Рішення № 93203876, 01.12.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2020 р. Справа№200/9645/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201 про застосування штрафних санкцій у сумі 27000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 17 лютого 2020 року працівниками Головного управління ДПС у Донецькій області в магазині, в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, була проведена фактична перевірка, за результатами якої складений акт (довідка) № 0029/05/99/14/32/ НОМЕР_1 від 19 лютого 2020 року, на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, зокрема, за реалізацію тютюнових виробів без відповідних ліцензій та за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів.

З застосуванням фінансових санкцій позивач не згодна, оскільки перевірка була проведена з порушеннями статті 81 Податкового кодексу України тому, що наказ на проведення перевірки та направлення на перевірку їй не надавалися до початку перевірки, а надані лише разом з актом перевірки. Вказує на порушення, вчинені відповідачем під час перевірки, оскільки ним не проведено фото та відео фіксації, а також перевірку проведено без свідків та понятих.

Зазначає, що під час проведення фактичної перевірки контролюючий орган не може перевіряти накладні, товарно-транспортні накладні на товар, що реалізується, такі документи можуть перевірятися лише під час проведення документальної перевірки.

Наголошує, що податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201 позивач не отримала.

З зазначених причин просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201 про застосування штрафних санкцій у сумі 27000,00 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 01 грудня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2020 року клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Представником відповідача надано письмовий відзив (а.с. 40-43). Зазначає, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку позивача. Перевіркою встановлено продаж тютюнових виробів без відповідних ліцензій та встановлений факт продажу однієї пачки тютюнового виробу «Rothmans Demi Click» за ціною вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів.

Враховуючи вищенаведене на момент перевірки максимальна роздрібна ціна однієї пачки вказаного тютюнового виробу з 03.10.2019 року повинна була становити 40,48 гривень за роздрібною ціною 43,00 гривень, яка є більшою від максимальної роздрібної ціни, встановленою виробником, збільшеною на суму акцизного податку у сумі 5% (40,48х1,05=42,50).

Крім того, було встановлено ненадання позивачем документів, що пов`язані з предметом перевірки.

За результатами акта перевірки ГУ ДПС у Донецькій області до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на загальну суму 27000,00 гривень а саме: 10000 гривень - за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів та 17000 гривень – за реалізацію тютюнових виробів без відповідних ліцензій.

Крім того, застосовано штрафні санкції в розмірі 510,00 гривень за ненадання після початку перевірки посадовим особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Підставою застосування фінансових санкцій є правопорушення, якого допустився позивач, тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

Також, відповідач зазначає, що постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.03.2020 у справі 233/1072/20 позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУаП, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф в розмірі 17000,00 гривень.

З зазначених підстав просить відмовити у позові.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців як фізична особа-підприємець з 06.09.2019, про що свідчить відповідна виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10).

17 лютого 2020 року працівниками відповідача здійснена фактична перевірка магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому позивач здійснює підприємницьку діяльність, наслідки якої викладені в акті (довідці) № 0029/05/99/14/32/ НОМЕР_1 від 19 лютого 2020 року про результати фактичної перевірки щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та/або пального (а.с. 46-49). Перевірку було здійснено в присутності позивача, яка відмовилася підписати акт фактичної перевірки, про що відповідачем складено відповідний акт від 19 лютого 2020 року № 355/05-99-32-01 (а.с. 50).

Фактичну перевірку було проведено на підставі наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 № 337 від 14.02.2020 року (а.с. 63) та направлень від 14.02.2020 року № 317, 318 (а.с. 52-53).

Направлення містять підпис позивача про ознайомлення зі службовими посвідченнями та вручення копії наказу датою проведення перевірки – 17 лютого 2020 року о 17-30 годині, тобто датою та часом початку перевірки, зазначеною в акті фактичної перевірки. Тому суд критично ставиться до твердження позивача, що вказані документі їй було пред`явлено після закінчення перевірки.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно до вимог п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

У відповідності до пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За приписами пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Суд звертає увагу позивача, що зазначені документи, а саме: наказ про проведення фактичної перевірки № 337 від 14 лютого 2020 року та направлення на перевірку від 14 лютого 2020 року № 317, 318 містять всі встановлені законодавством необхідні реквізити. Доказів оскарження до суду наказу на перевірку матеріали справи не містять.

