Рішення № 93205476, 30.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2020 року м. Рівне №460/6061/20Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області по відмові ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити базовий посадовий оклад, який складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2020, із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Указом Президента України від 18.04.1997 № 342/97 його призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області. Постановою Верховної Ради України від 04.07.2002 № 57-IV був обраний суддею Рівненського міського суду Рівненської області безстроково. Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.07.2018 № 2234/0/1518 звільнено з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області у відставку, а 27.08.2018 відрахованого зі штату Рівненського міського суду Рівненської області. З 28.08.2018 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI. Вказує про те, що 04.03.2020 за №298-04/20 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Рівненській області видано довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді від 02.03.2020 №52 для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. У вказаній довідці зазначено про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці складає 107202,00 грн., у тому числі, зокрема, посадовий оклад - 63060,00грн. Проте, посадовий оклад у вказаній довідці був зазначений без застосування регіонального коефіцієнта 1,1. У зв`язку з чим, позивач 05.03.2020 звернувся до відповідача з заявою, в якій серед іншого просив у разі застосування з 01.01.2020 при визначенні посадового окладу судді Рівненського міського суду регіонального коефіцієнту 1,1 видати йому відповідну довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,1 для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. 01.07.2020 відповідачем надано відповідь, в якій повідомлено про те, що згідно штатного розпису Рівненського міського суду на 2020 рік, суддя, які здійснюють правосуддя в суді, затверджено посадовий оклад в розмірі 69366 грн., іншим - 63060 грн. Крім того, зазначено, що оскільки позивач не здійснює правосуддя, то видати довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,1 немає підстав. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалу суду від 20.08.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачем отримано 12.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.19).

26.10.2020, у встановленні судом строки, відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивач був звільнений з посади судді Рівненського міського суду 10.07.2018 у відставку та з того часу правосуддя не здійснює, тому видати довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнта 1,1 в територіального управління немає (а.с.20-24).

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву та з`ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає.

Указом Президента України від 18.04.1997 № 342/97 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рівненського міського суду Рівненської області.

Постановою Верховної Ради України від 04.07.2002 № 57-IV ОСОБА_1 обраний суддею Рівненського міського суду Рівненської області безстроково.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 10.07.2018 №2234/0/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області у відставку, а 27.08.2018 відрахованого зі штату Рівненського міського суду Рівненської області.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області з 28.08.2018 та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

04.03.2020 за №298-04/20 Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Рівненській області, судді у відставці ОСОБА_1 видано довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді від 02.03.2020 №52. Зі змісту вказаної довідки вбачається, що позивач був звільнений з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області 27.08.2020, таж роботи на посаді судді на момент звільнення становив понад 30 (тридцять) повних років, який давав право на щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70%, та суддівська винагорода працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2020 всього становить: 107202,00грн, у тому числі: оклад 63060,00грн., доплата за вислугу років 70% - 44142,00грн. (а.с.6).

Судом встановлено, що 05.03.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив: - надати інформацію про те, чи застосовується з 01.01.2020 при визначенні посадового окладу судді Рівненського міського суду Рівненської області регіональний коефіцієнт 1,1 та який розмір посадового окладу судді Рівненського міського суду Рівненської області встановлено згідно штатного розпису з 01.01.2020; - у разі застосування з 01.01.2020 при визначенні посадового окладу судді Рівненського міського суду Рівненської області регіонального коефіцієнту 1,1, видати відповідну довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1 для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (а.с.7-8).

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області листом від 01.04.2020 №411-05/20, на заяву позивача від 05.03.2020 щодо застосування регіонального коефіцієнта при визначенні посадового окладу судді для надання довідки для перерахунку раніше призначеного щомісячного грошового утримання, повідомило, що з метою врегулювання даного питання та однакого підходу до застосування відповідної норми закону Державною судовою адміністрацією України 12.03.2020 направлено до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України (а.с.9).

Листом від 01.07.2020 №731-01/20 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області відмовило позивачу у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,1, оскільки позивач звільнений з посади судді Рівненського міського суду 27.08.2018 та з того часу правосуддя не здійснює (а.с.10).

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді з урахуванням регіонального коефіцієнту протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 130 Конституції України передбачає, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII).

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 142 Закону №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці залежить саме від розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до ч.1-2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно з ч.3 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:

1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

3) судді Верховного Суду - 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Частиною 4 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що до базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти:

1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб;

2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб;

3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.

У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.

Приписи частини 5-8 статті 135 Закону 1402-VIII встановлюють розміри щомісячних доплат: за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності; виплачується щомісячна доплата за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Відповідно до ч. 10 ст. 135 Закону №1402-VIII суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.

Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Складовою суддівської винагороди є посадовий оклад.

При цьому, ч.3 ст.135 Закону №1402-VIII визначено поняття базового розміру посадового окладу та ч.4 ст.135 Закону №1402-VIII встановлена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів.

Зі змісту наведених приписів ст.135 Закону №1402-VIII можна зробити висновок, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складаються з базового розміру посадовою окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.

Тобто, передбачений ч.4 ст.135 Закону №1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.

Як було встановлено судом рішенням Вищої ради правосуддя від 10.07.2018 №2234/0/15-18 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Рівненського міського суду Рівненської області у відставку, а 27.08.2018 відрахованого зі штату Рівненського міського суду Рівненської області.

З листа відповідача від 01.07.2020 №731-01/20 судом встановлено, що діючим суддям Рівненського міського суду Рівненської області виплачується суддівська винагорода, яка складається, зокрема, з посадового окладу до якого застосовується регіональний коефіцієнт 1,1.

При цьому суд зазначає, що оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до суддівської винагороди діючого судді, то вказаний регіональний коефіцієнт повинен також враховуватися при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Водночас, суд вважає безпідставними та необґрунтованими твердження відповідача про те, що регіональний коефіцієнт застосовується до посадового окладу тільки працюючих суддів та не може враховуватися при виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, так як норми, яка б встановлювала заборону чи обмеження щодо застосування регіонального коефіцієнта при визначенні грошового утримання суддів у відставці, як на час виходу судді у відставку так і на час розгляду справи, законодавство не містить.

Суд звертає увагу на те, що будь-яких обмежень щодо врахування регіонального коефіцієнта при визначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пю7 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов`язків судді. В цьому ж рішенні Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/20П вказав на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 №3-рп/2013 зазначено, що конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання).

В абзаці 2 пункту 7 рішення від 03.06.2013 № 3-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що право на щомісячне довічне грошове утримання не може бути звужене встановленням обмеження в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, що знижує досягнутий рівень гарантій незалежності суддів, суперечить вимогам частини першої статті 126 Конституції України.

Конституційний Суд України в Рішенні від 08ю06.2016 №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Згідно з п.3 Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016, щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про Закон про статус суддів від 10.07.1998, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (п. 6.4).

У Рекомендації Комітету Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 №12 (2010) зазначено: оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці (п.54).

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області по відмові позивачу у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту підлягає до задоволення.

Оскільки відповідач протиправно не видав позивачу довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту, то належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити базовий посадовий оклад, який складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2020, із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

У сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840, 80 грн. Оригінал квитанції знаходиться в матеріалах справи (а.с.11).

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (вул. Симона Петлюри, 10, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ 26259988) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області по відмові ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнту 1,1, передбаченого п.1 ч.4 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, відповідно до ч.3 та ч.4 ст.135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, видати ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначити базовий посадовий оклад, який складає 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2020, із застосуванням до базового розміру посадового окладу регіонального коефіцієнта 1,1.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області судовий збір у розмірі 840, 80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2020 року.

Суддя Л.А. Жуковська