Ухвала суду № 93193990, 26.10.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/2998/20

Провадження № 1-кп/236/284/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2020 рокум. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

при секретарі Колесник О.І.,

за участі:

прокурора Ганночки В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 , його представника адвоката Башинського В.П.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , цивільного позивача ОСОБА_4 , їхнього представника адвоката Кочукова Д.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника – адвоката Чередниченка Ю.В.,

представника органу з питань пробації Жемелко О.В.,

при розгляді у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області з Прокуратури Донецької області надійшов обвинувальний акт (з додатками) у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12020050000000294 від 02.06.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Ухвалою судді від 14.09.2020 року кримінальну справу призначено до підготовчого провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Ганночка В.В. запропонував призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. На думку прокурора, кримінальне провадження за територіальністю та інстанційністю підсудне саме Краснолиманському міському суду, наданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам закону, підстави для закриття провадження у справі відсутні, угод між сторонами кримінального провадження укладено не було; судове засідання слід здійснювати за участі прокурора, потерпілих, цивільного позивача, їхніх представників, представника цивільного відповідача, обвинуваченого та його захисника.

Інші присутні учасники кримінального провадження не заперечували проти призначення провадження до розгляду та задоволення клопотання прокурора, вважали за можливе призначити провадження до судового розгляду, здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, потерпілих, цивільного позивача, їхніх представників, представника цивільного відповідача, обвинуваченого та його захисника; клопотань щодо виклику свідків, витребування певних речей чи документів присутніми учасниками кримінального провадження заявлено не було.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020050000000294 від 02.06.2020 року відносно ОСОБА_5 , додатки до обвинувального акта, суд дійшов таких висновків.

Обвинувальний акт до суду надійшов відповідно до вимог ст. 314 КПК України та за своїм змістом відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 293 КПК України до обвинувального акта додані розписки обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.

Кримінальне провадження підсудне Краснолиманському міському суду Донецької області.

Підстав для ухвалення процесуальних рішень, передбачених п. п. 1-4 ч.3 ст. 314 КПК України, суд не вбачає.

З метою всебічності та повноти розгляду питання про притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, заявлене прокурором клопотання про призначення судового розгляду підлягає задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених КПК, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі.

Прокурор заявив клопотання про надання органу з питань пробації доручення щодо підготовки досудової доповіді відносно ОСОБА_5 .

Представник органу з питань пробації Жемелко О.В. вважала за можливе призначити справу до судового розгляду, наголосила на можливості підготувати досудову доповідь стосовно обвинуваченого, просила визначити строк для складання такої доповіді тривалістю не менше 10 робочих днів.

Суд роз`яснив учасникам кримінального провадження положення ч. 5 ст. 314, ст. 314-1 КПК України. Усі присутні учасники кримінального провадження не заперечували проти надання доручення уповноваженому представнику органу з питань пробації скласти досудову доповідь.

Нормами ч.4 ст. 314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. Судом не встановлено передбачених законом підстав, які б виключали складання досудової доповіді щодо обвинуваченого.

Враховуючи положення ч. 5 ст. 314 КПК України, а також ступінь тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 правопорушення, суд приходить до переконання, що з метою забезпечення суду інформацією, яка характеризує обвинуваченого, слід доручити представнику органу з питань пробації скласти досудову доповідь стосовно цієї особи.

Крім того, прокурор не вважав за необхідне обирати запобіжний захід для обвинуваченого ОСОБА_5 на час судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20. Прокурор звернув увагу на сумлінне виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків у кримінальному провадженні впродовж досудового розслідування та під час судового розгляду справи, не вбачав підстав, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу,тому відповідного клопотання прокурором не було заявлено.

Натомість представник потерпілих та цивільного позивача адвокат Кочуков Д.Г., потерпілі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , цивільний позивач ОСОБА_4 наголосили на необхідності обрання для обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем фактичного проживання (зі встановленням певних обмежень).

Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник - адвокат Чередниченко Ю.В. не вбачали підстав для застосування певного запобіжного заходу відносно обвинуваченого; при цьому захисник вказав на те, що обвинувачений усвідомлює вину у скоєнні кримінального правопорушення, частково здійснив грошове відшкодування заподіяної шкоди потерпілій ОСОБА_2 , сприяв органу досудового розслідування у встановленні фактичних обставин інкримінованого йому діяння, впродовж певного часу вже перебував на волі без застосування певного запобіжного заходу, однак не намагався переховуватись від органу досудового розслідування та суду (хоча часто перебуває у службових відрядженнях) , сумлінно, з власної волі, без будь-якого примусу чи супроводу, прибув до зали судового засідання для розгляду кримінальної справи щодо нього.