При цьому, згідно з п. 81.2 ст. 81 ПК України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Отже, наведеними нормами Податкового кодексу України, із дотриманням балансу публічних та приватних інтересів, визначено умови допуску до перевірки та передбачено право платника податків на відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Відтак, допуск до перевірки, за наявності визначеної законом компетенції податкового органу на проведення перевірки, нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при проведенні перевірки.

Таким чином доводи позивача про протиправність дій відповідача щодо проведення фактичної перевірки на підставі наказу № 337 від 14.02.2020 року з підстав ненадання вказаних документів не відповідають фактичним обставинам справи та є необґрунтованими.

Згідно з висновками акту фактичної перевірки встановлено порушення вимог:

- частини 20 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року в частині реалізації тютюнових виробів без відповідної ліцензії;

- статті 11-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року в частині здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів. Податківцями встановлено продаж тютюнових виробів без відповідних ліцензій та встановлений факт продажу однієї пачки тютюнового виробу «Rothmans Demi Click» за ціною вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів.

Зокрема, на момент перевірки максимальна роздрібна ціна однієї пачки вказаного тютюнового виробу з 03.10.2019 року повинна була становити 40,48 гривень, однак реалізація тютюнових виробів була здійснена за роздрібною ціною 43,00 гривень, яка є більшою від максимальної роздрібної ціни, встановленою виробником та збільшеною на суму акцизного податку у сумі 5% (40,48х1,05=42,50).

Крім того, було встановлено ненадання позивачем документів, що пов`язані з предметом перевірки.

За вказані порушення прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201 на загальну суму 27000,00 гривень: 10000,00 гривень за реалізацію однієї пачки тютюнового виробу «Rothmans Demi Click» за ціною вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів та 17000,00 гривень за реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії (а.с. 79-80).

Крім того, актом перевірки встановлено порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України, яким визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

З зазначених вище норм податкового законодавства суд не бере до уваги твердження позивача про те, що під час проведення фактичної перевірки контролюючий орган не може перевіряти накладні, товарно-транспортні накладні на товар, що реалізується, такі документи можуть перевірятися лише під час проведення документальної перевірки, оскільки вони безпосередньо стосуються предмету фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

За ненадання до перевірки документів Головним управління ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000703201, яке не оскаржується позивачем (а.с. 77).

В абзаці першому преамбули Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі – Закон № 481), із змінами і доповненнями, зазначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Статтею 11-1 Закону № 481/95-ВР встановлено максимальні роздрібні ціни. Встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Дата виготовлення наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається із шести цифр, перші дві з яких означають день, наступні дві - місяць, останні дві - рік такої дати.

Нанесення максимальної роздрібної ціни та дати виготовлення на упаковку тютюнових виробів, призначених для вивезення (експортування) за межі митної території України, здійснюється згідно з умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Також, відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 13 Закону України від 21.06.2012 № 5007-VІ «Про ціни і ціноутворення» граничні ціни, установлені органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання.

При цьому, згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону «Про ціни і ціноутворення», гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання.

Відповідно до абзацу 18 частини 2 статті 17 вищевказаного Закону України до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Згідно з частиною 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

За порушення вказаної норми передбачено відповідальність згідно абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, а саме: у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Працівниками відповідача встановлено реалізацію однієї пачки тютюнового виробу «Rothmans Demi Click» за ціною вищою від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торгівельну мережу тютюнових виробів та реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії, що є підставою для притягнення до штрафних санкцій, встановлених статтею 17 Закону № 481/95-ВР.

Таким чином, оскаржуване рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 12.03.2020 року № 0000713201 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27000,00 гривень є правомірним.

Крім того, слід зазначити, що постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.03.2020 у справі 233/1072/20, яка набрала законної сили, позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУаП (а.с. 71-73). Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено штраф в розмірі 17000,00 гривень.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З зазначених причин суд враховує при розгляді даної справи обставини, встановлені постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05.03.2020 у справі 233/1072/20.

Питання судових витрат не вирішується у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позовних вимогах ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України та місцезнаходження згідно даний з ЄДР: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2020 року № 0000713201 – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 01 грудня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова