Постанова № 9322473, 19.04.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2010 р.

09 год.00 хв.Справа № 2-а-11233/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Ревери І.К., представника відповідача Шевченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Генстрой ЛТД» м. Херсон звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002562301/0 від 01.06.09 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, заявленої в декларації за лютий 2009 року на суму 39802 грн. Податкове повідомлення-рішення прийнято за висновками акту позапланової виїзної перевірки від 27.05.09 №1702/23-2/33511977, при проведенні якої фахівцями податкової служби було встановлено порушення товариством пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Один з постачальників позивача приватне підприємство «Белла Люкс», яке надавало послуги вивезення ґрунту на загальну суму 268326 грн. 78 коп. (ПДВ 44721,13), постановою господарського суду № 6/40-Б-09 від 29.04.09 визнано банкрутом, податкова інспекція у зв'язку з цим не має можливості перевірити сплату цим постачальником ПДВ до бюджету. Позивач заперечує проти того, що факт банкрутства постачальника є порушенням платником податку вимог Закону про ПДВ, неможливість надання контрагентом документів для перевірки ще не вказує на наявність порушення або на відсутність таких документів взагалі. Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує право платника податку на податковий кредит із фінансовим станом контрагента платника податків. На момент надання послуг ПП «Белла Люкс» не було визнаний банкрутом. Посилання податкової інспекції на наказ Мінтрансу та Мінстатистики від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» щодо обов’язковості оформлення товарно-транспортних накладних при автоперевезеннях позивач вважає безпідставним, тому що наказ не пройшов державну реєстрацію як нормативно-правовий акт. Факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг, податковими накладними. Суми податку на додану вартість фактично сплачені в складі вартості послуг, що підтверджується платіжними дорученнями.

Представник позивача просить задовольнити позов.

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) заперечує проти позову, вважає, що відсутнє право на відшкодування, оскільки залучене до схеми постачання позивача ПП „Белла Люкс" визнане банкрутом, неможливо отримати документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ „Гєнстрой ЛІД". Також встановлено, що у позивача відсутні товаро - транспорті накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару.

Представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив: згідно з поданою позивачем до ДПІ у м. Херсон податковою декларацію з ПДВ за лютий 2009 року (вх. від 20.03.2009 № 29045) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню позивачу на розрахунковий рахунок складає 51488 гри. Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування: - залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду становить 4527517 грн.; - частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів [послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 51488 грн.; - сума, що підлягає відшкодуванню, становить 51488 грн. Податковою інспекцією у відповідності до Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18.08.2005, були направлені запити щодо надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках позивача. За результатами проведених зустрічних перевірок встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1. п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" у вигляді завищення суми бюджетного відшкодування по декларації за лютий 2009 року на суму ПДВ – 39802 грн. Встановлено, що одним із основних постачальників послуг у січні 2009 року по першому ланцюгу постачання є приватне підприємство „Белла Люкс" ( м. Херсон), яке надавало позивачу послуги вивезення ґрунту з житлового будинку власними засобами на загальну суму - 268326,78 гри., в т.ч. ПДВ - 44721,13 грн. Ці послуги позивачем були оплачені в повному обсязі , що підтверджується платіжними дорученнями № 1014 від 23.07.2008, № 1066 від 06.08.2008, № 1128 від 18.08.2008, № 1182 від 28.08.2008. Керівнику ПП „Белла Люкс" направлено запит ДПІ від 27.04.2009 про надання інформації стосовно правових відносин з позивачем. Отримано відповідь від 22.05.2009, де повідомлено про те, що підприємство не може надати документи, у зв'язку з визнанням ПП „Белла Люкс" банкрутом постановою господарського суду Херсонської області від 29.04.2009 по справі № 6/40-Б-09.

Відповідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)... За нормами п.1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Згідно п/п. 7.7.3 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період.

Згідно з п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу), виникає за правилом першої події: або фактична сплата коштів продавцю в оплату придбаних товарів (робіт, послуг), або отримання податкової накладної, в якій зазначені суми ПДВ, що засвідчує факти придбання платником податків товару (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат. Чинне законодавство не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товарів, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Приватне підприємство "Белла-Люкс" в період надання послуг позивачу (липень-серпень 2008 року) звітувало до податкової інспекції у м. Херсоні, було підприємством, яке сплачує податки. Та обставина, що 24 лютого 2009 року господарським судом була порушена справа про банкрутство даного підприємства, 05 березня 2009 року підприємство визнано банкрутом, а 29 квітня 2009 року затверджено ліквідаційний баланс не впливає на формування податкового кредиту позивачем. Суд приймає до уваги, що здійснення господарських операцій позивачем із даним підприємством підтверджуються відповідними платіжними та іншими первинними документами (договорами, актами виконаних робіт). Податкові накладні, видані позивачу цим постачальником, відповідно до вимог пп.. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, містять всі необхідні реквізити, видані зареєстрованим платником податку на додану вартість, який мав право виписувати податкові накладні, реєстрація платника ПДВ анульована 08.05.09 у зв'язку з визнанням банкрутом.

Наказом Державної податкової адміністрації від 19.02.1998 № 80 "Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)" передбачено, що у зв'язку з проведенням ліквідації юридичної особи, при отриманні судового рішення або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків. Відповідні підрозділи податкової інспекції розпочинають таку перевірку протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим (п. 8.2). Лише після проведення такої перевірки податкова інспекція видає платнику податків довідку про відсутність заборгованості за формою N 22-ОПП. На вимогу суду, відповідач не надав доказів проведення перевірки приватного підприємства "Белла-Люкс" при його зняті з обліку як платника податків.

Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних за формою № 1-ТН, яка затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346, як обов'язкових документів при перевезенні вантажів. В даному випадку, ПП «Белла-Люкс» надавало послуги вивезення ґрунту, а не перевезення його від позивача конкретному одержувачу на визначену сторонами відстань. Тому ці послуги мають характер не перевезення, а підрядних робіт, оскільки вивозився ґрунт з котловану гаражу будинку, який будується позивачем. Куди вивозився ґрунт, на яку відстань, позивача не цікавило, тому що оплачувались ці роботи виходячи з обсягу вивезеного ґрунту. Роботи підтверджуються двосторонніми актами прийому – передачі робіт, платіжними документами , податковими накладними. Вказані первинні документи відповідають вимогам, які встановлені Законом України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні". Претензій до порядку їх складання у податкової інспекції немає. Податкова інспекція при перевірці не встановила безтоварності даних господарських операцій і не дійшла до висновку про те, що фактично ґрунт не вивозився, або обсяг його вивезення не співпадає з документально підтверджені, або ці роботи виконувались іншим підприємством.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З цього приводу слід зауважити, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, не доведено відсутності підстав для формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Відповідач не встановив несплати ПДВ позивачем, не спростував дані позивача про таку сплату ПДВ у вартості придбаного товару, не спростував наявності об’єкта оподаткування, правильності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ. Контролюючий орган не врахував принципу індивідуалізації зобов’язань та відповідальності, кожен суб’єкт має виконувати свої обов’язки, відповідати за скоєне економічне правопорушення за наявності складу такого порушення (об’єктивної та суб’єктивної сторони) саме в діях, бездіяльності цього суб’єкта.

Таким чином, дії позивача по включенню спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту та декларуванню бюджетного відшкодування повністю відповідають механізму, визначеному Законом про ПДВ.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Позивачу відшкодовується витрати по сплаті судового збору.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про день і час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні від 01.06.2009 № 0002562301/0 про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю "Гєнстрой ЛТД" суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 39802,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 квітня 2010 р..

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 2.11.15