Вирок № 93210066, 30.11.2020, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/6077/19

№ 1-кп/183/761/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Болкарьової О.В.,

секретаря Гамаскової Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12019040350001555, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, вдови, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

- 06.07.1999 року Новомосковським міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч. 2 ст. 17, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 03.02.2006 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі на з конфіскацією 1/2 частини майна;

- 17.02.2012 року Новомосковським міськрайоннним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 30.11.2012 року Новомосковським міськрайоннним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 24.04.2013 року Новомосковським міськрайоннним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 15.04.2019 року Новомосковським міськрайоннним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки 6 місяців;

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -

за участю прокурора Мельника О.Г.,

захисника Волок Ю.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи особою, що раніше судима за скоєння злочинів, передбачених ст. 185 КК України, які за правилами обчислення строку погашення судимості не погашені і не зняті в передбаченому законом порядку, повторно скоїла заволодіння чужого майна шляхом обману (шахрайство), за наступних обставин.

Так, 25 серпня 2019 року приблизно об 17.30 годині, ОСОБА_1 проходила біля будинку культури "Металург", розташованого по вул. Паланочній, 6, м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, де в цей час знаходився раніше не знайомий їй ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та тримав при собі мобільний телефон марки "Хіаоmі Redmi Note 7 3/32", і в цей час у неї виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи який одразу, тобто 25 серпня 2019 року приблизно о 17.35 годині, ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку культури "Металург", розташованого за вказаною адресою попросила ОСОБА_2 надати належний йому телефон марки "Хіаоmі Redmi Note 7 3/32", під приводом здійснення телефонного дзвінка, на що ОСОБА_2 , погодився та передав останній свій мобільний телефон марки "Хіаоmі Redmi Note 7 3/32", яка відійшла для здійснення дзвінка, тим самим своєю поведінкою створила умови, за яких потерпілий був впевнений в поверненні належного йому майна. Після чого ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, утримуючи при собі мобільний телефон направилась у напрямку вул.Гетьманської, м. Новомосковськ, тобто покинула місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядилася майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3599 гривень.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнала повністю, підтвердила, що зазначене в обвинувальному акті в повному об`ємі відображає обставини скоєного нею злочину і жодної з них вона не оспорює. Від надання детальних показань відмовилася користуючись наявним у неї правом. Підтвердила, що дійсно у вказані в обвинувальному акті дату, час та місце вона заволоділа мобільним телефоном потерпілого, який в подальшому вона заклала у ломбард, а гроші витратила на власні потреби. У скоєному щиро кається.

В судовому засіданні сторони не оспорювали обставини, при яких скоєно кримінальне правопорушення, тому суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст наведених вище обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Крім того, учасникам судового провадження судом роз`яснені вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення встановленою і її дії належить кваліфікувати за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує, як обставину, що обтяжує її покарання згідно ст. 67 КК України рецидив скоєння злочинів.

Щире каяття ОСОБА_1 визнається обставиною, що пом`якшує її покарання.

Крім того, вона вину визнала, скоєний нею злочин відноситься до категорії не тяжких, на обліку у лікаря психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває (а.п.96,97,98), за місцем мешкання характеризується позитивно (а.п.99), потерпілий претензій не має та суворому покаранні не наполягає (а.п.22).

Разом з тим, вирішуючи питання, щодо виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує, що вона є особою, що раніше судима і знову скоїла злочин в період строку випробування за попереднім вироком суду, а тому застосування, до неї ст.ст.69,75КК України є неможливим і виходячи з поняття покарання та його цілей, керуючись ст. 50 КК України, суд вважає необхідним призначити їй покарання виключно у вигляді реального позбавлення волі, в межах передбачених санкцією даної статті.

Під час досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було проведено судово-товарознавчу експертизу №4271-19, вартість якої складає (157*2) 314 гривень (а.п.81), яка підлягає стягненню з обвинуваченої в силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені підлягає вирішенню, згідно з положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винної, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді 2 (двох) років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.04.2019 року, та остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді 2 (двох) років 8 місяців позбавлення волі.

Строк покарання обвинуваченій ОСОБА_1 рахувати з моменту її затримання.

Речові докази:

- договір про надання фінансового кредиту під заставу №96.59078/0 від 25.08.2019 року та диск з записом з камер відеоспостереження з приміщення ломбарду "Імперіал" та СД - диск - залишити в матеріалах кримінального провадження

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта, у сумі 314 гривень.

Копію вироку вручити обвинуваченій ОСОБА_1 , негайно.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд протягом 30 днів лише з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України.

Суддя О.В. Болкарьова