Рішення № 93222381, 01.12.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"01" грудня 2020 р.

Справа №639/4246/20

Провадження№ 2/642/1317/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Пашнєва В.Г.,

за участю секретаря Сузанського О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики у розмірі 21 620, 00 грн. та суми судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ВЕЛЛФІН» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги з надання у позику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності.

06.06.2017 між позивачем та відповідачем був укладений Договір позики № 201902 в електронній формі.

За умовами вказаного Договору, позивач надав відповідачу позику в розмірі 500, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позику надано строком на 30 днів (п. 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.

Позивачем належним чином виконані умови договору позики, а саме була перерахована сума позики в розмірі 500, 00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ». Відповідачем отримані грошові кошти в передбачені строки не повернуті, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість зі сплати основного боргу, процентів та прострочених процентів.

Згідно п. 1.5.1. Договору, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,9 процентів від суми позики, але не менше 30,00 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процентів від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 Договору; 1,9 процентів додатково до основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.3. до Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань цим Договором.

Відповідно до п. 1.1., 1.5.1. Договору позики, загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем станом на 05.07.2020 року становить 21 620, 00 грн., з яких 500, 00 грн. – основний борг; 10 717, 50 грн. – заборгованість по відсоткам; 10 402, 50 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.08.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судові засідання не з`явився, про місце, час та дату судового розгляду повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просив суд розглядати справу за його відсутності.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлялася відповідачеві ОСОБА_1 за відомим місцем її реєстрації. Крім того, відповідача ОСОБА_1 неодноразово було повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Відповідач ОСОБА_1 в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі„Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом було встановлено, що 06.06.2017 між позивачем та відповідачем був укладений Договір позики № 201902 в електронній формі.

Порядок і умови надання ТОВ «ВЕЛЛФІН» грошових коштів у позику визначені Правилами надання грошових коштів у вигляді позики, затверджених наказом директора ТОВ «ВЕЛЛФІН» № 2-1 від 27.10.2015 року (далі Правила). В Правилах зазначено, що вони є публічною пропозицією (офертою) ТОВ «ВЕЛЛФІН» в розумінні ст. 641, 644 ЦК України укласти договір позики на умовах, що встановлені Товариством і застосовуються в разі подання фізичною особою-заявником заявки на сайті Товариства за електронною адресою на отримання позики та здійснення інших дій, що передбачають дані Правила (акцепт). Згідно Правил, вони є невід`ємною частиною договору позики.

Відповідно до умов Договору позики № 201902 від 06.06.2017, укладеного між сторонами в електронній формі, позивач надав відповідачу позику в розмірі 500, 00 грн., а відповідач зобов`язався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою. Позику надано строком на 30 днів (п. 1.3 Договору). Відповідно до п. 1.4 Договору, дата перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, за домовленістю сторін вважається датою укладення Договору позики між позичальником і позикодавцем.

Згідно п. 1.5.1. Договору, нарахування процентів за користування позикою проводиться у відповідності до наступних умов: 1,9 процентів від суми позики, але не менше 30,00 грн. за перший день користування позикою; 1,9 процентів від суми позики щоденно за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики, зазначеного в п. 1.3 Договору; 1,9 процентів додатково до основних процентів, від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк, зазначений в п. 1.3. до Договору, у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником своїх зобов`язань цим Договором.

Судом встановлено, що позивачем належним чином виконані умови договору позики, а саме була перерахована сума позики в розмірі 500, 00 грн., що підтверджується повідомленням ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», яке надає ТОВ «ВЕЛЛФІН» технічну можливість для проведення операцій, по якій банк-еквайер здійснює зарахування коштів, згідно з Договором про організацію переказу грошових коштів № ВП-180516-3 від 18.05.2016 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно із ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Частиною 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону.

Згідно зі ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або тож кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається з доводів позовної заяви, відповідач зобов`язання щодо повернення позики не виконав, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка складається з суми позики та процентів за користування позикою.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості, в розмірі 21 620, 00 грн., з яких 500, 00 грн. – основний борг; 10 717, 50 грн. – заборгованість по відсоткам; 10 402, 50 грн. – заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2197,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48; код ЄДРПОУ: 39952398, рахунок IBAN- НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк»; МФО: 300346) заборгованість за Договором позики в розмірі 21 620, 00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛФІН» (місцезнаходження: 03061, м. Київ, вул. Героїв Севастополя 48; код ЄДРПОУ: 39952398, рахунок IBAN- НОМЕР_2 в АТ «Альфа Банк»; МФО: 300346) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2 197, 00 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.Г.Пашнєв