Постанова № 9322388, 23.02.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 лютого 2010 р.                                                                                 № 2-а- 42822/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого –судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача Шляпнікова С.С., відповідачів - Лавренчук О.В., Доброскок А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Фірми "Профіт-ДОСС" Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фірма “Профіт - ДОСС” Товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, з урахуванням зміни позовних вимог, просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, винесене Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, як протиправне, обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.

20 жовтня 2009 року на поштову адресу Фірми «Профіт-ДОСС»ТОВ було доставлене податкове повідомлення –рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, винесене Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі акту перевірки № 4679/07-008/31151790 від 09.10.2009 року, відповідно до якого відносно Фірми «Профіт-ДОСС»ТОВ застосовано зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у загальному розмірі 2131,00 грн. Про проведення вказаної невиїзної перевірки Фірма «Профіт-ДОСС»ТОВ дізналася лише 21 жовтня 2009 року. Акт перевірки не був надісланий поштою на адресу фірми. З зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач не погоджується, вважає здійснення невиїзної перевірка по деклараціям через 7 -8 років після надання податкових декларацій безпідставною. На думку позивача застосування позовної давності відповідачем у даному випадку є неправомірним, податкове повідомлення –рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, винесене Державною Податковою Інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова, таким, що прийнято з грубим порушеннями діючих правових норм, є протиправним і незаконним та підлягає скасуванню.

В ході судового розгляду справи представником відповідача надані заперечення до адміністративного позову, відповідно до яких представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

ДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку Фірми «Профіт-ДОСС»ТОВ з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2003 р., жовтень 2003р., січень 2004р., лютий 2004р. Відповідач зазначає, що законодавцем жодним чином не обмежується термін проведення зазначеного виду перевірок, обмеження стосується лише переліку документів, які можуть бути використані контролюючим органом під час перевірки. Крім того, податковим органом не порушувались приписи діючого законодавства, оскільки ДПІ не нараховувались за результатами перевірки податкові зобов’язання (тобто зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України), а були проведені коригування заявлених сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, тому строк у 1095 днів в даному випадку не підлягає застосуванню.

Представник позивача - Фірми "Профіт-ДОСС" Товариство з обмеженою відповідальністю Шляпников С.С. –в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, що зазначені в позові, позов просив задовольнити.

Представники відповідача - Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова Лавренчук О.В., Доброскок А.Ю. –в судове засідання з’явилися, проти позовних вимог заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Фірма "Профіт-ДОСС" Товариство з обмеженою відповідальністю зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.10.2000 року, ідентифікаційний код 31151790, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.44.)

Фірма "Профіт-ДОСС" Товариство з обмеженою відповідальністю відповідно до свідоцтва № 29872062, яке видано ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість. (а.с. 46)

Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова була проведена невиїзна документальна перевірка Фірми "Профіт-ДОСС" Товариства з обмеженою відповідальністю з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів за квітень 2003р., жовтень 2003р., січень 2004р., лютий 2004р., про що складено акт від 19.10.2009 р. № 4679/07-008/311571790. (а.с. 32-34)

Як відображено в акті, перевіркою було встановлено, що згідно п.п. 15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р. завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів по деклараціям за квітень 2003р., жовтень 2003р., січень 2004 р., лютий 2004р. В зв’язку з вищевикладеним, фірмі «Профіт-Досс»ТОВ, код 31151790 зменшено залишок невідшкодованого бюджетного відшкодування у сумі 2131,00 грн. по деклараціям: за квітень 2003р. - у сумі 184,00 грн., за жовтень 2003р. - у сумі 1661,00 грн., за січень 2004 р. - у сумі 174,00 грн., за лютий 2004 р. - у сумі 112,00 грн.

Підставою для проведення перевірки визначено п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” від 04 грудня 1990 року № 509-XII.

Вказаною нормою передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, конкретні випадки, в яких у податкового органу виникає право на проведення невиїзних та виїзних перевірок повинні бути встановлені в законі.

