Постанова № 93180384, 27.11.2020, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/488/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі

судді Дем`яненко І.В.,

за участю

прокурора Власенко О.В.,

секретаря судового засідання Павлухіної О.С.

захисників обвинувачених Панасенка Г.М.,

Поліщука О.Л.,

Кубай Ю.М.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинувачених ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Люботин, Харківської області клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_2 в межах обвинувального акту за кримінальним провадженням № 120020220780000425, який надійшов від Харківської місцевої прокуратури № 6 Харківської області, згідно якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Люботинського міського суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за ч.3 ст. 185 КК України.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , на підставі ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 01 жовтня 2020 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 29 листопада 2020 року.

Прокурор Власенко О.В. подала клопотання про продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, та привела обґрунтування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілу, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.

В обґрунтування поданого клопотання, прокурор посилалася на наступні обставини.

ОСОБА_2 , який зареєстрований на непідконтрольній території, тимчасово фактично проживає за адресою: м. Харків, не має постійного місця проживання на підконтрольній території України, що вказує на наявність достатніх підстав вважати, що останній, з огляду на відсутність стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання та джерел заробітку, відсутність належного впливу на його поведінку з боку родичів та близьких, може покинути територію Харківської області з метою переховування від суду, з метою уникнення передбаченої законом кримінальної відповідальності та покарання за вчинені інкриміновані йому злочини, за які у тому числі передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, у зв`язку із чим наявні ризики, передбачені п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки йому відомо як місцезнаходження потерпілої, так і свідків у кримінальному провадженні, він може вчинити незаконний психологічний чи навіть фізичний вплив на них з метою зменшення провини, або взагалі з метою відмови від надання ними викривальних показань, для уникнення кримінальної відповідальності та покарання, що зокрема, підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_2 , раніше був засуджений за вчинення тяжкого корисливого злочину, судимість за який погашена, притягується до кримінальної відповідальності за новий корисливий злочин, обвинувальний акт знаходиться на розгляді в Московському районному суді м. Харкова, не має джерел для забезпечення нормальної життєдіяльності, у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв`язку із чим наявний ризик, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_2 інкримінується вчинення злочину в той період, коли відносно нього вже був застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, пояснив, що він не мав та не має наміру чинити будь -який тиск на потерпілу, свідків, залишити підконтрольну Україні територію з метою переховування від слідства та суду. Крім того, йому відомо, що відносно нього є ще одне кримінальне провадження за ч.3 ст. 185 КК України, яка на теперішній час передане до суду.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Панасенко Г.М. у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати до підзахисного більш м`який запобіжний захід. На думку захисника Панасенка Г.М. клопотання прокурора взагалі не відповідає нормам КПК, зокрема положенням ст. 184 КПК України, оскільки в ньому лише перераховані ризики, на які посилається прокурор, як на підставу тримання під вартою, але не наведено посилань на докази, не надано доказів, що підтверджують вказані прокурором ризики.

Обвинувачений та їх захисники вказували на безпідставність заявленого прокурором клопотання, недоведеність ризиків, які вважали припущеннями прокурора, просили відмовити в задоволення клопотання прокурора, обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши направлені до суду матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статті 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною1 цієї статті.

Вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, який класифікується як тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 6 років, враховує характер та конкретні обставини вчинення обвинуваченими інкримінованого ним злочину.

Суд визнає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , зокрема ризики, передбачені п.п. 1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого слідчий суддею враховано наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та наявної інформації про особу обвинуваченого, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, судимість не погашена, та знову підозрюються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності, не працевлаштовані, відсутності міцних соціальних зв`язків, ризику продовження або повторення протиправної поведінки, дійшов до висновку, що для досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у межах строку досудового розслідування у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити на більш м`який запобіжний захід.

На переконання суду, зазначені обставини в своїй сукупності свідчать і про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі заходи не зможуть сприяти здійсненню завдань кримінального провадження щодо здійснення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (у тому числі потерпілих), а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, не знаходить будь-яких обставини, які б могли слугувати беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

До спливу терміну запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ОСОБА_2 , у вигляді тримання під вартою, розгляд кримінального провадження не може бути завершено

При цьому, суд керується принципом презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред`явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_2 .

Стороною захисту не було подано до суду будь-яких доказів про відсутність ризиків.

При цьому зважаючи на недоведеність обвинуваченими та захисниками зміни всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, зникнення ризику, яким обумовлювали обрання запобіжного заходу обвинуваченим та його продовження, суд вважає непереконливими і необґрунтованими їх доводи, відсутні достатні підстави для зміни запобіжного заходу, а наявні ризики не відпали.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 KПК під час підготовчого провадження суд має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. Під час розгляду таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим. Враховуючи наведене, ч. 3 ст. 315 КПК містить норму, яка чітко регулює питання продовження запобіжних заходів у кримінальному провадженні, строк застосування яких не обмежений (наприклад, застава, особиста порука тощо). Щодо застосування запобіжних заходів, що обмежені терміном дії (домашній арешт, тримання під вартою тощо), визначених ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування, судам необхідно враховувати, що обрання, продовження дії таких запобіжних заходів під час підготовчого судового засідання суд здійснює за клопотанням учасників судового провадження з урахуванням вимог глави 18 КПК. Щодо обрання або продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час підготовчого провадження під час застосування положень ч. 3 ст. 315 KПK необхідно враховувати практику ЄСПЛ, відповідно до якої водночас із визначеннями законних випадків тримання особи під вартою та процесуальних гарантій обрання і продовження застосування таких запобіжних заходів однозначно визнається неправильним (автоматичне) продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тому за відсутності відповідних клопотань сторін суд під час підготовчого засідання ставить перед сторонами провадження питання щодо запобіжного заходу (для якого КПК передбачає обмежений строк дії), оскільки суд на цій стадії процесу відповідає за дотримання розумних строків розгляду. У ч. 3 ст. 331 КПК врегульовано питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою: під час судового розгляду, що здійснюється за правилами глави 28 розділу IV КПК. Таким чином, положення ч. 3 ст. 331 KПK не застосовуються при здійсненні підготовчого засідання, процесуальний порядок якого визначено главою 27 розділу IV КПК.

При визначенні суми застави, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до частини 5 цієї статті розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням зазначених положень, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів проти власності, не працює та не має постійного доходу, з огляду на встановлені обставини, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 080 грн, яку суд вважає достатньою та необхідною для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків. Сума застави може бути сплачена на рахунок (код ЄДРПОУ 26281249, Банк отримувача ДКСУ, м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172 , рахунок отримувача UA208201720355299002000006674

Керуючись ст.ст. 110, 177, 178, 181, 194, 199 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» продовжити на 60 днів до 25 січня 2021 року включно.

Встановити строк дії ухвали до 25 січня 2021 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят ) грн.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: 1) прибувати до суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Люботинський міський суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя (підпис) І.В.Дем`яненко