Інші присутні учасники кримінального провадження залишили вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого на розсуд суду.

Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК.

Зокрема, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл.18 розд. ІІ КПК України. Згідно із ч.1 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.Як зазначено у ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

За змістом ст. ст. 184,193 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу має бути ініційоване саме прокурором, копія такого клопотання має бути надана підозрюваному, обвинуваченому заздалегідь, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відбувається за обов`язкової участі прокурора.

Згідно із п.19 ч.1 ст. 3 КПК України сторону обвинувачення у кримінальному провадженні представляють слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом.

За змістом ст.ст. 56, 338,340, 477 КПК України випадками, установленими цим Кодексом, коли сторону обвинувачення представляють потерпілий, його представник, законний представник, є, зокрема, зміна обвинувачення, відмова від підтримання державного обвинувачення, здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Прокурором у кримінальній справі № 236/2998/20 не було складено обвинувального акта зі зміненим обвинуваченням, не було надано до суду постанову про відмову від підтримання державного обвинувачення. ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у скоєнні кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч.2 ст. 286 КК України, що не віднесено до числа кримінальних правопорушень, за якими кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення.

Норми ст. 56 КПК України не наділяють потерпілого, його представника, законного представника у під час судового розгляду кримінальних справ публічного обвинувачення заявляти клопотання про застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого.

Конституційним Судом України в рішенні від 23.11.2017 року № 1-р/2017 висловлені правові позиції, згідно з якими «…продовження судом застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою за відсутності клопотань прокурора порушує принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також принцип незалежності та безсторонності суду, оскільки суд стає на сторону обвинувачення у визначенні наявності ризиків за статтею 177 Кодексу, які впливають на необхідність продовження домашнього арешту або тримання під вартою на стадії судового провадження у суді першої інстанції. Коли суддя за відсутності клопотань сторін (прокурора) ініціює питання продовження тримання обвинуваченого під вартою або домашнім арештом, він виходить за межі судової функції і фактично стає на сторону обвинувачення, що є порушенням принципів незалежності і безсторонності судової влади…».

За таких обставин суд не застосовує для обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу на час судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20.

Потерпілий ОСОБА_1 також у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про скасування арешту, накладеного під час досудового розсування у межах кримінального провадження № 12020050000000294 від 02.06.2020 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.06.2020 року (справа № 234/8546/20) на автомобіль марки ВАЗ-111740, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . Потерпілий пояснив, що він є власником цього транспортного засобу, за участю цього автомобіля сталась ДТП, під час досудового розслідування відносно транспортного засобу були проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження, кримінальна справа за фактом ДТП на теперішній час розглядається судом. Потерпілий вважає, що на сьогодні немає потреби у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відносно його майна як арешт.

Прокурор Ганночка В.В. не заперечував проти скасування арешту, накладеного на автомобіль марки ВАЗ-111740, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , додатково зазначив, що вважає за необхідне на час судового розгляду справи покласти на потерпілого ОСОБА_1 обов`язок щодо збереження вказаного транспортного засобу.

Інші присутні учасники кримінального провадження не заперечували проти задоволення клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту, накладеного на його майно у межах процедури досудового розслідування обставин ДТП.

З приводу заявленого клопотання потерпілого ОСОБА_1 суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право,зокрема, скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 131 КПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Автомобіль марки ВАЗ-111740, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.06.2020 року у справі № 234/8546/20 було застосовано арешт до вказаного автомобіля як спосіб забезпечення збереження речових доказів (ч.2 ст. 170 КПК України).

ОСОБА_1 як власник майна вправі ініціювати перед судом питання про скасування арешту, раніше накладеного на визначене майно.

