Постанова № 9321369, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-552/10/1770

11 березня 2010 року 19год. 22хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у м.Рівне <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доПриватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Фрост" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державна податкова інспекція в м. Рівне, звернувся з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Фрост" про стягнення податкової заборгованості по податку на прибуток в сумі 217938,81 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі представника. Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся. Заперечень на адміністративний позов не подав. Про причини неявки суд не повідомив. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа розпорядженням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.04.2001 року, відомості про нього включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 06.12.2005 року та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції в м. Рівне з 25.04.2001 року.

Станом на день розгляду справи у суді згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується недоїмка перед бюджетом по сплаті податку на прибуток в сумі 217938,81 грн.

Заборгованість відповідача з податку на прибуток в сумі 217938,81 грн. виникла у зв’язку з несплатою даного податку згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток, яку відповідач самостійно подав до податкового органу.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.5), копією довідки про взяття відповідача на облік платника податків (а.с.13), копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-8), копією довідки Головного управління статистики у Рівненській області, якою підтверджується правовий статус відповідача, як юридичної особи і його місцезнаходження (а.с.15), копією свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.12), розрахунком податкової заборгованості (а.с.3), копією облікової картки відповідача (а.с.6).

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" вручено податкові вимоги форми "Ю1" № 1/1112 від 20.11.2009р. і форми "Ю2" № 2/1253 від 30.12.2009р. (а.с.10,11), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувалися. Та здійснено запис у державний реєстр застав рухомого майна про податкову заставу (а.с. 14).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, встановлено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідач податкове зобов'язання по податку на прибуток не сплатив, уточнюючих розрахунків не подавав.

За правилами п.1.3. ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, є податковим боргом.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості – це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю. <Текст >

Стягнути з відповідача-Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми "Фрост" на користь Державної податкової інспекції у м.Рівне податкову заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 217938 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 81 коп., яку перерахувати на р/р 31113009700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, одержувач – Державний бюджет м. Рівне, код платежу 11021000.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя           <Підпис >                    Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 12.03.2010 року.