Як вказано в акті перевірки від 19.10.2009 р. № 4679/07-008/311571790, вид перевірки визначено як документальна невиїзна.

Визначення документальної невиїзної перевірки міститься в п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до якого документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР передбачено право податкового органу на проведення перевірки платника податку, який подав декларацію з податку на додану вартість з від’ємним значенням податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на свій рахунок у банку, а саме, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, терміни проведення документальних невиїзних перевірок по деклараціям з податку на додану вартість за квітень, жовтень 2003 року, січень, лютий 2004 року, станом на жовтень 2009 року вже сплили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується виключно з дотриманням порядку, встановленого законом.

Порядок та умови реалізації права на проведення перевірок податковими органами, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, конкретизовано у статтях 11-1, 11-2 вказаного Закону. Зазначені статті не містять норм, які б надавали право відповідачу на проведення документальної невиїзної перевірки платника податку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні визначені діючим законодавством підстави для проведення документальної невиїзної перевірки Фірми "Профіт-ДОСС" Товариства з обмеженою відповідальністю.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Щодо підстав для винесення Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м.Харкова податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, судом встановлено наступне.

Відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент подання податкових декларацій, по яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення), платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, відображення платником ПДВ в податковій декларації за звітний період суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок платежів з ПДВ, слід вважати його заявою на повернення зазначеної суми саме таким шляхом.

Відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було подано податкові декларації з ПДВ:

- за квітень 2003р. № 18540 від 20.05.03р., в якій відображено напрямок зарахування бюджетного відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів в сумі 979,00 грн.

- жовтень 2003р. № 50514 від 17.11.03р., в якій відображено напрямок зарахування бюджетного відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів в сумі 1661,00 грн.

- січень 2004р. № 2753 від 19.02.04р., в якій відображено напрямок зарахування бюджетного відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів в сумі 174,00 грн.

- лютий 2004р. № 5037 від 18.03.2004р., в якій відображено напрямок зарахування бюджетного відшкодування - у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів в сумі 112,00грн.

Як вбачається з облікової картки платника податку –позивача (а.с. 62-67), даних декларацій з ПДВ (а.с. 68) та підтверджено представником відповідача Доброскок А.Ю. в судовому засіданні, сума бюджетного відшкодування, відображена у декларації за квітень 2003р. у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів в сумі 979,00 грн. була частково погашена в наступних податкових періодах, залишок складає 184,00 грн.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що оскільки податкові декларації, у яких заявлено про відшкодування ПДВ шляхом зарахування його у рахунок майбутніх платежів, було подано у встановлені законом строки, тобто в межах 1095 днів, то висновок відповідача про пропуск позивачем зазначеного строку є безпідставним. Право позивача на повернення сплаченого ПДВ шляхом зарахування його суми в рахунок платежів з ПДВ слід вважати реалізованим з моменту подання декларації, яка є заявою про таке повернення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З дослідженого в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін судом встановлено відсутність у Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова визначених законом підстав для проведення невиїзної документальної перевірки позивача, за результатами якої складено акт від 19.10.2009 р. № 4679/07-008/311571790, а також відсутність порушень в діях позивача при визначенні напрямку спрямування суми бюджетного відшкодування за квітень, жовтень 2003 р., січень, лютий 2004 р. з урахуванням граничних строків, встановлених п.п.15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, а його заперечення ґрунтуються на невірному тлумаченні норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість дій відповідача при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже, про його невідповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2131,00 грн. по деклараціям: за квітень 2003р. - на 184,00 грн., за жовтень 2003р. - на 1661,00 грн., за січень 2004 р. - на 174,00 грн., за лютий 2004 р. - на 112,00 грн. не є законним, а позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі зазначеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 4, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року № 509-XII, ст. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168-97/ВР, ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 112, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фірми "Профіт-ДОСС" Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 20 жовтня 2009 року № 0000450700/0, винесене Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фірми "Профіт-ДОСС" Товариства з обмеженою відповідальністю, код 31151790, суму сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2010 року.

<Сума задоволення ><Текст >

Суддя                                                                       Білова О.В.