Постанова № 9320289, 12.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2010 р.                                                                       справа № 2а-5379/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ушенка С. В.

при секретарі                                                  Кутафіній К.Ю.

за участю

представника позивача                                         Мочкаєва Ю.І. (за довіреністю),                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Торезі Донецької області звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ в м. Торезі Донецької області як платник податків та має податкову заборгованість в розмірі 332774,41 грн., яка виникла на підставі наданих платником податкових розрахунків. Просить стягнути з відповідача податковий борг у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, але надав до суду заяву, якою позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення. Просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 156 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Торезантрацит» (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, 88) 29.04.2003р. зареєстровано Виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області, є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

На облік до ДПІ у м. Торезі як платник податків підприємство взято з 08.05.2003 р. за № 32, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків та з 01.06.2005 р. зареєстровано як платник ПДВ.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області ДП «Торезантрацит» включено до ЄДРПОУ.

Як вбачається з матеріалів справи ДП «Торезантрацит» має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 185113,17 грн., яка виникла у зв’язку з несплатою боргу, визначеного в податкових повідомленнях-рішеннях. Зазначена сума боргу є узгодженою.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст. 2 Земельного кодексу України суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Юридичні особи можуть бути суб’єктами права власності лише на землі приватної власності, в інших випадках вони можуть набувати земельні ділянки у постійне користування або на умовах оренди (ст. 80, 92, 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (далі - Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

Під терміном «податок», в розумінні ст. 1 Закону, розуміється обов’язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

За приписами ст. 5 Закону, об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в т.ч. на умовах оренди.

Суб’єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в т.ч. орендатор.

Статтею 13 Закону передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до ст. 14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» за формою, встановленою центральним податковим органом (ДПА України) і власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (ст. 15 Законом України «Про плату за землю»).

Згідно ст. 17 Закону податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік,сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 27 Закону передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Податковий борг з земельного податку в розмірі 45403,08 грн. виник згідно податкових повідомлень-рішень. Зазначена сума боргу є узгодженою.

Пунктом 18 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року (в редакції Закону України від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР) до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) віднесена плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» № 98/96-ВР від 23 березня 1996 року (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності. За частиною 2 статті 1 цього Закону суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Частиною 1 статті 2 Закону передбачено, що торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Статтею 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачена відповідальність суб’єктів підприємницької діяльності за порушення вимог цього Закону шляхом застосування штрафних санкцій. Частиною 3 статті 8 цього Закону встановлено, що штрафи, передбачені цією статтею, підлягають сплаті порушником у п'ятиденний термін відповідно до законодавства.

Згідно частини 3 статті 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

Податковий борг із штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування в розмірі 2118,68 грн. виник згідно рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.02.2010 р. № 0000072320 та від 02.02.2010 р. № 0000082320. Зазначена сума штрафних санкцій є узгодженою.

Відповідно до п. 1.15. ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року №889-IV (далі Закон № 889-IV) податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Пунктом 19.1. ст. 19 Закону № 889-IV встановлено, що платники податку зобов’язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов’язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики.

Підпунктом 16.3.4. п.16.3 ст.16 Закону № 889-IV контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Відповідно до п.3.5. ст.3 Закону № 889-IV при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

          Податковий борг з доходів з найманих працівників виник згідно податкового повідомлення рішення від 02.02.2010 р. № 0000011720/0 та нарахована пеня в сумі 51779,36 грн. відповідно до пп. 16.4.1. п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на підставі акту перевірки від 20.01.2010 р. № 2/17-2/32366906. Податкове повідомлення – рішення відповідачем не було оскаржено, - отже є узгодженими.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі не сплати платником податків узгодженої суми податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У зв’язку з наявністю податкового боргу, ДП «Торезантрацит» надіслано першу податкову вимогу від 04.06.2003 р. № 1/72, яку відповідачем отримано 06.06.2003 р.

Відповідач не погасив податковий борг протягом 30 днів з дня отримання першої податкової вимоги і 08.07.2003 р. відповідачу була направлена друга податкова вимога № 2/80, яку ним отримано 08.07.2003 р.

Відповідач - ДП «Торезантрацит» не оспорювало податкові вимоги.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-III ДПІ у м. Торезі прийнято рішення № 75/24-013-21 від 07.08.2003 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Підпунктами 2 та 4 пункту 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування» зі змінами та доповненнями передбачено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані подавати до державних податкових органів декларації і інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів) та допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об’єднаних державних податкових інспекцій. Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 вказаного Закону вони подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Статтею 67 Конституції України та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» на платників податків покладено обов’язок своєчасно та у повному обсязі сплачувати загальнодержавні та місцеві податки і збори до державних та місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Таким чином суд, вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з Державного підприємства «Торезантрацит» податкової заборгованості в розмірі 332774,41 грн. є обґрунтованими і законними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 8-11, 14, 17, 18, 69-71, 86, 94, 158–163, 185-186, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкової заборгованості – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» на користь державного бюджету України податкову заборгованість у сумі 332774 (триста тридцять дві тисячі сімсот сімдесят чотири) грн. 41 коп., а саме:

-           податок на додану вартість у сумі 185113,17 грн., з них: основний платіж – 13955 грн., штрафні санкції 171158,17 грн. на р/р 31110029700084, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 14010100 отримувач місцевий бюджет;

-          земельний податок з юридичних осіб у сумі 45403,08 грн., з них: штрафні санкції 35527,80 грн. на р/р 33218811700084, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 13050100 отримувач місцевий бюджет; штрафні санкції 4831,33 грн. на р/р 33218811700084, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 13050101 отримувач місцевий бюджет; штрафні санкції 8043,95 грн. на р/р 33218811700084, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 13050102 отримувач місцевий бюджет;

-          борг за порушення законодавства про патентування у сумі 2118,68 грн. на р/р 31416541700084, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 21080900 - отримувач місцевий бюджет;

-          податок з доходів найманих осіб у сумі 100139,48 грн., з них: основний платіж – 16120,04 грн., штрафні санкції – 32240,08 грн., пеня – 5177936 грн. на р/р 33217800700085, банк отримувач ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, код платежу – 11010101 отримувач місцевий бюджет.

Повний текст постанови виготовлено і підписано 16.04.2010 р.

Постанову прийнято в нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину оголошено в судовому засіданні.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Ушенко С. В.