Рішення № 9319186, 15.04.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 2-223

2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 квітня 2010р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Оздоби М.О.,

при секретарі - Скиданенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом Відкритого Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним, суд, -

В с т а н о в и в :

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та з урахуванням уточнених та збільшених позовних вимог просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 22280,91грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що 27.06.2006р. між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 12000грн. строком на 36 місяців по 27.09.2009р. зі сплатою 17% річних за користування кредитними коштами. Також між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати по зобов»язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору. Оскільки умови кредитного договору не виконуються, станом на 28.10.2009р. виникла заборгованість у розмірі 22280,91грн., з яких 7165,78 сума кредиту, 1425,47 проценти за користування кредитом, 12399,88грн. пеня за прострочення кредиту, 1289,78грн. пеня за прострочення відсотків, яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно.

В судовому засіданні представники позивача збільшені позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_2 в судові засідання не з»явилась неодноразово, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що в матеріалах справи є розписки, причин неявки суду не повідомила, заперечень проти позову не подала, у зв»язку з чим суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідачка ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість в частині вимог до ОСОБА_3, звернулись із зустрічним позовом та просили визнати недійсним договір поруки від 27.06.2006р. В обґрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що під час підписання договору поруки її не було ознайомлено із кредитним договором та вона його не підписувала, укладення спірного договору не відповідало внутрішньому волевиявленню, вчинено внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 та працівників банку. На підставі ч.1, 3-5 ст.203, ст.215, 553 ОСОБА_3 просить визнати договір поруки недійсним. У ході розгляду справи представник ОСОБА_3 доповнила підстави зустрічного позову та на підставі ст.559 ЦК України, у зв»язку із відмовою позивача від позовних вимог до ОСОБА_4 та закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, ОСОБА_3 вважає, що змінилися і її зобов»язання по договору поруки, що спричинило збільшення відповідальності поручителя, а тому внаслідок таких обставин порука повинна бути припинена. Також, оскільки позовом банку встановлено про повернення боргу не поступово, як зазначено в кредитному договорі, а відразу і в повному обсязі, на підставі ст.652 ЦК України, на думку ОСОБА_3 це є суттєвою зміною договору, що є підставою для розірвання договору поруки.

Представник позивача проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання недійсним договору поруки, або його припинення, або розірвання.

Третя особа ОСОБА_4 за зустрічним позовом просить розглянути справу у її відсутності, третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_3 та її представника, дослідивши письмові докази, суд вважає, що основний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Судом встановлено, що 27.06.2006р. між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (назва якого змінена на ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 12000грн. строком на 36 місяців по 27.09.2009р. зі сплатою 17% річних за користування кредитними коштами (а.с.14 - кредитний договір №014/9407/82/38403).

27.06.2006р. між банком та ОСОБА_3 укладено договір поруки, за яким ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати по зобов»язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору №014/9407/82/38403 від 27.06.2006р. на суму 12000грн. в повному обсязі цих зобов»язань (а.с.16). П.2.1. вказаного договору сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов»язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

В судовому засіданні встановлено, що умови кредитного договору банком виконані та надано ОСОБА_2 кредитні кошти у розмірі 12000грн. (а.с.18).

Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, відповідачка ОСОБА_2 свої зобов»язання по кредитному договору не виконує, у зв»язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 28.10.2009р. складає 22280,91грн., з яких 7165,78 сума кредиту, 1425,47 проценти за користування кредитом, 12399,88грн. пеня за прострочення кредиту, 1289,78грн. пеня за прострочення відсотків (а.с.89-92).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язуєься повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником, а правові наслідки порушення зобов»язання, забезпеченого порукою визначені статтею 554 ЦК України.

Так, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, божник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

П 5.1. договору поруки від 27.06.2006р., сторони договору визначили, що цей договір підписаний сторонами на добровільних засадах та відповідає намірам сторін по безумовному виконанню взятих на себе зобов»язань.

В обґрунтування підстав зустрічного позову ОСОБА_3 та її представник вказували на ч.1, ч.3-5 ст.203 ЦК України, як на підстави для визнання недійсним договору поруки.

Однак, суд приймає до уваги, що в судовому засіданні, не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, оскільки ОСОБА_3 вказала про те, що договір вона читала, на прохання ОСОБА_2 підписала його, яка пообіцяла повернути гроші за декілька місяців.

Посилання ОСОБА_3 та її представника про те, що договір поруки не було підписано в присутності працівника банку, її не ознайомили із змістом кредитного договору, де відсутній її підпис, як поручителя, відмова представника позивача від позовних вимог до ОСОБА_4, що на думку ОСОБА_3 та її представника, є підставою для стягнення не 1/3 частини боргу, а Ѕ частини, у зв»язку з чим договір поруки повинен бути припинено, а також розірвано у зв»язку з істотними змінами договору, не є правовими підставами для визнання недійсним договору поруки, в тому числі його розірвання та припинення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні та приймаючи до уваги, що в судовому засіданні достовірно встановлено порушення вимог кредитного договору з боку ОСОБА_2, належних та допустимих доказів на підтвердження правових підстав для звільнення від солідарного обов»язку по виконанню зобов»язань не надано, у зв»язку з чим суд вважає позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі наданого розрахунку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки необхідно відмовити у зв»язку із його недоведеністю належними та допустимими доказами.

В порядку ст.88 ЦПК України, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 342,80грн.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 543, 546, 553, 554, 651, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Росії, зареєстрованої в АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м.Києва, зареєстрованої в АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Відкритого Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( 01030, м.Київ, вул.Пирогова, 7-7б, МФО 322904, код ЄДРПОУ 23494105, рахунок 290945806) - 22280,91 грн. заборгованості за кредитним договором, 342,80грн. судових витрат, а всього стягнути 22 623 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять три) грн. 71 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Відкритого Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання договору поруки недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: