом позову є стягнення боргу за телекомунікаційні послуги, надані на зазначені у договорі № 60 від 22.10.2003 року телефонні номери, а саме, місцеві, міжміські та міжнародні розмови, здійснені протягом вересня –листопада 2007 року, а також абонентна плата за вказаний період по всіх номерах та період з грудня 2007 року по березень 2008 року включно по частині номерів (крім номерів, переоформлених на АКБ „Київ”).

Факт надання позивачем телекомунікаційних послуг на телефонні номера, зазначені у додатку № 3 до пункту 3.1.19 договору, сторонами не заперечується. Відмову оплачувати зазначені послуги ЗАТ „Укртранс – Ужгород” мотивує передачею будівлі, в якій були встановлені телефонні апарати з номерами, вказаними в договорі, у власність АКБ „Київ”, який в свою чергу, посилається на факт укладення договору про надання послуг електрозв’язку тільки 19.11.2007 року, тобто після закінчення терміну, за який вимагається борг за надані послуги – розмови, та відсутність заборгованості по сплаті абонентної плати.

Аналіз правовідносин сторін спору надає підстави для наступних висновків.

Відповідно до Закону України „Про телекомунікації” та „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, уклавши договір № 60 від 22.10.2003 року, ЗАТ „Укртранс –Ужгород” набув статус споживача телекомунікаційних послуг. Відповідно до п. 33 вищевказаного Закону та п. 32 Правил споживач зобов’язаний дотримуватись цих Правил, виконувати умови договору, своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги. Системний аналіз норм „Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг” (далі „Правил”) та положень укладеного між позивачем та ЗАТ „Укртранс –Ужгород” договору свідчить про те, що припинення споживачем використання послуг без дотримання встановленого Правилами та договором порядку не звільняє його від обов’язку оплатити надані

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.04.2010 року у справі № 15/34

послуги. Це вбачається, зокрема, з наступного. Пунктом 3.1.2 договору передбачено, що у разі відсутності потреби в послугах електрозв’язку споживач вправі відмовитись від їх надання та припинити дію договору, повідомивши підприємству зв’язку дату відмови не пізніше, ніж за десять днів. Пункти 3.2.6, 3.2.7 договору регламентують обов’язки споживача щодо повідомлення підприємства зв’язку про факти вибуття телефонних номерів з його користування з різних причин, зокрема, і у разі продажу телефонізованого приміщення. Пунктом 79 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг визначено, що користування телефоном може бути припинено, зокрема, за заявою абонента. Правилами встановлено, що у разі вибуття юридичної особи з телефонізованого приміщення встановлення телефонів іншим користувачам здійснюється на загальних підставах, крім випадків, коли у телефонізованому приміщенні залишається правонаступник реорганізованої юридичної особи (п. 89). Отже, факт відчуження ЗАТ „Укртранс – Ужгород” телефонізованого приміщення та припинення власного використання послуг електрозв’язку без повідомлення підприємства зв’язку, без розірвання договору про надання послуг електрозв’язку не звільняє ЗАТ „Укртранс – Ужгород” від виконання обов’язків по оплаті за фактично надані за договором послуги.

Сума вартості наданих позивачем на підставі договору № 60 від 22.10.2003 року у період з вересня по 20 листопада 2007 року неоплачених послуг та розміру абонентної плати за період з вересня 2007 року по березень включно 2008 року складає 2 028 грн.48 коп., визначена з врахуванням здійсненої ЗАТ „Укртранс – Ужгород” у грудні 2007 року часткової оплати в сумі 658 грн. 62 коп., підлягає стягненню з ЗАТ „Укртранс – Ужгород”.

Посилання ЗАТ „Укртранс – Ужгород” на факт звернення АКБ „Київ” до позивача листом від 07.09.2007 року як на доказ припинення користування послугами за договором суд відхиляє з огляду на викладене вище. Факт використання всіх телефонних номерів з вересня 2007 року АКБ „Київ” документально не підтверджено, заборгованість банком не визнана. Після укладення договору між позивачем та АКБ „Київ” 19.11.2007 року абонентна плата по номерах телефонів, переоформлених на банк, ЗАТ „Укртранс – Ужгород” не нараховувалась.

У задоволенні позову до комерційного банку „Київ” належить відмовити, оскільки у договірних відносинах з позивачем у період, коли надавались спірні послуги, він не перебував.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача – ЗАТ „Укртранс – Ужгород” у відповідності до ст. 49 ГПК України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 27.04.2010 року у справі № 15/34

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Укртранс – Ужгород”, вул. Садова, 92, смт. Чинадієво, Мукачівський район (код ЄДРПОУ 03114046) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Закарпатської філії, пл. Кирила і Мефодія, 4, м. Ужгород (код 25438186) суму 2 028 (дві тисячі двадцять вісім) грн. 48 коп. боргу згідно договору № 60 від 22.10.2003 року про надання послуг електрозв’язку, а також суму 102 (сто дві) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові до комерційного банку „Київ”, вул. Б.Хмельницького, 16-22, м. Київ (код ЄДРПОУ 14371869) в особі представництва АКБ „Київ” в Закарпатській області, вул. Брестська, 7, м. Ужгород відмовити.

4.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В.Мокану

На підставі ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.04.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено і підписано 29.04.2010 року.