Рішення № 93205477, 30.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2020 року м. Рівне №460/5227/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доТериторіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмову начальника Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про зарахування позивачу до стажу роботи на посаді судді період проходження служби в Збройних Силах, яка оформлена листом від № 724-03/20; зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби за період з грудня 1983 року по грудень 1985 року, згідно з приписами частини шостої статті 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції від 03 серпня 2010 року та пунктів 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року № 283.

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що станом на дату зарахування на посаду судді (10.11.2010), позивач має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки - стаж державної служби, який здобутий ним під час проходження служби в Збройних Силах за період з 15.12.1983 по 04.12.1985 року. У зв`язку з чим Володимирецьким районним судом Рівненської області було прийнято відповідний наказ від 05.06.2020 №5-к «Про встановлення стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу вислугу років та здійснення перерахунку суддівської винагороди судді ОСОБА_1 », з урахуванням змін, внесеними наказом від 03.06.2019 № 4-к. Проте, відповідачем такі накази залишені без виконання. Вважає, що такі дії відповідача прямо суперечать чинному законодавству України. Просив позов задовольнити повністю.

22.07.2020 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. У вказаний судом строк такі недоліки позивачем усунуті.

Ухвалою суду від 28.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому вказує на те, що згідно абзацу 34 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17 у якій йдеться про зобов`язання господарського суду Житомирської області стосовно судді ОСОБА_2 . Однак, в зазначеній постанові не вирішуються зобов`язання територіального управління стосовно судді Закревського Л.В., тому вказана постанова не може бути підставою для видання вищевказаного наказу. Крім того, оскільки в наказі йдеться про зарахування стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років часу військової служби у Збройних Силах, посилання в преамбулі Наказу №4-к на пункт 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ від 03.05.1994 №283 є безпідставним, оскільки ця норма не передбачає зарахування до стажу державної служби часу військової служби у Збройних силах. Також до Наказу 4-к не було додано розрахунку стажу державної служби, що слугувало для направлення вказаного наказу для опрацювання до Володимирецького районного суду листом від 11.06.2020 №664-05/20. На електронну адресу територіального управління 16.06.2020 року надійшла копія наказу Володимирецького районного суду від 05.06.2020 №5-к «Про встановлення стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу вислугу років та здійснення перерахунку суддівської винагороди судді ОСОБА_1 » Оскільки, у вказаному наказі в розрахунку невірно вказані періоди роботи, стаж та розмір доплати у відсотках, Володимирецькому районному суду надісланий лист від 11.06.2020 №664-05/20 для приведення Наказу №5-к у відповідність. Однак, Наказ4-к та Наказ №5-к не були приведені Володимирецький районним судом у відповідність до вимог чинного законодавства. Зокрема, відповідачем зазначено, що відповідно до Положення про територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області, затвердженого головою ДСА України 25.09.2015 року основним завданням ТУ ДСА України в Рівненській області є організаційне забезпечення місцевих загальних судів Рівненської області з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. За наведених обставин просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

11.11.2020 позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що у відзиві відповідач не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог, доводи, викладені у відзиві, спрямовані лише на те, щоб унеможливити та затягнути зарахування до стажу роботи службу у «Збройних Силах» за період з грудня 1983 року по грудень 1985 року, згідно приписів частини шостої статті 44 ЗУ «Про статус суддів», в редакції від 03 серпня 2010 року на пунктів 2 ,3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283, і жодним чином не вказують на дійсні обставини даної справи. Крім того, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що видані накази Володимирецького районного суду є незаконними чи протиправними. З підстав наведених в позовній заяві просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено наступне.

З 15.12.1983 по 04.12.1985 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах (а.с.7-8).

Указом Президента України від 10.11.2010 № 951, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області строком на 5 років, а Указом Президента України від 12.06.2017 № 157 - на посаду судді Володимирецького районного суду Рівненської області безстроково (а.с.9-10).

03.06.2020 Володимирецьким районним судом Рівненської області винесено наказ за №4-к «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років та здійснення перерахунку суддівської винагороди судді ОСОБА_1 » (а.с. 12), згідно з яким, з урахуванням змін, внесеними наказом від 05.06.2020 № 5-к (а.с. 13), позивачу зараховано з 05.06.2020 до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу вислугу років, враховуючи час військової служби у Збройних Силах; встановлено з 05.06.2020 щомісячну доплату за вислугу років - у розмірі 80% посадового окладу, стаж роботи якого, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років, становить більше 35 років (35 років 8 місяців 23 дні); зобов`язано відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСА в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 за період роботи з 10.11.2010 по 05.06.2020 з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років, а саме за період роботи: 10.11.2010 - 31.12.2011 - 40%; 01.011.2012 - 03.11.2015 - 60%; 04.11.201 5 - 11.09.2019 - 70%; 02.09.2019 - 05.06.2020 - 80%.

