Вирок № 93193834, 30.11.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/2396/19

Провадження № 1-кп/234/251/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретарів судового засідання Сторчай А.Д., Антонюка Д.І., прокурорів Бєлік Ф.О., Ганночки В.В., потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Агапова П.В., обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Овчаренко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018050000000961 від 02.11.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Жданка Верхотурського району Свердловської області, вдівця, пенсіонера, маючого статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

02 листопада 2018 року, приблизно о 05-20 год., в темний час доби, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїзній частині вулиці Олекси Тихого з боку вулиці Дружби до вулиці Маяковського у м. Краматорськ Донецької області зі швидкістю приблизно 70 км/год, поблизу зупинки громадського транспорту «Машинобудівельний» у м. Краматорськ, діючи в порушення вимог п.п. 12.4, 12.9 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідно до яких: п.12.4 - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год; п. 12.9 «б» - «Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7....»; п.12.3 – «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», маючи об`єктивну можливість в умовах необмеженої видимості спостерігати за дорожньою обстановкою, а також станом дорожнього покриття та погодними умовами, не маючи перешкод технічного характеру, діючи необережно, не врахував дорожню обстановку, не обрав для вказаної ділянки автодороги безпечну швидкість та засоби керування над автомобілем, не впевнився у безпеці руху, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд передньою частиною керованого ним автомобілю на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які переходили проїзну частину вулиці Олекси Тихого справа наліво відносно напрямку руху автомобілю «Dаewоo Lanos».

Внаслідок дорожньо-транспортної події, в результаті необережних дій водія ОСОБА_3 , пішохід ОСОБА_4 отримала сполучену травму тіла, комплекс якої склали: розрив міжхребцьового сполучення 1 та 2 шийних хребців, крововиливи під м`які мозкові оболонки повздовжнього та спинного мозку, розрив міжхребцьового сполучення 8 та 9 грудних хребців, багатовідламковий перелом тіло 8-го грудного хребцю з руйнуванням спинного мозку, розриви міжреберних м`язів та пристінчатої плеври 6 та 9 міжреберій ліворуч, 8-го міжребер`я з обох боків, переломи 10, 11 ребер ліворуч, відламкові переломи кісток лівої гомілки у верхній третині, відкритий внутрішньосуглобний перелом лівого гомілко-стопового суглобу з розривами медіальної зв`язки, зміщенням нижнього епіфіза великоберцевої кістки ззовні в середину та наявністю рваної рани в області внутрішньої поверхні гомілкостопного суглобу, садна колінних суглобів, кровопідтік лівої гомілки по зовнішній поверхні у верхній третині з відшаруванням шкіряних покровів, ознаки гострої внутрішньої крововтрати та шоку; крововиливи у плевральні порожнини об`ємом близько до 0,9л крові, малокрів`я кори нирок, бідність шкіряних покровів, скудні трупні плями, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_4 загинула на місці події. Пішохід ОСОБА_5 отримала сполучену тупу травму тіла, комплекс якої склали: забійна рана і садна в лобній області праворуч, перелом лобної кістки праворуч з переходом на основу черепу, крововиливи під м`які мозкові оболонки праворуч, забій головного мозку з розтрощенням лобної та скроневої долей правої півкулі, закриті переломи правої плечової кістки, 1-го ребра праворуч, відкритий перелом обох кісток правої гомілки з наявністю забійної рани по передньо-зовнішній поверхні, забій м`яких тканин лівої гомілки, садна нижніх кінцівок, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх заподіяння, від яких ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04-30 год. померла у лікарні м. Краматорська.

Допущені водієм ОСОБА_3 порушення вимог п.п. 12.4, 12.9 «б», 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, визнав у повному обсязі позовні вимоги потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та показав, що проживає разом із малолітнім онуком та донькою, яка отримує мінімальну заробітну плату, сам він отримує маленьку пенсію, тому вимушений був орендувати автомобіль та підробляти в таксі. Того дня, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, він виїхав з дому о 4-30 год., приблизно о 4-50 год. отримав перше замовлення і вирушив за клієнтом. Рухався поближче до середини проїзної частини дороги вул. О. Тихого, щоб нікого не зачепити на узбіччі, зі швидкістю приблизно 70 км/год, зустрічних та попутних автомобілів не було. Вуличні ліхтарі не горіли, видимість приблизно метрів 30, тому пішоходів, які були одягнені у темні речі, побачив майже перед самою машиною. Миттєво натиснув на гальма, машина почала гальмувати, але одразу відбувся удар. Після того зателефонував до поліції та швидкої. З машини до приїзду поліції не виходив, так як перебував у стані ступору. В скоєному щиро кається, просив не позбавляти його волі, так як за віком та станом здоров`я не зможе витримати ув`язнення.

