Рішення № 93204767, 24.11.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/4509/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Ярової А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015)

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2020 №400/М/99-99-05-03-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015).

- зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 р.) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 , проходив службу в органах податкової міліції України і наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17 березня 2016 року №112-о був звільнений з податкової міліції у запас (через хворобу) за п.64 під."б" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області з 17 березня 2016 року. Відповідно до довідка до_акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №333482 ОСОБА_1 13.02.2020 встановлено III групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання пов`язане з проходженням служби. Відтак, вважає, що має право на призначення і отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності. Проте, відповідач ДФС України протиправно відмовив йому в нарахуванні і виплаті одноразової грошової допомоги, у зв`язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" в редакції від 13.02.2015.

Представник відповідача Головного управління ДФС у Львівській області подав відзив на позовну заяву від 13.07.2020 (вх. № 34737), у якому зазначає, що норми Закону України "Про Національну поліцію" та постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" від 12.05.2007 № 707 не поширюються на працівників податкової міліції, а тому відсутні правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги по інвалідності працівникам податкової міліції, звільненим зі служби, за вказаними нормами закону.

Представник відповідача Державної фіскальної служби подав відзив на позовну заяву від 22.07.2020 (вх. № 36337), в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України "Про міліцію", а тому приймати заяви та готувати висновки про призначення одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням інвалідності колишнім працівникам податкової міліції, після вказаної дати є неможливим.

Ухвалою судді від 16.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та без виклику сторін.

Ухвалою від 23.06.2020 відмовлено у залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної казначейської служби України.

Ухвалою від 03.09.2020 задоволено клопотання представника відповідача Державної фіскальної служби України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , проходив службу в органах податкової міліції України.

Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17.03.2016 №112-о звільнений з податкової міліції у запас (через хворобу) за п.64 під."б" "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ оперативно-аналітичного відділу оперативного управління ГУ ДФС у Львівській області з 17.03.2016.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААБ №333482 ОСОБА_1 , встановлено III групу інвалідності, у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, строком до 01.02.2021року.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011374 від 13.02.2020 ОСОБА_1 встановлено 50% ступеня втрати професійної працездатності, у зв`язку із захворюванням пов`язаним з проходженням служби в ОВС.

Згідно з довідкою приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" № ЦВ15/24 від 04.03.2020 ОСОБА_1 не подавав заяв щодо виплати страхової суми та не отримував від приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС" страхову суму по Договору про закупівлю послуг з обов`язкового соціального страхування.

Згідно з довідкою публічного акціонерного товариства "НАСК" Оранта" № 1390-/274 від 25.02.2020 ОСОБА_1 у Львівську обласну дирекцію не звертався, страхову суму не отримував.

06.03.2020 позивач звернувся до Головного управління ДФС у Львівській області України із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності пов`язану з проходження служби в податковій міліції.

Листом Головного управління ДФС у Львівській області повідомленно позивачу про те, що Закон Україн "Про міліцію" втратив чиннісь, проведення розрахунку та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване.

01.04.2020 позивач звернувся до ДФС України із заявою (рапортом) в якій просив провести виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІІ групу інвалідності пов`язану з проходження служби в податковій міліції.

Рішенням ДФС України викладеним у формі листа № 400/М/99-99-05-03-14 від 27.04.2020 у задоволенні заяви позивача відмовлено з посиланням на те, що Закон Україн "Про міліцію" втратив чиннісь, проведення розрахунку та виплата одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегульоване.

Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті, суд керувався наступним.

Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону № 565-XII та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон № 565-XII втратив чинність 07.11.2015 у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015. При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі № 822/31/18 та від 28.08.2018 № 804/6297/17, від 06.03.2019 у справі № 822/163/18.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 затверджено Порядок № 850.

Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом № 208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Суд зазначає, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку № 850.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.05.2019 № 405/704/17.

Судом встановлено, що відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 333482 інвалідність ІІІ групи позивачу встановлена 13.02.2020, тобто після набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" та Порядком № 850, відтак, за позивачем, як колишнім працівником податкової міліції, якому встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах передбачених Законом України "Про міліцію" та Порядком №850.

Таким чином, суд вважає безпідставними необґрунтованими доводи відповідача про те, що у зв`язку з втратою з 07.11.2015 чинності Законом України "Про міліцію" відсутні правові підстави для проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності та втратою працездатності колишнім працівникам податкової міліції, оскільки такі твердження у повному обсязі спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та вищевказаними нормами права.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) та визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2020 №400/М/99-99-05-03-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відтак, враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2020 №400/М/99-99-05-03-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) є обґрунтованими та підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України,судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015)

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 27.04.2020 №400/М/99-99-05-03-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015).

Зобов`язати Державну фіскальну службу України та Головне управління ДФС у Львівській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, що настала в наслідок захворювання отриманого в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015 р.) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2020.