Ухвала суду № 93204768, 24.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/5131/20

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради про скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

02.07.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення 45-ї сесії сьомого скликання Старосамбірської міської ради від 07.02.2020 №1483 про визнання будинку по АДРЕСА_1 , непридатним для проживання.

В обґрунтування позову зазначено, що 03.04.2017 у будинку по АДРЕСА_1 виникла пожежа. Пожежею в будинку знищено дах, пошкоджено стелю. Незважаючи на неодноразові звернення до балансоутримувача будинку, Старосамбірського МВУЖКГ Старосамбірської міської ради з проханням відновити дах комунального будинку відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», однак жодних дій по ремонту будинку виконано не було.

07.08.2020 Рішенням Сесії Старосамбірської міської ради прийнято рішення про визнання будинку, а також квартири позивача, непридатними для проживання.

На думку позивача, Старосамбірська міська рада грубо порушила норми чинного законодавства, оскільки: позивачем не було подано заяви про визнання її квартири непридатною для проживання; Акт обстеження будинку від 28.01.2020 складений комісією, в склад якої не входять інженерно-технічні працівники, представники санітарно- епідеміологічних служб, представники громадськості; Акт комісії написаний без перевірки фактичного стану будинку, без виходу членів комісії за адресою будинку; позивача не було повідомлено про нібито огляд комісією її квартири, фактичного огляду стану квартири не відбувалося; не складено акт про технічну зношеність елементів будинку; немає висновку про неможливість чи недоцільність капітального ремонту в цьому будинку; не прийнято рішення щодо відселення жильців з квартир даного будинку.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 24 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до сесії Старосамбірської міської ради, міського голови м.Старий Самбір п.Трухима І.С., депутатів Старосамбірської міської ради п.Медвідь Л.І. та п. ОСОБА_2 , в якій просила: 1) забезпечити проведення експертизи в комунальному будинку по АДРЕСА_2 щодо визначення технічного стану будинку; 2) вжити заходів по відновленню цього комунального будинку, приведення його до житлового стану.

Розглянувши дану заяву, неодноразові акти обстеження та всі матеріали по даній справі, провівши чергове обстеження будинку по АДРЕСА_1 , сесія Старосамбірської міської ради 07 лютого 2020 року прийняла рішення яким вирішила 1) враховуючи неодноразові акти обстеження житлового будинку, а також акт про пожежу, будинок по АДРЕСА_1 визнати таким, що непридатний для проживання; 2) У зв`язку з відсутністю бюджетних коштів на відбудову будинку, в черговий раз рекомендували гр. ОСОБА_1 звернутися в міську раду з пакетом документів для отримання грошової допомоги; 3) Контроль за виконанням рішення покладено на постійно діючу комісію по житлово-комунальному господарству та екології (І.Бардич).

22.10.2020 представником відповідача подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У підготовчому засіданні судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі, у зв`язку із неналежністю розглядати таку в порядку адміністративного судочинства.

Позивач у підготовчому засіданні заперечила щодо закриття провадження у справі.

Відповідач у підготовче засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду с прави.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися дана справа, суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

За правилами частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 15 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно- правовий спір це спір між двома чи більше учасниками правовідносин, в яких хоча б однією зі сторін є суб`єкт владних повноважень (орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень).

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на її думку, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки пов`язані з порушенням права власності особи на житло, то такі спори відносяться до захисту цивільних (житлових) прав, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.

З огляду на зазначене спір про захист права власності конкретної фізичної особи на житло є не публічно-правовим, а приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права можуть бути учасниками цивільних відносин, а розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.

У цьому випадку той факт, що відповідачем є суб`єкт владних повноважень - Райрада, не змінює правової природи спірних відносин і не перетворює цей спір у публічно-правовий.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки спірні правовідносини пов`язані із захистом прав позивача як власника житла, а саме квартири у будинку АДРЕСА_1 , який визнано не придатним для проживання, цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, позаяк у такому випадку особа звертається до суду за захистом порушеного цивільного права. Отже, такий спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, а пов`язаний з вирішенням питання щодо захисту прав власника житла.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2020 у справі 201/7350/17.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, в контексті встановлених обставин справи та нормативного регулювання правовідносин, що склалися між учасниками справи, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративного суду, що виключає розгляд цієї справи за правилами КАС України.

З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин та враховуючи суб`єктний склад учасників справи, суд вважає, що даний спір має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (частина друга статті 239 КАС України).

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, сплачену позивачем суму судового збору слід повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 238, 239, 248, 256, 293-295, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення”, пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд -

у х в а л и в:

заяву представника вдповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради про скасування рішення,- задовольнити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Старосамбірської міської ради про скасування рішення- закрити.

Роз`яснити позивачу його право на звернення із вказаним позовом в порядку цивільного судочинства.

Повернути з бюджету на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський оружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення (проголошення).

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2020.