Крім визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, його винуватість також підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , наданими безпосередньо в судовому засіданнями, а також сукупністю інших об`єктивних доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що після травмування у дорожньо-транспортній пригоді її мама ОСОБА_5 перебувала в лікарні майже 40 днів, однак обвинувачений ОСОБА_3 не надав жодної допомоги, перший раз його побачила в суді, тому на її думку не може бути і речі про його щире каяття. Проживала разом із мамою, чому вона пішла по дорозі, а не підземним переходом сказати не може, того дня вона була вдягнута в шубу чорного кольору. Просила призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_2 показав, що в день дорожньо-транспортної пригоди, приблизно о 7-30 год., йому зателефонував слідчий та повідомив про загибель мами. Він одразу приїхав на місце події, там побачив і обвинуваченого. Наскільки йому відомо, швидку викликав водій тролейбуса. Від мами він проживав окремо, того ранку вона прямувала на роботу до НКМЗ, була вдягнута в темну одежу. Зір у неї погіршувався, але окуляри вона не носила. Вважає, що обвинуваченому необхідно призначити реальне покарання у виді позбавлення волі.

Винуватість ОСОБА_3 також підтверджується наступними доказами, які було досліджено в судовому засіданні, а саме:

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.11.2018 року, Схемою до протоколу огляду місця події та фототаблицями до протоколу, згідно яких ДТП відбулася по вул. О. Тихого у м. Краматорську, від вул. Дружби до вул. Маяковського, поблизу зупинки громадського транспорту «Машинобудівельний».

Висновком судово-медичної експертизи трупа №407, згідно якого у ОСОБА_4 була виявлена сочетанна тупа травма тіла, комплекс якої склали: розрив міжхребцьового сполучення 1 та 2 шийних хребців, крововиливи під м`які мозкові оболонки повздовжнього та спинного мозку, розрив міжхребцьового сполучення 8 та 9 грудних хребців, багатовідламковий перелом тіло 8-го грудного хребцю з руйнуванням спинного мозку, розриви міжреберних м`язів та пристінчатої плеври 6 та 9 міжреберій ліворуч, 8-го міжребер`я з обох боків, переломи 10, 11 ребер ліворуч, відламкові переломи кісток лівої гомілки у верхній третині, відкритий внутрішньосуглобний перелом лівого гомілко-стопового суглобу з розривами медіальної зв`язки, зміщенням нижнього епіфіза великоберцевої кістки ззовні в середину та наявністю рваної рани в області внутрішньої поверхні гомілкостопного суглобу, садна колінних суглобів, кровопідтік лівої гомілки по зовнішній поверхні у верхній третині з відшаруванням шкіряних покровів, ознаки гострої внутрішньої крововтрати та шоку; крововиливи у плевральні порожнини об`ємом близько до 0,9л крові, малокрів`я кори нирок, бідність шкіряних покровів, скудні трупні плями, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя у момент їх заподіяння і знаходяться у прямому причинному зв`язку із настанням смерті ОСОБА_4 ..

Протоколом огляду транспортного засобу «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , від 04.01.2019 року, згідно якого на автомобілі виявлені механічні пошкодження, характерні для ДТП.

Згідно висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-3 від 11.01.2019 року, рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у момент виникнення події ДТП знаходилися в працездатному стані і виконували покладені на них функції. Вузли, агрегати та системи автомобіля, які могли вплинути на керованість та збереження курсової стійкості автомобіля, до моменту виникнення події ДТП, знаходилися в працездатному стані.

Крім того, згідно висновку автотехнічної експертизи №2/19-4 від 24.01.2019 року з технічної точки зору, в даній дорожній ситуації, належні дії водія автомобіля «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, повинні були регламентуватися відповідно до вимог п. 12.4; п.12.9 «б»; п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України, він повинен був вести автомобіль із швидкістю, яка не перевищує 50 км/год, щоб була можливість зупинити автомобіль в межах видимості дороги, а з моменту об`єктивної видимості пішоходів, які рухалися по проїжджій частині дороги в напрямку смуги руху автомобіля «Dаewоo Lanos», водій ОСОБА_3 зобов`язаний був застосувати гальмування. З технічної точки зору, в умовах даної дорожньої події водій ОСОБА_3 , при своєчасному прийнятті заходів до гальмування, мав технічну можливість запобігти наїзду на пішоходів. В умовах даної події дії водія автомобіля «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_3 відповідали вимогам п. 12.2, Правил дорожнього руху України, та не відповідали вимогам п.п. 12.4, 12.9б та 12.3 Правил дорожнього руху України, і знаходилися в причинному зв`язку з настанням ДТП.

За висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.11.2018 року, на підставі даних, що містяться в акті медичного огляду особи №587 складеного о 06-15 год. 02.11.2018 року, у ОСОБА_3 ознак сп`яніння не виявлено.

Суд приходить до висновку, що в судовому засіданні винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення в об`ємі пред`явленого обвинувачення повністю підтвердилася і приходить до переконання, що він своїми необережними діями, які виразились в порушенні прави безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть двох осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, віднесеного законодавцем до категорії тяжких, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який є особою похилого віку, пенсіонером, вдівецем, має постійне місце проживання у м. Краматорськ, за якими характеризується задовільно та проживає разом із донькою та малолітнім онуком, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, вчинив необережний злочин у віці 67 років, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває. Також суд враховує повне визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини, чистосердечне розкаяння в скоєному кримінальному правопорушенні, бажання відшкодувати шкоду потерпілим та обставини наїзду автомобіля під його керуванням у темний час доби на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ..

Відповідно до абзацу 17 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Згідно досудової доповіді, яка складена представником персоналу органу пробації Краматорського МВ філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області від 17.04.2019 року ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький, ризик небезпеки останнього для суспільства, у тому числі для окремих осіб, визначений як низький та орган пробації вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі.

Обставинами, згідно з вимогами ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає його похилий вік, щире каяття і повне визнання ним своєї вини.

Обставин, які згідно із ст.. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

За сукупності обставин скоєного злочину, його ступеню тяжкості, обставин які пом`якшують покарання, даних про особу винного, суд визнає необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 і запобігання здійсненню ним нових злочинів призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами, і приходить до переконання про можливість виправлення ОСОБА_3 без реального відбування покарання і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання з випробуванням відповідно до статей 75 і 76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у розмірі 255324,00 грн., яка виразилась у душевних стражданнях викликаних загибеллю матері внаслідок протиправних дій обвинуваченого, та до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 3270,00 грн., яка полягає у витратах на поховання ОСОБА_4 , моральної шкоди у розмірі 44676,00 грн., що становить 12 мінімальних заробітних плат на день спричинення шкоди, згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн..

Потерпілою ОСОБА_1 також заявлено позов про стягнення моральної шкоди до ОСОБА_3 у розмірі 161600,00 грн. та до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у розмірі 38400,00 грн., яка виразилась у душевних стражданнях викликаних загибеллю близької людини внаслідок протиправних дій обвинуваченого.

Згідно з вимогами ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди завданої неправомірними діями особи, покладається на особу, яка цю шкоду завдала.

Відповідно до ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявлені до нього потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі, у зв`язку з чим вони підлягають задоволенню.

ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у своїх відзивах на позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не заперечувала проти того, що цивільна відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 застрахована товариством, однак вважає їх передчасними та невмотивованими. Так, позивач ОСОБА_2 11.02.2019 року був повідомлений товариством про подальший розгляд його звернення після надання відповідних документів, в тому числі довідки про склад сім`ї, довідки про здійснений розрахунок винуватцем ДТП, постанови суду, яка набрала законної сили, а позивач ОСОБА_1 зовсім не зверталася із заявою про страхове відшкодування до товариства, тому ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» просило у задоволенні позовних вимог потерпілих відмовити.

Як встановлено під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом, порушив низку правил ПДР України, внаслідок чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від чого вони отримали тілесні ушкодження та померли.

Цивільно - правова відповідальність обвинуваченого застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», в зв`язку з тим, що смерть потерпілих спричинено забезпеченим транспортним засобом.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов`язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника.

Згідно з вимогами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату.

Відповідно до п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон 1961-IV) страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» поховання померлого це комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг.

Як встановлено під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_2 поніс витрати на придбання предметів поховального призначення у розмірі 3270,00 грн., що підтверджено відповідною накладною ПП ОСОБА_6 , у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Доводи цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про неможливість виплати потерпілому ОСОБА_2 моральної шкоди через ненадання даних щодо кола осіб яким належить здійснювати відшкодування є безпідставними, оскільки за змістом Закону № 1961-IV підставою для виплати страхового відшкодування є звернення особи із заявою про страхове відшкодування, а даних про звернення інших осіб з відповідними заявами суду не надано.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Таким чином, на користь потерпілого ОСОБА_2 з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» необхідно стягнути моральну шкоду у розмірі 44676,00 грн. (12 Х 3723,00).

Що стосується стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ України» на користь потерпілої ОСОБА_1 у розмірі 38400,00 грн., то суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню, в межах заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду № 276/752/16-ц у справі № 276/752/16-ц.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Також ВС врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к (провадження № 13-24кс19), у якій зазначено, що у системному зв`язку зі статтею 36 вимоги підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків, як підстави для відмови у відшкодуванні, стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права. Таким чином попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до страховика (або МТСБУ) із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.(постанова ВС № 276/752/16-ц у справі № 276/752/16-ц).

З огляду на вказане доводи цивільного відповідача - страхової компанії про відмову в позові з підстав не звернення потерпілої ОСОБА_1 з заявою про страхове відшкодування до страхової компанії не заслуговують на увагу.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у розмірі 38400,00 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого та страховика витрат на правничу допомогу, надану адвокатом Агаповим П.В. потерпілому ОСОБА_2 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як встановлено в судовому засіданні, 26.11.2018 року між адвокатом Агаповим П.В. та ОСОБА_2 укладено договір про надання адвокатських (юридичних) послуг на представництво інтересів у кримінальному провадженні. Згідно Акту прийому-передачі виконаних робіт №1 від 27.11.2020 року, адвокат Агапов П.В. надав, а ОСОБА_2 прийняв послуги з надання адвокатських (юридичних) послуг згідно договору від 26.11.2018 року у повному обсязі, із зазначенням кількості витрачених годин роботи адвоката та вартості кожної послуги окремо.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає, що заявлена потерпілим сума до стягнення в якості витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, підтверджена належним чином, є співмірною із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, дані витрати потерпілого ОСОБА_2 включаються судом до судових витрат і підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 та ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» по 2500,00 грн. з кожного.

Крім того, з обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно стягнути процесуальні витрати по кримінальному провадженню до доходу держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбуття покарання з випробуванням, якщо протягом зазначеного строку - 3 (три) роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 161600,00 (сто шістдесят одна тисяча шістсот) грн..

Стягнути із ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) моральну шкоду у розмірі 255324,00 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) грн., а всього 257824,00 (двісті п`ятдесят сім тисяч вісімсот двадцять чотири) грн...

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) моральну шкоду у розмірі 38400,00 (тридцять вісім тисяч чотириста) грн..

Стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (ЄДРПОУ 20782312, місце знаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 62) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 3270,00 (три тисячі двісті сімдесят) грн. моральну шкоду у розмірі 44676,00 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) грн., а всього 50446,00 (п`ятдесят тисяч чотириста сорок шість) грн...

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави, витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-3 від 11.01.2019 року Донецького НДЕКЦ МВС України у розмірі 858,00 грн. та судової автотехнічної експертизи №2/19-4 від 24.01.2019 року Донецького НДЕКЦ МВС України у розмірі 858,00 грн., а всього 1716,00 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн..

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 06.11.2018 року на автомобіль марки «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_7 - скасувати.

Речовий доказ - автомобіль марки «Dаewоo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який переданий на зберігання до майданчику тимчасового утримання за адресою: АДРЕСА_4 , повернути власнику ОСОБА_7 ..

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений до суду апеляційної інстанції через Краматорський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії даного судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя В. О. Заборський