Досудове розслідування кримінального провадження № 12020050000000294 від 02.06.2020 року на теперішній час є завершеним. Зі змісту реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що постановою слідчого від 02.06.2020 року автомобіль марки ВАЗ-111740 було визнано речовим доказом, слідчим 15.06.2020 року було здійснено огляд автомобіля марки ВАЗ-111740, 30.06.2020 року отримано висновок експертизи технічного стану вказаного транспортного засобу, 03.07.2020 року отримано висновок судової транспортно - трасологічної експертизи, 28.08.2020 року отримано висновок судової автотехнічної експертизи. На погляд сторони обвинувачення, вказаних доказів цілком достатньо для доведення під час судового розгляду справи вини ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України. Про необхідність вчинення будь-яких процесуальних дій з речовим доказом – автомобілем марки ВАЗ-111740 під час судового розгляду кримінального провадження сторона обвинувачення не повідомляє. Правових підстав для спеціальної конфіскації майна - автомобіля марки ВАЗ-111740, застосування конфіскації цього майна як виду покарання з матеріалів справи не вбачається. До ОСОБА_1 не були заявлені вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Таким чином, суд вважає, що на теперішній час відпала потреба в застосуванні такого заходу як арешт майна - автомобіля марки ВАЗ-111740, власником котрого є ОСОБА_1 , скасовує арешт цього майна та повертає автомобіль у володіння потерпілого. Водночас, зважаючи на можливість під час судового розгляду кримінальної справи проведення експертиз за ухвалою суду (ст. 332 КПК України), надання доручень про проведення окремих слідчих дій (ст. 333 КПК України), дослідження речових доказів за їхнім місцезнаходженням (ст. 357 КПК України), суд покладає на потерпілого ОСОБА_1 обов`язок збереження вказаного транспортного засобу до часу набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 236/2998/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Також учасниками судового розгляду були заявлені цивільні позови у межах кримінального провадження.

Зокрема, потерпілим ОСОБА_1 надано до суду 23.09.2020 року (тобто до початку судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20) цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений до ОСОБА_5 , про відшкодування 500000,00 грн. моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , надано до суду 26.10.2020 року (тобто до початку судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20) цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 215310,64 грн. матеріальної шкоди та 4000000,00 грн. моральної шкоди.

Потерпілою ОСОБА_3 надано до суду 26.10.2020 року (тобто до початку судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20) цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 25690,00 грн. матеріальної шкоди та 1000000,00 грн. моральної шкоди.

Цивільним позивачем ОСОБА_4 надано до суду 26.10.2020 року (тобто до початку судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20) цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 1000000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч.4 ст. 128 КПК України).

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

За змістом ст.ст. 187,190 ЦПК України, прийнявши позовну заяву до розгляду, суд надсилає учасникам справи відповідну ухвалу, а також копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Відтак, цивільними позивачами була дотримана процедура подання цивільного позову у кримінальному провадженні, позовні заяви за формою та змістом відповідають вимогам закону, тому суд вважає за необхідне прийняти до розгляду вказані цивільні позови у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,8, 128,131, 170,174, 176, 177, 178, 314, 314-1, 315 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,прийняти до провадження Краснолиманського міського суду Донецької області.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні цього суду на 30.11.2020 року об 11 год. 00 хв..

Про дату, час та місце здійснення судового розгляду повідомити прокурора Ганночку В.В., потерпілого ОСОБА_1 , його представників – адвокатів Башинського В.П., Павличука В.П., потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , цивільного позивача ОСОБА_4 , їхнього представника – адвоката Кочукова Д.Г., цивільного відповідача, обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника Чередниченка Ю.В..

Доручити Лиманському МВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області в строк до 24.12.2020 року скласти досудову доповідь відносно ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду помічника машиніста підрозділу «Локомотивне депо станції Лиман» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», номери засобів зв`язку НОМЕР_3 ).

На час судового розгляду кримінальної справи № 236/2998/20 запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 не обирати.

Клопотання потерпілого ОСОБА_1 щодо скасування арешту майна, накладеного під час досудового розсування у межах кримінального провадження № 12020050000000294 від 02.06.2020 року, задовольнити.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 09.06.2020 року у справі № 234/8546/20 арешт майна - автомобіля марки ВАЗ-111740, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрованого на ім`я ОСОБА_1 .

Вказаний автомобіль повернути у володіння потерпілого ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ).

Покласти на потерпілого ОСОБА_1 обов`язок збереження вказаного транспортного засобу до часу набрання законної сили остаточним судовим рішенням у справі № 236/2998/20 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.

Прийняти до розгляду цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про відшкодування 500000,00 грн. моральної шкоди.

Прийняти до розгляду цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілою ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 215310,64 грн. матеріальної шкоди та 4000000,00 грн. моральної шкоди.

Прийняти до розгляду цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений потерпілою ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 25690,00 грн. матеріальної шкоди та 1000000,00 грн. моральної шкоди.

Прийняти до розгляду цивільний позов у кримінальному провадженні, заявлений ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування 1000000,00 грн. моральної шкоди.

Копію цієї ухвали направити для виконання до Лиманського МВ філії Державної установи «Центр пробації» Міністерства юстиції України – для підготовки досудової доповіді щодо обвинуваченого, на адресу цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (разом із копіями цивільних позовів та додатків до них) – з метою забезпечення права цивільного відповідача на участь у розгляді справи та ознайомлення з позовами.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя –