Рішення № 93211488, 30.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/11750/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення №0025771409

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві в якому просить суд:визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «ПC» від 20.05.2019 року 0025771409.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перевірки податковим органом було надано всі запитувані ним документи, що підтверджується відсутністю складеного акту про відмову у наданні запитуваних документів. Крім того, ТОВ "Фінансова компанія "Октава фінанс" зазначає, що Відповідач здійснював перевірку відокремленого підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава Фінанс", яке не є юридичною особою, а тому податковий орган мав сформувати письмовий запит та скерувати останній безпосередньо юридичній особі - ТОВ "Фінансова компанія "Октава Фінанс", оскільки у відділенні можуть знаходитися лише ті документи, які підтверджують факти здійснення останнім господарських операцій протягом одного кварталу.

Відповідачем подано до суду відзив, в якому зазначено, що податковим повідомленням-рішенням від 20.05.2019 року № 0025771409 до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 грн. за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених Податковим Кодексом, що є о порушенням п. 85.6 ст. 85 ПК України. Простить відмовити у задоволенні позову

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач є небанківською фінансовою установою, згідно свідоцтва серії ФК№581, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 26.05.2015 та здійснює свою діяльність відповідно до ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Національним Банком України 30.05.2019.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 22.03.2019 року №2166, направлення від 27.03.2019 року №599 та № 600 контролюючим органом проведено фактичну перевірку господарської одиниці обмінний пункт, що розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вул. Аеропортівська, 29, відділення №5 суб`єкта господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс», за наслідком якої складено акт (довідка) фактичної перевірки від 05.04.2019 № 385/15/26/РРО/39628794 (далі - акт перевірки).

У підпункту 2.2.14 пункту 2.2 акту перевірки серед іншого, вказано про наступне: «станом на 05.04.2019 не надано документи, що належать та пов`язані з предметом перевірки, а саме книгу обліку розрахункових операцій, касову книгу, журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти № 300265270/1, контрольні стрічки, банківські виписки та первинні документи».

На підставі Акту перевірки контролюючим від 05.04.2019 № 385/15/26/РРО/39628794 органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року 0025771409, згідно з яким застосовані до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" штрафні (фінансові) санкції у сумі 1020,00 грн за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Позивач вважаючи податкове повідомлення-рішення від 20.05.2019 року № 0025771409 протиправним, оскаржив його до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені заперечення, оцінюючи їх в сукупності, вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі Податковий кодекс).

Згідно п.п.20.1.4 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.61.1 статті 61 Податкового кодексу податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, підпунктом 62.1.3 п.62.1 статті 62 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У пункті 75.1 ст.75 Податкового кодексу вказано, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводиться податковими органами на підставі відповідного рішення керівника (наказу) з урахуванням податкового та спеціального законодавства, поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці, представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі та спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві щодо неможливості проведення перевірки фінансової установи, яка не є юридичною особою, а є структурною одиницею відокремленого підрозділу Позивача.

Відповідно до п.85.2 статті 85 ПК, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно пункту 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України Податкового Кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

З аналізу наведеної норми п.121.1 ст.121 ПК України вбачається, що ненадання платниками податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій є порушенням п. 85.6 ст. 85 ПК України. Ненадання документів може виявлятися як у формі прямої відмови надати документи (їх копії), так і у формі невиконання вимоги контролюючого органу надати оригінали документів чи їх копії.

На думку позивача, визначене оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням порушення позивачем вимог п.85.2 статті 85 ПК України не підтверджене належними та допустимими доказами, оскільки контролюючим органом не надано акту про відмову у наданні витребуваних документів.

Разом з тим, суд вважає безпідставною таку позицію позивача, оскільки до згідно вимог п. 85.6 статті 85 ПК України акт, що засвідчує факт відмови, складається лише у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу, які можуть бути запитані представником контролюючого органу на підставі п. 85.4 статті 85 ПК України.

У свою чергу, п. 85.2 статті 85 ПК України визначає обов`язок платника податків подати оригінал наявних у нього документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки. При цьому, вказана норма прямо встановлює, що такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки, тобто підставою виникнення такого обов`язку не є запит контролюючого органу, а сама обставина початку перевірки. При цьому, положення ПК України не визначають обов`язку податкового органу складати акт, що засвідчує факт відмови виконання платником податків вимог п. 85.2 статті 85 ПК України.

Необхідно зазначити, що обсяг необхідних документів, що мають бути надані контролюючому органу, визначається предметом перевірки.

У даному випадку перевірка позивача проводилась з метою здійснення контролю за дотриманням порядку з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

Однак, у порушення п. 85.2 статті 85 ПК України, як це вбачається з акту перевірки, господарської одиниці обмінного пункту, що розташований за адресою: Одеська область, місто Одеса, вул. Аеропортівська, 29, відділення №5 суб`єктом господарської діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октава Фінанс» не було надано посадовим (службовим) особам контролюючого органу у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки, зокрема, книгу обліку розрахункових операцій, журнал використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. касову книгу, контрольні стрічки банківські виписки та інші первинні документи.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (пункт 44.3 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.6 статті 44 ПК України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Доводи позивача про те, що зазначені вище документи знаходились за її податковою адресою позивача не підтверджено жодними доказами, а відтак не може звільняти позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Оскільки, позивачем не надано суду первинних документів, як доказ підтвердження їх зберігання, а також не надано позивачем доказів надання таких документів контролюючому органу, суд вважає правомірними висновки податкового органу щодо порушення позивачем абз. 2 п. 1 ст. 121 ПК України та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій .

Оскільки вказані обставини підтверджуються актом перевірки, а доводи позивача щодо необхідності складання окремого акту щодо ненадання позивачем витребуваних документів не знайшли свого підтвердження, суд вважає безпідставними заявлені позивачем позовні вимоги у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2019 року № 0025771409.

Тобто, документи пов`язані безпосередньо з операціями купівлі - продажу іноземної валюти мають зберігатись на місці проведення операцій, тому посилання позивача про необхідність направлення запиту безпосередньо до юридичної особи є необґрунтованими та не свідчать про протиправність спірного рішення.

Вказане свідчить про те, що вимога ревізорів про надання копій документів, які стосувались фінансово-господарської діяльності, під час дослідження котрої виявили порушення, відповідає вимогам закону.

Разом з цим, під час проведення перевірки Позивач не надав запитуваних документів.

Пунктом 109.1 ст. 109 ПК України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Аналіз наведених норм вказує, що у разі протиправного ненадання оригіналів документів до перевірки платник податків притягується до відповідальності за ст. 121 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв правомірно при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем же порушень, встановлених про проведенні перевірки відповідача під час судового розгляду справи - не спростовано.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись вимогами ст.ст.2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Октава фінанс" відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур