Ухвала суду № 93225336, 26.11.2020, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/50715/20-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань Диба І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АТРІУМ», ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач у листопаді 2020 року звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АТРІУМ», ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним.

Разом із позовною заявою представником позивача було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій у виконавчому провадженні № 51492106 відносно іпотечного майна ТОВ «ФК «Укрфінанс груп», а саме: нежилих приміщень загальною площею 84,3 кв.м. (№ 1 по № 4. групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви зазначає, що 12.12.2019 між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та АТ «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення права вимоги №12/12/19/2, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором № CM-SME 008/364/2007 від 25.12.2007, договором про надання кредитної лінії № CrL-SME 008/364/2007 від 25.12.2007, кредитним договором №CM-SME 008/356/2007 від 19.12.2007, договором про надання кредитної лінії № CrL-SME 008/356/2007 від 19.12.2007, які було укладено між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , а саме, право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінанс груп». 12.12.2019 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та АТ «ОТП Банк» було укладено договір про відступлення прав за договорами іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим № 3457, на підставі якого було відступлено права Іпотекодержателя за договором іпотеки №PM-SME 008/364/2007, посвідчений 25.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. за реєстровим №3353 у, нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення, загальною площею 84,3 кв.м. (№ 1 по № 4, групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та за договором іпотеки № PM-SME 008/356/2007, посвідчений 19.12.2007 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В. за реєстровим №3263 у, які було укладено між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , а саме: право вимоги перейшло до ТОВ «ФК «Укрфінанс груп».

У Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби м. Києва ЦМУ МЮ (м. Київ) (ВП № 51643492) знаходиться виконавчий лист від 13.03.2014 № 2610/20685/12, який виданий Шевченківським районним судом м. Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рамках погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» за кредитним договором № CM-SME 008/364/2007 від 25.12.2007 та за кредитним договором № CrL-SME 008/364/2007 від 25.12.2007в сумі 1 869 649 (один мільйон вісімсот шістдесят дев`ять тисяч шістсот сорок дев`ять) гривень 47 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № PM-SME 008/364/2007 від 25.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Інесою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за номером № 3353у, а саме: нежилі приміщення, загальною площею 84,3 кв.м. (№ 1 по № 4, групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та які на праві власності належать ОСОБА_2 .

Також, на примусовому виконанні Відділу примусового виконання рішень України забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВП № 53647320) знаходиться виконавчий лист від 12.07.2010 № 2-5245/09, який виданий Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «ОТП Банк» заборгованості за договорами кредиту в розмірі 533 305 (п`ятсот тридцять три тисячі триста п`ять) доларів США 96 центів, що за курсом НБУ станом на день подання позову становить 4 147 360 (чотири мільйони сто сорок сім тисяч триста шістдесят) гривень 46 копійок, 271 496 (двісті сімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто шість) гривень 46 копійок.

Однак, майно, яке знаходиться в іпотеці ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та на яке судовим рішенням звернуто стягнення і на виконання якого відкрито ВП № 51643492, передано на реалізацію в рамках іншого виконавчого провадження № 51492106, де сторонами є: боржник - ОСОБА_2 , стягувач - ОСОБА_1 з порушенням норм ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про іпотеку».

При цьому, 26 листопада 2020 року на адресу суду надійшла заява представника ТОВ ФК «Укрфінанс груп» про забезпечення позову. В обґрунтування необхідності забезпечення позову наводить обставини зазначені вище, але при цьому просить застосувати інший вид забезпечення позову, а саме: накласти арешт на майно: нежилі приміщення, загальною площею 84.3 кв.м. (№ 1 по № 4. групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотекодержателем якого є ТОВ «ФК «Укрфінанс груп».

Мотивуючи зазначений вид забезпечення позову зазначає, що позивач, як іпотекодержатель вказаного майна, не надавав згоди на реалізацію майна шляхом проведення аукціону в рамках виконавчого провадження № 514992106.

В порядку ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи у встановлений законом строк.

Заяву про забезпечення позову подано до суду з дотриманням порядку, встановленого ч.1 ст.152 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» позовних вимог, приходить до нпступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень ч.1 ч. 2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Метою забезпечення позову є негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди позивачу.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлює, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловлено ї в постанові № 211/129/18-ц від 03 квітня 2019 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід ураховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

В свою чергу права та обов`язки виконавця визначені Законом України « Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами.

В ч.1 ст.18 Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Тобто, за змістом цієї норми виконавець зобов`язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного й повного виконання рішення, зазначеного в документі на його виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

В зазначеній вище постанові Верховного Суду зазначено, що заборона виконавцю вчиняти виконавчі дії щодо виконання виконавчого документа, по суті є зупиненням його виконання.

За обставин зазначених заявником, між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та державним виконавцем виникають спірні правовідносини з приводу дотримання положень ЗУ «Про виконавче провадження» та ЗУ «Про іпотеку» в процесі здійснення виконавчого провадження № 51492106, тобто по суті, заявник просить зупинити порушення його прав шляхом забезпечення позову в рамках розгляду даної справи, де предметом позову є визнання договору факторингу, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Атріум» недійсним, що не узгоджується із нормами ЦПК України.

Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази в сукупності із положеннями діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для забезпечення позову, оскільки запропоновані представником позивача заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: нежилі приміщення, загальною площею 84,3 кв.м. (№ 1 по № 4, групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та забороною вчинення будь-яких дій у виконавчому провадженні № 51492106 відносно іпотечного майна ТОВ «ФК «Укрфінанс груп», а саме: нежилі приміщення, загальною площею 84,3 кв.м. (№ 1 по № 4. групи приміщень № 58 в літ. А), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 є неадекватним співвідношенням та не відповідає заявленим ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» позовними вимогами, які носять не майновий характер.

Тобто за сукупності доказів, які обґрунтовують позовні вимоги неможливо встановити факт, що запропонованими представником позивача заходами забезпечення позову можливо попередити ситуацію, яка в подальшому утруднить виконання рішення суду на користь позивача, оскільки вимог щодо майна, яке на думку заявника має бути обтяжено ухвалою про забезпечення позову, не заявлено, ризики можливого не виконання рішення не доведені.

Заява представника позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки ініційований позивачем вид забезпечення позову суперечить меті його застосування, яка полягає в захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Враховуючи викладене, та необґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про необхідність відмови в її задоволенні.

Керуючись ст.ст.151,153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в рамках цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АТРІУМ», ОСОБА_1 , треті особи: Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 , про визнання правочину недійсним- відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя О.Л. Бусик