Ухвала суду № 93203592, 30.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 листопада 2020 року Справа 160/15544/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Дюна-С» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Дюна-С» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.10.2017 за № 0035151203, форми «В4» винесених Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області;

- визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.10.2017 за № 0035161203, форми «Р» винесених Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Для звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення ст. 102 Податкового кодексу України встановлено строк, що складає 1095 днів.

За змістом ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як зазначано в позовній заяві, 22.11.2017 позивачем отримані оскаржувані податкові повідомлення – рішення від 27.10.2017, проте доказів на підтвердження зазначеного до матеріалів позовної заяви не надано.

Відтак, суд доходить висновку про недотримання позивачем вимог ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не надання позивачем доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом.

Таким чином, з урахуванням наведеного, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду зі вказаним позовом або надати докази отримання оскарджуваних податкових повідомлень – рішеннь 22.11.2017.

Крім того, статтею 160 КАС України визначені вимоги до позовної заяви.

Так, ч.5 статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги.

До того ж, відповідно до ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

Проте, в порушення даних норм, позивачем не додано до матеріалів позовної заяви вказаних доказів.

Відповідно до ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В прохальній частині позову, позивач просить відстрочити сплату судового збору.

Суд вважає, що вимога про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд може зменшити розмір судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення або зменшення розміру сплати судового збору за подання даного позову до суду, суд виходить із того, що з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ «Про судовий збір», а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, вирішуючи такі клопотання, суд повинен врахувати те, що якщо при сплаті необхідних судових витрат середньомісячний дохід особи буде меншим від рівня прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної категорії осіб, тоді у суду є підстава для застосування заходів щодо зменшення, звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору.

Також ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України може бути застосована і до юридичних осіб (зокрема, громадських організацій), якщо у них відсутні достатні кошти на рахунках для оплати судових витрат чи їх рух заблоковано внаслідок арешту.

При цьому позивачем до матеріалів позову не додано жодного доказу, що підтверджує його фінансове становище.

Окрім того, слід зазначити, що позивачем жодними доказами не обґрунтовано та не підтверджено можливість сплати судового збору у майбутньому, що позбавляє суд можливості пересвідчитися, що при відстроченні сплати судового збору позивачем така сума буде сплачена.

За таких обставин, у адміністративного суду відсутні обґрунтовані підстави для задоволення клопотання позивача про відстрочення йому сплати судового збору при зверненні до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду юридичною особою позову майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, позивач звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень – рішень від 27.10.2017 року за № 0035151203, форми «В4» на суму (7506 грн.), та від 27.10.2017 року за № 0035161203, форми «Р» на сумму ( 40195 грн.).

Відтак, позовна вимога є вимогою майнового характеру, тому позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2102 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява надійшла до суду 23.11.2020, п`ятим днем для вирішення питання про залишення позовної заяви без руху є 28.11.2020 (субота - вихідний день).

За правилами частини 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З урахуванням зазначеного, суд вирішує питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі №160/15544/20 в перший робочий день 30.11.2020.

Керуючись статтями 122, 160, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству «Дюна-С» у відстроченні сплати судового збору.

Позовну заяву Приватного підприємства «Дюна-С» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску або доказів звернення до суду в межах строків встановлених законом;

- доказів в обгрунтування позовних вимог;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. Судовий збір необхідно сплатити за реквізитами: отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, код отримувача ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету22030101, призначення платежу: судовий збір, (ПІБ чи назва установи, організації позивача) Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Маковська