Рішення № 93208795, 26.11.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/4191/18

Провадження № 2/209/29/20

РІШЕННЯ

іменем України

"26" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лобарчук О.О.

при секретарі: Золотих Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах позивача ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, в якому просить суд визнати недійсним договір підряду на організацію роботи з виготовлення та передачі у власність ПВХ конструкцій від 11 лютого 2018 року, укладений між ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 ; визнати недійсним кредитний договір № ANW2F6186600227669, укладений між ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 ) та Публічним акціонерним товариством "Акцент-Банк" ( 14360080).

В обґрунтування свого позову вказав, що 11 лютого 2018 року до позивача в квартиру звернулися невідомі йому особи з пропозицією встановлення металопластикових вікон. Також позивачу було роз`яснено, що вказана пропозиція є вкрай вигідною та банком буде надано розстрочку. Оскільки позивач не міг чітко керувати своїми діями через поганий стан здоров`я, він погодився підписати договір на встановлення металопластикових вікон. Одразу ж після підписання договору позивача відвезли до магазину «Ельдорадо», в якому він підписав, як він вважав, договір на розстрочку сплати послуг на встановлення вікон. Після чого його відвезли додому. Цього ж дня до квартири позивача приїхала його донька, яка вивчивши документи, роз`яснила позивачу, що ним підписані договори на встановлення вікон та на кредит у ПАТ «Акцент-банк» на невигідних умовах. Ціна виготовлення та встановлення вікон відповідно до договору становить 10750,00 грн., а загальна вартість кредиту відповідно до графіку погашення кредиту, становить 22631,27 грн., тобто подвійну вартість самих вікон. Після цього позивачем було складено дві заяви: одна на адресу ПП ОСОБА_3 щодо розірвання договору на встановлення металопластикових вікон від 15 лютого 2018 року, інша - ПАТ «Акцент-банк» щодо розірвання кредитного договору від 14 лютого 2018. Але у розірванні договорів позивачу було відмовлено. Вважають, що вказані договори підлягають визнанню недійними.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 26 грудня 2018 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.16)

22 лютого 2019 року представник відповідача ФОП ОСОБА_3 - адвокат Мисечко К.О. надала до суду відзив на позовну заяву в якому вказано, що ОСОБА_4 зареєстрована як фізична особа підприємець та займається діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. В рамках цієї діяльності між нею та ООО “Престиж Групп” заключений договір про надання товару — металопластикових конструкцій у м.Дніпро. Згідно договору строк постачання товару складає від 3 до 14 робочих днів з дня надходження на рахунок ООО “Престиж Групп” грошових коштів від неї, як ФОП в рахунок сплати товару. Відповідач не заперечує наступну обставину: дійсно 11.02. 2018 року між ФОП ОСОБА_4 та позивачем був складений договір по організації робіт по виготовленню і передачі у власність ПВХ конструкцій за розцінками виконавця. Згідно до п. 1.1. вищевказаного договору, виконавець забов язується організувати роботи по виготовленню і передачі у власність ПВХ конструкцій за розцінками виконавця. Згідно з письмовим договором, який підписав позивач, замовник підтвердив, що йому в повному обсязі надана інформація про товар, умови оплати та доставки. Замовником уважно прочитаний договір і додаток до нього, без будь-якого примусу, з повним розумінням його змісту. Волевиявлення учасників угоди було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено у формі, встановленій законом, і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Хвороби на які посилається позивач не є свідоцтвом його недієздатності, також правоспособність позивача та його свідомість підтверджується його договором з адвокатом. До вищевказаного договору додаються креслення, на яких вказані розміри, конфігурація, найменування конструкції. Підпис замовника на кресленнях вказує на її згоду з конфігурацією, розмірами, маркуванням та якістю зазначених профілів. ПВХ конструкції, фурнітура відповідає нормам ДСТУ, про що свідчить сертифікат відповідності. Завод-виробник діє на підставі усіх належних документів, а також на основі договору між підприємством, яке, згідно п. 1.1. договору зобов язане організувати роботи по виготовленню та надання у власність ПВХ конструкцій. Позивач отримав кредит у фінансовій установі (ПАТ «Акцент-Банк») та одержав споживчий кредит для оплати вартості товару на придбання конструкцій. Перший внесок був позивачем переведений 11.02.2018 року. Після укладення договору виконавцем були проведені роботи по виконанню замовлення, а саме, заміри, виїзд майстра, оформлення заявки заводу виробнику, що вимагають витрат. Банком 12.02.2018 було переведено грошові кошти. В свою чергу, одразу було зроблено замовлення на завод-виробник та оплата від 13.02.2018 року, що підтверджується квітанцією. Замовлення було відправлено в роботу після зарахування коштів на рахунок підприємства, а саме: 14.02.2018 року. Роботу по розкрою склопакетів було виконано 14.02.2018 року та розпочато роботу по виготовленню металопластикового профіля по розмірам узгоджених з замовником. Замовлення по спірному договору було відвантажено з заводу на доставку замовнику 26.02.2018 року. 28.02.2018 року замовлення в строк, передбачений договором було доставлено позивачу, але він відмовився від прийняття конструкцій, про що свідчить відповідний акт. Лист від позивача про розірвання договору був отриманий позивачем 15.02.2018 року, коли замовлення вже було майже виконано . В цьому листі позивач посилається на незгоду з вартістю замовлення, яка вказана в договорі та з умовами кредитування, а не на невідповідність договору вимогам закону. Крім того, як вказує позивач, він не одразу ж виявив свою незгоду з цими умовами, а тільки через 5 днів. Про неможливість розторгнення договору позивачу було направлено відповідь на заяву. Просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, в зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не являється спеціалістом в галузі права, вона вимушена звернутися за професійною правовою допомогою к адвокату та заключити договір про надання юридичних послуг. В зв`язку з чим понесла певні витрати, що підтверджується попереднім розрахунком та відповідною квитанцією , тому просить стягнути з позивача не користь відповідача судові витрати у розмірі 1000 грн.

28.02.2019 року відповідачем Акціонерне товариство "Акцент-банк" був наданий Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому вони зазначили наступне.

По-перше, щодо не усвідомлення значення та наслідків своїх дій та відсутності вільного волевиявлення. Основним аргументом для визнання кредитного договору позивач зазначає той факт, що він страждає на тяжкі захворювання та на момент укладання вищезазначених договорів не усвідомлював наслідків своїх дій та не міг ними керувати. Позивач не визнаний судом в порядку ст.ст.36,39 ЦК України обмежено дієздатним чи недієздатною особою, тому підтвердити знаходження позивача в зазначеному стані може лише експерт, жодним іншими доказами вказаний факт підтвердити неможливо. Відповідно до ст. 81 ЦПК України саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

По-друге, щодо права на відмову від споживчого кредиту. згідно до ст.15 ч.1-3 Закону України "про споживче кредитування", споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладання договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, в тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі ( у паперовому або електроному вигляді з накладанням електроних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути завірене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Кредитні кошти позивач отримав саме він, оскільки за його ж розпорядженням Банк того ж дня перерахував кошти з його кредитного рахунку на рахунок його контрагента (11.02.2018 року) за договором про виготовлення МПК (копію меморіального ордеру додають).

Просять відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. У разі визнання кредитного договору укладеного між ОСОБА_1 недійним застосувати наслідки недійсності правочину згідно до ст. 126 ч.1 ЦК України та ст.1057-1 ч.1 ЦК України та стягнути з ОСОБА_1 на їх користь суму в розмірі 10750 грн. (а.с.51-52)

24.01.2019 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Демінов О.І. подав письмове клопотання про призначення по цивільній справі судову психологічно-психіатричну експертизу.(а.с.62)

Ухвалою суду від 27.06.2019 року задоволено клопотання представника позивача т апо цивільній справі призначено судову психолого-психіатричну експертизу, провадження по цивільній справі зупинено. (а.с.77)

Ухвалою суду від 08.09.2020 року відновлено провадження по цивільній справі.(а.с.82)

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача- адвокат Демінов О.І. в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі та не заперечує проти винесення рішення.

Відповідач ПАТ "Акцент-Банк"позовні вимоги не визнали повністю, про що вказала у заяві. Просить розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвоката Мисечко К.О. позовні вимоги не визнала повністю, про що вказала у заяві. Просить розглянути справу у її відсутність.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Суд, враховуючи думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що відповідно до індивідуального номеру зяви № 00271(5) від 11.02.2018 року ОСОБА_1 уклав Договір із ФОП " ОСОБА_3 , відповідно до якого він оплатив 10750 грн., а ФОП " ОСОБА_3 зобов`язалася виготовити МПК (а.с.5)

Відповідно до заяви позичальника НОМЕР_2 ОСОБА_1 отримав у АТ "Акцент-Банк" з перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок ФОП ОСОБА_5 (а.с.6,7)

14 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до голови правління ПАТ "Акцент-банку" з проханням анулювати договір № ANW2F6186600227669 отриманий ним 11.02.2018 року, оскільки він сумнівається в порядності ФОП ОСОБА_3 (а.с.8)

15.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до ФП ОСОБА_3 із заявою про розірвання договору № АР00271(5) в зв`язку з нав`язуванням невигідних умов. (а.с.9)

21.02.2018 року - ФОП ОСОБА_3 надала відповідь ОСОБА_1 на його звернення .(а.с.10)

22.02.2018 року А-Банком була надана відповідь на звернення ОСОБА_1 (а.с.11)

18.10.2018 року на запит адвоката Демінова О.І. надана відповідь з КНП КМР "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1", відповідно до якої ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи з 2013 року безстроково, знаходиться на обліку у лікаря-невропатолога, лікаря-ендокринолога. (а.с.12,13)

Відповідно до Договору № 024 від 08.01.2018 року між Постачальником ТОВ "Престиж груп" та ОСОБА_3 укладено Договір про поставку та передання у власність Покупця наступного товару: металопластикові конструкції, а Покупець зобов`язується замовляти, приймати та оплачувати Товар- металопластикові конструкції. Цим Договором ОСОБА_6 надає статус Покупцю офіційного представника Фірми в Дніпропетровській області. (а.с.35-38)

Відповідно до Листа-Зобов`язання ПАТ "Акцент-банк" повідомив про прийняття рішення про надання споживчого кредиту ОСОБА_1 на придбання у торговій організації "ФОП ОСОБА_3 " товару металопластикові конструкції загальна вартість 10750 грн. (а.с.39,40)

Відповідно до Акту прийома-передачі та Доповідної записки від 28.02.2018 року відповідно до якої ОСОБА_1 відмовився приймати ПВХ конструкції.(а.с.41,42)

Згідно відповіді на адвокатській запит вбачається, що оплата рахунку-фактури від 12.02.2018 року до Договору від 11.02.2018 року була здійснена 13.02.2018 року, замовлення було виготовлено та відвантажено з заводу на доставку замовнику 26.02.2018 року. (а.с.43)

Відповідно до Меморіального ордеру від 11.02.2018 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 10750 грн. (а.с.53)

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено оплатний, двосторонній, консесуальний договір про виконання робіт за винагороду - договір побутового підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема відповідно до частин 1, 3, 5 зазначеної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

На підставі ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Таким чином, за змістом ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 230 ЦК України правочин може бути визнано вчиненим під впливом обману у випадку навмисного, цілеспрямованого введення іншої особи в оману стосовно фактів, які впливають на вчинення правочину. Ознакою омани є умисел. Встановлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Судом встановлено, що умови погоджені із замовником і добровільно ним прийняті. Зміст і умова угоди не суперечить вимогам ст. 203 ЦК України. Позивач не був введений в оману щодо умов договору та обставин, що мають істотне значення. Суттєве значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, властивостей і якостей речі які, істотно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Позивач не був введений в оману щодо обставин, які мають істотне значення. Всі умови оплати були обумовлені в договорі і прийняті замовником, про що свідчить його підпис на договорі.

Крім того, після підписання договору споживчого підряду та визначення вартості послуг, позивач звернувся до банківської установи, де за його заявкою було оформлено споживчий кредит у розмірі, достатньому для оплати виконуваних робіт за вказаним договором. Тобто позивач був достовірно обізнаний про вартість послуг, а тому суд не приймає доводи позивача та його представників про те що відповідачем було введено в оману позивача .

Так, до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів (ч. 3 ст. 865 ЦПК України)

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі у разі отримання ним грошових коштів.

Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується щодо: 1) договорів про споживчий кредит, виконання зобов`язань за якими забезпечено шляхом укладення нотаріально посвідчених договорів (правочинів); 2) споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит, встановленого частиною першою цієї статті.

Як встановлено із відповіді ТОВ "Престиж" на адвокатській запит, оплата рахунку-фактури від 12.02.2018 року до Договору від 11.02.2018 року була здійснена 13.02.2018 року, замовлення було негайно відправлено вроботу, 14.02.2018 року було розпочато роботу по розкрою склопакетів та виготовленню металопластикового профіля по розмірам узгодженим з замовником. Замовлення виготовлено та відвантажено з заводу на доставку замовнику 26.02.2018 року. (а.с.43)

Відповідно додатку № 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 172 затверджено перелік товарів належної якості не підлягаючих обміну та поверненню. Згідно даного переліку, скло нарізане під розмір, позначений замовником поверненню не підлягає.

З огляду на те, що саме до отримання ФОП ОСОБА_3 відмови позивача від договору споживчого підряду ( дата заяваи про відмову 15.02.2018 року), вже було фактично нарізане скло та виконано роботу по розкрою склопакетів за цим замовленням, тому до виниклих спірних правовідносин підлягають застосуванню положення ч. 6 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування», згідно яких право на відмову від договору про споживчий кредит не застосовується до споживчих кредитів, наданих на придбання робіт (послуг), виконання яких відбулося до закінчення строку відмови від договору про споживчий кредит, встановленого частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

ФОП ОСОБА_3 виконала зобов`язання за договором. Заказ, згідно договору був виготовлений, доставлений та відвантажений. Згідно доповідних записок від 28.02.2018 року доставка замовлення була здійснена у строк, передбачений договором, але позивач відмовився приймати замовлення (а.с.41,42).

Статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ФОП ОСОБА_3 отримала письмову заяву про відмову від договору вже на момент фактичного виконання робіт по розкрою склопакетів та по виготовленню металопластикового профілю по розмірам, узгодженим з замовником, право на відмову від договору про споживчий кредит не може бути застосовано.

Суд також не приймає до уваги свідчення представника позивача про те, що на момент укладання договору позивачне міг усвідомлювати своїх дій, оскільки мав тяжкі хвороби- цукровий діабет середньої форми, проблеми із серцем .

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували цю обставину суду не надано, а тому суд розцінює це як спробу позивача уникнути відповідальності та мінімізувати свої грошові зобов`язання за укладеними договорами.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували цю обставину суду не надано, а тому суд розцінює це як спробу позивача уникнути відповідальності та мінімізувати свої грошові зобов`язання за укладеними договорами.

Крім того, в судовому засіданні беззаперечно було встановлено, що позивач ОСОБА_1 власноручно та добровільно підписав договір за індивідуальним номером замовлення № 00271(5) від 11.02.2018 року із ФОП " ОСОБА_3 , відповідно до якого він оплатив 10750 грн., а ФОП " ОСОБА_3 " зобов`язалася виготовити МПК (а.с.5) , що свідчить про те, що він був ознайомлений з умовами зазначених договорів.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів підряду на організацію з виготовлення та передачі у власність ПВХ конструкції від 11.02.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 , та визнання недійсним кредитного договору № ANW2F6186600227669 від 11.02.2018 року, укладений між ОСОБА_7 та Публічним акціонерним товариством "Акцент-банк" відмовити.

Оскільки згідно із ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне віднести судові витрати з розгляду справи за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. 15 10, 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене доДніпровського апеляційного суду до або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 01 грудня 2020 року.

Суддя О.О. Лобарчук