Ухвала суду № 93193851, 25.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11134/20

Провадження № 1-кс/234/8196/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року Слідчій суддя Краматорського міського суд Донецької області- Лутай А.М.

при секретарі – Пагуліч Д.Г.

за участю: прокурора – Чумака В.Е.

слідчого – Абушова Е.Е.

підозрюваного – ОСОБА_1

захисника – адвоката Филипенка В.І.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Абушова Е.Е. у кримінальному провадженні №12020050390002152 від 03.08.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м.Краматорська Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше судимого 22.10.2018 Краматорським міським судом за ч.1 ст.317 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.317 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Абушов Е.Е. 25.11.2020 року звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що у провадженні слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП України в Донецькій області перебуваються матеріали досудового внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020050390002152 від 03.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 10.08.2020, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , не маючи корисливих мотивів, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи, що його знайомі вживають наркотичні засоби, надав приміщення своєї квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яке є його місцем мешкання, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для незаконного вживання психотропну речовину, обіг якої обмежено –метамфетамін.

Після цього, ОСОБА_1 , в цей же день, в період часу з 17 години 45 хвилин по 18 годин 30 хвилин, шляхом проведення хімічних реакцій в приміщенні кухні квартири за вищезазначеною адресою незаконно виготовив психотропну речовину, обіг якої обмежено –метамфетамін. Після чого в цьому ж приміщенні, приблизно о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 шляхом внутрішньовенних ін`єкцій, спільно вжили виготовлені ОСОБА_1 психотропну речовину, обіг якої обмежено –метамфетамін, тим самим ОСОБА_1 забезпечив їм можливість укритись в приміщенні своєї квартири та виготовити, а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – вжити психотропну речовину, обіг якої обмежено –метамфетамін.

10.08.2020 в період часу з 21 години 16 хвилин до 22 години 34 хвилин під час обшуку кв. АДРЕСА_2 в кухні квартири було виявлено та вилучено:

- в кухні квартири на ватних тампонах зі скляного флакону з етикеткою «етанол96» психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін масою 0,0052 г;

- в кухні квартири в медичному шприці проградуйованому на 2мл, психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін масою 0,0193 г;

- в кухні квартири медичний шприц проградуйований на 20 мл, прекурсор- псевдоефедрин масою 0,0024 г;

- в кухні квартири на ватних тампонах з двох медичних шприців, проградуйованих на 20 мл, містить прекурсор- псевдоефедрин масою 0,0001 г;

- в кухні квартири у медичних шприцах проградуйованого на 10 мл, чотирьох медичних шприців, проградуйованих на 2мл, психотропну речовину, обіг якої обмежено – метамфетамін масами 0,0007 г, 0,0005 г, 0,0003 г, 0,0007 г, 0,0005 г.

Слідчий зазначає, що підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України обґрунтовується наступними доказами: висновком СМЕ №473, 474, 475 від 11.08.2020; протоколом проведення обшуку; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ; висновком експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №1/12-1158 від 13.11.2020; характеризуючими матеріалами.

25.11.2020 ОСОБА_1 письмово повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження № 12020050390002152 від 03.08.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, п. 2, ч. 1,3 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжке правопорушення, санкцією статті за яке відповідно до ч.2 ст. 317 КК України передбачене позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років.

Так, ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.317 КК України, 22.10.2018 засуджений Краматорським міським судом за ч.1 ст.317 КК України до покарання у вигляді 3 роки позбавлення волі, відповідно до ст.75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки.

Зазначені обставини, на думку слідчого, дають підстави органу досудового розслідування вважати, що ОСОБА_1 не став на шлях виправлення та знову вчинив кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом наркотичних речовин.

Факт вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення в минулому свідчить про його негативну характеристику, та антисоціальний спосіб життя, відсутність законних джерел доходів, що в сукупності з іншими доказами свідчить про можливість переховування його від органів досудового розслідування чи суду.

Також достовірно відомо, що серед свідків у кримінальному провадженні є товариші ОСОБА_1 , такі як: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на яких підозрюваний може здійснити вплив, що негативно вплине на встановлення істини по кримінальному провадженню.

Крім того, слідчий вважає, що менш суворі запобіжні заходи, як наприклад особисте зобов`язання, особиста порука чи застава не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків насамперед та без ізоляції підозрюваного від суспільства, застосуванням належного державного контролю за його поведінкою та місцезнаходження, не можливо забезпечити спроби залишити підконтрольну Українській владі території. Застосування застави, крім того, неможливе виходячи із майнового стану підозрюваного, який самостійного заробітку не має. Застосування домашнього арешту не є можливим, у зв`язку з відсутністю дієвого механізму контролю за підозрюваним.

Вказане, на думку слідчого, свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам шляхом застосування до підозрюваного інших більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати стосовно підозрюваного більш м`який запобіжний захід.

Слідчий суддя вислухавши сторони кримінального провадження, ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню зважаючи на таке.

У відповідності до ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Встановлено, що ОСОБА_1 органом досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 317 КК України, а саме, у наданні приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, вчинене повторно.

25 листопада 2020 року ОСОБА_1 вручене письмове повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.317 КК України.

Санкція ч.2 ст.317 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, а тому, у відповідності до ст.183 КПК України, до ОСОБА_1 може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.317 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч.1-4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає наступне.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», у справі «Феррарі-Браво проти Італії») наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Слідчий суддя вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена слідчим та прокурором у судовому засіданні сукупністю належних та допустимих доказів, зібраних у кримінальному провадженні, та досліджених у судовому засіданні.

Також, слідчий суддя вважає, що зазначений слідчим у клопотанні перелік ризиків, які передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків, є обґрунтованим та підтверджується долученими до клопотання доказами.

Про існування зазначених ризиків, відповідно до ч.1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан його здоров`я, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який не одружений та не має дітей на утриманні, наявність у підозрюваного судимості за вчинення аналогічного злочину.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор у клопотанні, оцінивши в сукупності всі обставини, визначені ст.178 КПК України, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, слідчий суддя вважає встановленим, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.183 ч.3 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов`язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, його майнового стану, наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити ОСОБА_1 заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 42 040,00 грн.

Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Крім того, суд вважає необхідним відповідно до ст.183 ч.3 КПК покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст.194 цього Кодексу, у разі внесення ним застави.

Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області капітана поліції Абушова Е.Е. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Арештному домі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до закінчення 60 (шістдесяти) днів з моменту обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу, а саме з 25 листопада 2020 року до 23 січня 2021 року включно.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст.199 КПК України.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42 040,00 (сорок дві тисячі сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду,

-не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками у крмиінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого прокурора, або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа арештного дому ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в арештний дім ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали виготовлені в нарадчій кімнаті та проголошені 25.11.2020.

Слідчий суддяА. М. Лутай