Ухвала суду № 93205442, 01.12.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/3174/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною.

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Полтавської області про визнання бездіяльності щодо неприйняття постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно із заявою ОСОБА_1 від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311 протиправною та зобов`язання прийняти постанову про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно із заявою ОСОБА_1 від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 4201608000000311 відповідно до статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Прокуратури Полтавської області (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 02910060) про визнання бездіяльності протиправною задоволено. Визнано протиправною бездіяльність прокуратури Полтавської області щодо неприйняття постанови про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно із заявою ОСОБА_1 від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311. Зобов`язано прокуратуру Полтавської області прийняти постанову про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, чи прокуратури згідно із заявою ОСОБА_1 від 15.01.2019 по кримінальному провадженню № 42016080000000311 відповідно до статті 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань прокуратури Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

ОСОБА_1 23.11.2020 подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу в сумі 13500 грн. В обґрунтування заяви посилався на те, що судом у рішенні не було вирішено вказане питання.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового судового рішення у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Стаття 139 КАС України визначає правила розподілу судових витрат за результатами ухвалення судом рішення по суті позовних вимог (задоволення позову повністю або частково, відмова в задоволенні позову).

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями частини третьої статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи частини третьої статті 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів. При цьому суд враховує, що у разі розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, докази судових витрат за загальним правилом мають бути надані до вирішення справи по суті.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами другою-п`ятою статті 252 КАС України встановлено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 у позовній заяві заявлено клопотання покладення витрат на відповідача, однак ані позовна заява, ані матеріали справи не містять жодних відомостей щодо понесення позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою до ухвалення рішення Полтавським окружним адміністративним судом від 28.09.2020.

Разом з цим, суд зазначає, що заяву про видачу виконавчого листа у справі №440/3174/20 до Полтавського окружного адміністративного суду позивачем подано 07.11.2020.

При цьому, заяву про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат разом із документами на підтвердження понесення таких витрат подано до суду тільки 23.11.2020 за допомогою системи «Електронний суд», в той час як, відповідну заяву щодо розподілу судових витрат, в частині стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач мав подати протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. В адресованій суду заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивач не вказав поважних причин пропуску такого строку.

Таким чином, позивачем подано заяву щодо судових витрат з пропуском визначеного ч. 7 ст. 139 КАС України п`ятиденного строку.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує строки, протягом яких можливе звернення до суду з заявою про розподіл судових витрат. Отже, п`ятиденний строк з дня ухвалення судового рішення для подання заяви щодо розподілу судових витрат, є пресічним та не може бути продовжений або поновлений судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат та не можливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, вказана заява підлягає залишенню без розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.11.2019 по справі № 340/2449/19, яка є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Керуючись ст.ст. 132, 139, 143, 248, 252, 256, 294, 295, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення», пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив ухвалу.

Суддя А.Б. Головко