03.06.2020 та 16.06.2020 вказані накази отримані відповідачем, однак листами від

11.06.2020 за № 664-05/20 та від 26.06.2020 за № 724-03/20 такі залишені відповідачем без задоволення (а.с.14-15).

Дані листи мотивовані тим, що підставою для видання наказів стала постанова Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17, проте, в зазначеній постанові йдеться про зобов`язання Господарського суду Житомирської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стажу державної служби. В зазначеній постанові не вирішуються зобов`язання територіального управління стосовно судді Закревського Л.В., тому територіальне управління вважає, що відсутні правові підстави для видання вищевказаного наказу та його виконання.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Організацію судової влади, судоустрій і статус суддів в Україні визначають Конституція України та Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402- VIII (далі - Закон № 1402-УПІ).

Статтею 135 Закону № 1402-УІІІ встановлено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2).

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - ЗО відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше ЗО років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу (ч.5).

Відповідно до ч.1 ст.137 Закону № 1402-УІІІ, до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Разом з тим, 05.08.2018, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 12.07.2018 № 2509-УІИ, статтю 137 Закону № 1402-УІІІ доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом 4 пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402- VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

10.11.2010, на підставі Указу Президента України від 10.11.2010 № 951, ОСОБА_1 зараховано у штат Володимирецького районного суду Рівненської області на посаду судді в межах п`ятирічного строку.

Тобто, призначення позивача на посаду судді вперше, відбулося 10.11.2010.

У період з 30.07.2010 до 30.09.2016, організацію судової влади, судоустрій і статус суддів, було врегульовано Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-УІ (далі - Закон №2453-УІ), який визначав організацію судової влади при призначенні суддів на посаду вперше.

Стаття 129 Закону № 2453-УІ визначала, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (ч.2).

Водночас, пунктом 2 Розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 2453-УІ передбачалося, що статті 43, 44 Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992 № 2862-ХІІ (далі - Закон №2862-ХІІ) втрачали чинність з 1 січня 2011 року.

Згідно з пунктом 11 Розділу XIII «Перехідні положення» Закону №2453-УІ, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Отже, приймаючи підпункт 1 пункт 2 Розділу XII та пункт 11 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону № 2453-УІ, законодавець не розмежував зарахування стажу для суддів, які призначені або обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом та суддям, які були призначені на посаду після набрання чинності цим Законом, а лише уточнював для останніх період, протягом якого вони мають право на зарахування стажу відповідно до Закону № 2862- ХІІ.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17 (№К/9901/45949/18) та від 14.11.2018 у справі № 804/4305/17 (№К/9901/31209/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, на час призначення позивача на посаду судді вперше (10.11.2010), вимоги статті 44 Закону №2862-ХІІ продовжували свою дію до 01.01.2011 та поширювалися на суддів призначених до цієї дати.

Частиною 6 статті 44 Закону № 2862-ХІІ визначено, що для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.

Відповідно до абзацу 3 пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (який був чинним на момент призначення позивача на посаду судді вперше) визначено, що до стажу державної служби зараховується час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Матеріалами справи підтверджено що ОСОБА_1 в період з 15.12.1983 року по 04.12.1985 року перебував на службі в Збройних Силах, що становить 1 рік 11 місяців 19 днів.

А тому зважаючи на викладений аналіз, суд робить висновок, що позивач відповідно до частини 6 статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 №2862-ХІІ, пункту 2 Порядку №283 має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років, - стажу державної служби за період з 15.12.1983 року по 04.12.1985 року.

У рішенні від 11.10.2005 № 8-рп/2005, Конституційний Суд України вказав, що надання судді матеріального захисту є гарантією забезпечення його незалежності. Разом з тим будь-яке зниження рівня гарантій незалежності суддів суперечить конституційній вимозі неухильного забезпечення незалежного правосуддя.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правові позиції щодо гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення, зокрема у рішеннях від 24.06.1999 №6-рп/99 (справа про фінансування суддів), від 20.03.2002 №5рп/2002 (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій), від 01.12.2004 №19-рп/2004 (справа про незалежність судців як складову їхнього статусу), від 11.10.2005 №8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), від 18.06.2007 №4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), від 03.06.2013 №3рп/2013, від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне утримання суддів у відставці).

У рішенні від 14.12.2011 №18-рп/20П, Конституційний Суд України вказує на неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, і відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 визначив, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності суддів.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії «Про статус суддів» (Лісабон 08-10.07.1998), за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1).

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011, від 20.12.2016 №7-рп/2016 зазначає, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто, набуте право не може бути скасоване, звужене.

Таким чином, позивач має право на зарахування до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки - стаж державної служби, який здобутий ним під час проходження служби в Збройних Силах за період з 15.12.1983 року по 04.12.1985 року.

