Рішення № 93199506, 25.11.2020, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2382/20

Провадження № 2/648/752/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року смт Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Рибас А.В.,

за участю секретаря Данильченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Білозерка Херсонської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1 народила ІНФОРМАЦІЯ_1 хлопчика в Миколаївському пологовому будинку №2. Проте 27.01.2020 року покинула його в пологового будинку, про що складено акт закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку. Дитині, яка залишилась без батьківського піклування присвоєно прізвище - ОСОБА_2 , ім`я - ОСОБА_3 , по батькові - ОСОБА_4 . Відомості про батька ОСОБА_5 записані згідно з частиною першою статті 135 Сімейного кодексу України. Відповідач до служби у справах дітей щодо повернення дитини та її реєстрації не зверталася, жодного разу не провідала дитину, долею хлопчика не цікавилася, не турбувалася про його стан здоров`я та не надавала допомоги на його утримання, що свідчить про свідоме ухилення від своїх батьківських обов`язків. Посилаючись на ст.ст.164, 166 Сімейного кодексу України, просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою судді від 02.09.2020 року у справі відкрито провадження і справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 12.10.2020 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, надала заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин, суд вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст.280 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядається без участі сторін, відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у їх взаємозв`язку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 8 і 9 статі 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, визначила принципове положення, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року N 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідно до акту закладу охорони здоров`я та органу внутрішніх справ України про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я від 29 січня 2020 року, ОСОБА_1 покинула новонароджену дитину в пологовому будинку.

Згідно розпорядження голови Білозерської районної державної адміністрації від 03 березня 2020 р. №76 «Про реєстрацію народження дитини» дитині, яка залишилась без батьківського піклування присвоєно прізвище - ОСОБА_2 , ім`я - ОСОБА_3 , по батькові - ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 12 березня 2020 року Білозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Відомості про батька дитини внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька за №00025931278, сформований 12.03.2020 року.

Відповідно до розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 17 березня 2020 року №94 «Про надання статусу малолітньому ОСОБА_5 », хлопчику надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до розпорядженням голови Білозерської районної державної адміністрації від 17 червня 2020 року №147 «Про влаштування малолітнього ОСОБА_5 до комунального некомерційного закладу «Херсонський обласний Будинок дитини» Херсонської обласної ради» ОСОБА_5 влаштовано до зазначеного закладу.

Відповідно до розпорядженням голови Генічеської районної державної адміністрації від 30 липня 2020 року №282 «Про призначення опіки над дитиною, позбавленого батьківського піклування» ОСОБА_5 призначено опікуна - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 , має вади здоров`я, отже потребує особливої уваги, вказане підтверджується медичним висновком КНП «Миколаївської міської ради «Міська дитяча лікарня №2».

Відповідно до довідки Служби у справах дітей Миколаївської міської ради від 17.06.2020 року за №226/25.01-16, після залишення матір`ю - ОСОБА_1 дитини - ОСОБА_5 у лікарняному закладі 27.01.2020 року, вона жодного разу не відвідувала сина та не зверталася до служби у справах дітей адміністрацій районів Миколаївської міської ради, щодо повернення його на виховання в свою родину або тимчасового влаштування немовляти до державного закладу для отримання можливості прийняття участі у його вихованні.

Крім того, з довідки наданої Станіславською сільською радою Білозерського району Херсонської області від 14.07.2020 року за №805, ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , не проживає з 2004 року, та місцезнаходження її невідоме.

За час проживання на території Широкобалківської сільської ради Білозерського району Херсонської області, відповідачка в цілому зарекомендувала себе негативно, часто вживала алкогольні напої, не працювала, вела аморальний спосіб життя, вихованням своїх малолітніх дітей не займалася, внаслідок чого була позбавлена батьківських прав по відношенню до чотирьох своїх дітей. Вказане підтверджується довідкою наданою Станіславською сільською радою Білозерського району Херсонської області від 14.07.2020 року за №806 та копіями рішень Білозерського районного суду Херсонської області від 19.08.2010 року та 22.09.2011 року.

Згідно висновку Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області, затвердженого рішенням комісії з питань захисту прав дитини №46 від 23.07.2020 року, ОСОБА_1 не виконує обов`язків щодо виховання дитини, свідомо нехтує ними та самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, в зв`язку з чим з метою захисту прав та інтересів дитини, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав.

Відповідно до ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав відносно дитини, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З роз`яснень, викладених у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року вбачається, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про позбавлення батьківських прав обґрунтованою, оскільки відповідач повністю самоусунулася та ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , не утримує його, не спілкується з ним, не проявляє батьківської турботи, уваги та жодного інтересу.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.82 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За таких обставин та враховуючи права і інтереси дитини, суд дійшов висновку про ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов`язків та необхідність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_5 та стягнення з неї аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі ј частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, у зв`язку з чим з відповідачки на користь держави необхідно стягнути судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів у розмірі 1681 грн. 60 коп., оскільки позивач є юридичною особою та звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.ст.150, 164, 166, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, керуючись, ст.ст. 10, 11, 209, 263-265, 272, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 , тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Білозерської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно її неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.11.2002 року Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 12.08.2020 року на користь Органу опіки та піклування Білозерської районної державної адміністрації Білозерського району Херсонської області.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 12.11.2002 року Білозерським РВ УМВС України в Херсонській області, на користь Держави, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в сумі 1681 грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) гривня 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Херсонського апеляційного суду через Білозерський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Рибас