Ухвала суду № 93180323, 30.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.11.2020

Справа № 320/3739/16-ц

Провадження № 2-ві/937/13/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«30» листопада 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретарі - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі заяву ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Тамари Михайлівни по цивільній справі № 320/3739/16-ц за позовом ПАТ «ОТП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Т.М. перебуває цивільна справа за позовом ПАТ «ОТП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

25 листопада 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Міщенко Т.М. від участі у розгляді даної цивільної справи, в якій він посилається на те, що суддя не може брати участь у розгляді вказаної цивільної справи, оскільки не зважаючи на те, що він в теперішній час постійно проживає за кордоном та за станом здоров`я не може приймати участь в судових засіданнях, а також скористатись правовою допомогою адвоката, в зв`язку з скрутним матеріальним становищем, суддя проводить судові засідання без його участі та за відсутності доказів на підтвердження його належного повідомлення про час та місце їх проведення. На підставі викладеного, вважає, що розгляд справи проводиться не об`єктивно, з порушенням принципу змагальності, що призводить до порушення його законних прав та інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26.11.2020 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Сметаніну А.В.

Відповідно до 7 ст. 40 ЦПК України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

У відповідності до ч.8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

В даному випадку суд вважає можливим вирішити заяву про відвід судді Міщенко Т.М. без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що заява про відвід судді не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З вимог ст.ст. 126, 129 Конституції України вбачається, що судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону, а вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією та законами України.

Як роз`яснено в пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 № 8, виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об`єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний.

Згідно з ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Більш того, згідно вимог ч.ч.2,3,4 ст. 214 ЦПК України, головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Частиною 2 ст. 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 1 ст. 36 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу).

Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок,падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі к свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09 листопада 2006 року, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у рішенні у справі «Ветштайн проти Швецарії» (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Аналізуючи обставини для відводу судді, на які посилається відповідач, суд приходить до висновку, що підстав, передбачених нормами ст.ст. 36, 37 ЦПК України, для відводу судді під час розгляду вказаної позовної заяви судом не встановлено.

Заявлений відвід від 25.11.2020 року не містить жодних об`єктивних даних, які б вказували на те, що на теперішній час існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в об`єктивності та неупередженості судді Міщенко Т.М. при розгляді вище вказаної справи.

Доводи відповідача про те, що суддя порушує чинні норми закону про його виклик в судові засідання, спростовуються матеріалами цивільної справи.

Так, згідно довідки про реєстрацію місця проживання, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно позовної заяви та копії договору поруки, який знаходиться в матеріалах справи, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 . Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження місця проживання чи перебування відповідача ОСОБА_1 у Чеській Республіці, зареєстрованому у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять, а тому доводи відповідача про порушення суддею Міщенко Т.М. норм закону щодо його належного повідомлення про судові засідання, є хибними.

Щодо доводів відповідача про неможливість приймати особисту участь в судових засіданнях за станом здоров`я, а також у зв`язку із перебуванням на самоізоляції, то згідно матеріалів справи з 01.11.2016 року по 16.01.2018 року провадження по справі зупинялось на час хвороби відповідача.

Крім того, такі обставини, а також інші доводи відповідача, не є підставами для відводу судді, відповідно до норм ЦПК України.

Таким чином, твердження відповідача про не об`єктивний розгляд вказаної цивільної справи, порушення його законних прав та інтересів, порушення суддею принципу змагальності, жодним чином не підтверджується, а містить лише суб`єктивну, власну оцінку відповідача діям головуючого.

Жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав відводу, що передбачені нормами ЦПК України, заявником не надано.

Отже, суд приходить висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Міщенко Т.М. та про відмову у задоволенні вказаної заяви.

Керуючись ст.ст. 126, 129 Конституції України, ст. ст. 12, 33, 36, 37, 39, 40, 214, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Міщенко Тамари Михайлівни по цивільній справі № 320/3739/16-ц за позовом ПАТ «ОТП» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає сили з моменту підписання суддею.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В. Сметаніна