Згідно з інформації, викладеної в спільному листі Вищої ради правосуддя, Верховного Суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України від 05.11.2018 № 41783/0/9-18, № 2664/0/2-18, № 01-6757/18, № 9рс-1112/18. № 1-22433/18, № 02/3878 «Про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді», адресованого всім апеляційним та місцевим судам, суди, враховуючи положення ч. 2 ст. 137 та абз. 4 п. 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-УІІІ, видають накази про зарахування (перерахунок) стажу роботи на посаді судді з 05.08.2018.

Водночас, у листі від 31.05.2019 № 11-14516/19 «Про оплату праці», адресованого всім апеляційним та місцевим спеціалізованим судам, а також головам територіальних управлінь Державної судової адміністрації України, Державна судова адміністрація України зазначає, що з метою забезпечення виконання висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17, що є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, просимо здійснити перерахунок суддівської винагороди суддям, яких було призначено чи обрано з 3 серпня 2010 року по 1 січня 2011 року.

Саме на вимогу чинного законодавства та на виконання вказаного листа Державної судової адміністрації України, Володимирецьким районним судом Рівненської області винесений наказ від 03.06.2020 №4-к «Про встановлення щомісячної доплати за вислугу років та здійснення перерахунку суддівської винагороди судді ОСОБА_1 » з урахуванням змін, внесеними наказом від 05.06.2020 №5-к, який відповідачем залишений без виконання.

Відповідно до вимог Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19, Державна судова адміністрація України (ДСА України) є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом (п.1).

ДСА України здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади з метою створення належних умов функціонування судів і діяльності суддів організаційне забезпечення становлять заходи матеріально-технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду (п.2).

Територіальними органами ДСА України є територіальні управління Державної судової адміністрації України (далі - територіальні управління) (п.3).

ДСА України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, рішеннями Вищої ради правосуддя, з`їзду суддів України, а також цим Положенням (п.4).

Відповідно до змісту Типового положення про територіальні управління Державної судової адміністрації України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Державної судової адміністрації України від 15.07.2015 №104, основним завданням територіальних управлінь є організаційне забезпечення діяльності місцевих судів та фінансове забезпечення місцевих загальних судів з метою створення належних умов для діяльності судів, суддів цих судів та забезпечення роботи органів суддівського самоврядування. Організаційне забезпечення становлять заходи матеріально- технічного, кадрового, інформаційного, організаційно-технічного характеру, ведення судової статистики, діловодства та архіву суду (п.3).

До повноважень територіальних управлінь входить, зокрема, забезпечення належних умов діяльності місцевих судів у межах повноважень, визначених законом; забезпечення у межах повноважень, визначених законом, незалежності, недоторканності та безпеки суддів у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами, правоохоронними органами (п.4).

Викладене свідчить про те, що відповідач, як територіальний орган ДСА України, не наділений повноваженнями залишати без задоволення рішення місцевого суду, спрямоване на забезпечення належних умов його діяльності шляхом реалізації гарантії забезпечення незалежності суддів, зокрема, судді Володимирецького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 .

Водночас, такі дії відповідача суперечать змісту листа від 31.05.2019 № 11-14516/19 «Про оплату праці», виданого Державною судовою адміністрацією України, територіальним управлінням якої є відповідач.

Крім того, згідно з ч. 5 ст. ІЗ Закону № 1402-УІІІ, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Дана норма не потребує додаткового тлумачення, оскільки вказує на обов`язковість висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відтак, посилання відповідача на те, що постанова Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 806/2963/17 не вирішує зобов`язання територіального управління стосовно судді Закревського Л.В. і не може бути підставою зарахування до стажу роботи ОСОБА_1 стажу держави служби та здійснення перерахунку суддівської винагороди, є безпідставними та необґрунтованими.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних дій, а відтак, позов підлягає до задоволення повністю.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, проте суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки встановлення судового контролю віднесено до дискреційних повноважень суду, суд не вбачає необхідності у даному спорі встановлювати судовий контроль.

За приписами ч.1 ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодовуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Рішення ухвалено судом з урахуванням часу перебування головуючого судді та лікарняному та у відпустці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. С.Петлюри, 10; код ЄДРПОУ 26259988) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області про зарахування ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, період проходження служби в Збройних Силах, яка оформлена листом від 26.06.2020 №724-03/20.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, стаж державної служби за період з 15.12.1983 по 04.12.1985 відповідно до статті 44 Закону України «Про статус суддів», в редакції від 03 серпня 2010 року та абзацу пунктів 2, 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення стажу державної служби» від 03 травня 1994 року №283.

Зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплати суддівської винагороди та суддівської винагороди за період відпустки з 10 листопада 2010 року по день винесення судом рішення з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років та з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Територіального управління Державної судової адміністрації України в Рівненській області (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. С.Петлюри, 10; код ЄДРПОУ 26259988) судові витрати на суму 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 30 листопада 2020 року.

Суддя У.М. Нор